Справа №-11-668 2006р. Головуючий у 1 інстанції - Очківський В.М.

Категорія - ст. 286 ч. 2 КК                            Доповідач - Шевченко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

12 липня 2006р. Апеляційний суд Київської області в складі :

головуючого - Миколюка О.А.

суддів - Шевченка О.В., Дриги А.М.

з участю прокурора - Єлфімова І.П.

засудженого - ОСОБА_1, розглянув у відкритому судововму засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Васильківського міськрайонного суд Київської області від 11 травня 2006 р., яким

ОСОБА_1, уродженця м. Василькова, Київської обл., на утриманні одна неповнолітня дитина, військового пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого

- засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:

ОСОБА_3    -    25000     грн.                                         моральної шкоди;

ОСОБА_4 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 176,52 грн. за проведення експертизи.

Згідно вироку, 17 лютого 2006 року близько 13-ї години ОСОБА_1, керуючи технічно-справним мікроавтобусом Мерседес-Бенц № НОМЕР_1, рухаючись по вул. Леніна в с. Путрівка Васильківського району, Київської області, в напрямку смт. Калинівка Васильківсько р-ну Київської області, порушив вимоги п. 12.1. Правил дорожнього руху

України, а саме - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, особливості вантажу і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, що призвело до втрати контролю над керуванням транспортним засобом, заносу автомобіля, з подальшим виїздом на праве узбіччя по напрямку руху та зіткненням з залізобетонною опорою ЛЕП та подальшим наїздом на пішоходів, що вишикувались по узбіччю.

В результаті ДТП неповнолітня ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на  місці ДТП,  а  ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду змінити в частині призначеного судом покарання, застосувати ст. 75 КК України, оскільки суд не в повній мірі врахував особу засудженого та обставини, що пом'якшують покарання, а саме : ОСОБА_1 визнав свою вину, щиросердечно розкаявся та попросив пробачення у потерпілих, є військовим    пенсіонером,   частково   відшкодував    матеріальні    витрати ОСОБА_4, добровільно здав кров (довідка №НОМЕР_2). виключно позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності притягується вперше, скоєний злочин хоч і відноситься до категорії тяжких, але вчинений   із необережності.

ОСОБА_1 частково відшкодував матеріальні та моральні збитки потерпілій ОСОБА_3, яка в даний час відккликала свою апеляцію та просить не позбавляти засудженого волі.

В запереченнях держобвинувач просить апеляцію захисника залишити без задовлення, а вирок суду - без зміни, вважаючи, що судом засудженому призначене покарання, таке що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.

Згідно письмової заяви потерпілої ОСОБА_3, остання відмовилась від своєї апеляції та просила суд не позбавляти засудженого волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, міркування засудженого, який підтримав апеляцію свого захисника та просив не позбавляти його волі, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляцію підлягає задоволенню, виходячи із слідуючого.

Вина засудженого ОСОБА_1 у скоєнні ДТП за обставин, викладених у вироку суду, стверджується ретельно перевіреними доказами, яким суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував його дії за ст. 286 ч. 2 КК України, що не оскаржується в апеляції, в зв"язку з чим апеляційний суд не приводить доказів його вини.

Відповідно до вимог ст. 65 ч.2 КК України, в якій зазначається, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів справи, ці вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_1 судом в достатній мірі   невиконані.   -

Зокрема, суд не врахував те, що ОСОБА_1 є військовий пенсіонер, в даний час його дружина народила малолітню дитину і потребує відповідної допомоги, тепер на його утриманні дві малолітні дитини, він визнав свою вину повністю у скоєному щиросердечно розкаявся та попросив пробачення у потерпілих, частково відшкодував матеріальні витрати ОСОБА_4, ОСОБА_3, остання просила не позбавляти його волі, він виключно позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності притягується вперше, скоєний злочин хоч і відноситься до категорії тяжких, але вчинений із необережності.

Викладене дає підстави апеляційному суду змінити вирок суду першої інстанції та призначити покарання засудженому ОСОБА_1, яке б не було пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнити його,від призначеного покарання з випробуванням та зобов'язати повідомляти органи кримінально-виконавчої системи, як це передбачено ст.76 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 372 КПК України,

апеляційний суд,

Ухвалив :

Апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Васильківського міськрайонного суд Київської області від 11 травня 2006 р., щодо засудженого ОСОБА_1 змінити, призначене йому покарання пом"якшити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з"являтися до них на реєстрацію.

З - під варти ОСОБА_1 звільнити негайно в залі суду.

В решті вирок залишити без змін.