Справа № 2-2424/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року                                 Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Чорнобук В.І.

при секретарі – Тепловій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 громади м. Дніпропетровська, в особі Дніпропетровської міської ради, Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа - Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності, -

встановив

02 лютого 2009 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, з 1974 р. вона проживає в квартирі № 5 (з 1997 р. № 5 замінений на № 4,6), в будинку № 1 по вул. Я. Самарського, в м. Дніпропетровську. Також у квартирі № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську з 1970 р. був прописаний її родич ОСОБА_4 10.07.1998 р., який користувався приміщенням 4-2 житловою площею 22,8 м.кв., приміщенням 4-1 житловою площею 9,6 м.кв.

ОСОБА_4 помер, та з цього часу вона вільно та відкрито користується приміщеннями, де раніше він проживав. Вона регулярно та вчасно сплачувала усі належні комунальні платежі, підтримувала квартиру в придатному дня поживання стані, робила необхідний ремонт з метою недопущення руйнування цієї квартири. На поверсі, де знаходиться частина квартири позивача № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську та приміщення, яким вона відкрито користується вже більше десяти років знаходиться приміщення 6-1 житловою площею 9,4 м.кв., в якому з 18.05.1982 р. ніхто не проживає, і за яким позивач також доглядала та підтримувала в належному стані, адже це приміщення фактично складається з однієї кімнати, яка заходиться між двома кімнатами частини квартири позивача. Позивач зазначає що і цією кімнатою вона відкрито користувалась на протязі більше ніж 10 років підряд.

Місцями загального користування, які знаходяться на другому поверсі квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську, повністю користується лише позивач, через те що вона там проживає.

На підставі вище викладеного позивач просила суд з підстави визначеної ст. 344 ЦК України, визнати за нею право власності на частину квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську (другий поверх літера А-2, приміщення 4-2 житловою площею 22,8 м.кв.), приміщення 4-1 (житловою площею 9,6 м.кв.); визнати право власності на частину квартири 4,6   в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську (другий поверх літера А-2, приміщення 6-1, житловою площею 9,4 м.кв.); визнати право власності на частину місць загального користування квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську, а саме: I - коридор площею 4,6 м.кв., II - коридор площею 1,1 м.кв., ІІІ - туалет площею 0,9 м.кв., IV - кладова площею 3,9 м.кв., V - коридор площею 6,8 м.кв., VI – коридор площею 5,5 м.кв., які належним чином відносяться до цих житлових кімнат. Вищезазначені приміщення складають 46/100 від загальної площі 116,2 м.кв. та житлової площі 92,0 м.кв. квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в                             м. Дніпропетровську.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі, на його задоволенні наполягала.

Представник відповідача ОСОБА_2 громади м. Дніпропетровська, в особі Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач починаючи з 1974 р. проживає в квартирі № 5 (з 1997 р. № 5 замінений на № 4,6), в будинку № 1 по вул. Я. Самарського, в м. Дніпропетровську. Також у квартирі № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську з 1970 р. був прописаний її родич ОСОБА_4, який користувався приміщенням 4-2 житловою площею 22,8 м.кв., приміщенням 4-1 житловою площею 9,6 м.кв.

10.07.1998 р. ОСОБА_4 помер, та з цього часу позивач вільно та відкрито користується приміщеннями, де раніше він проживав.

Вона регулярно та вчасно сплачувала усі належні комунальні платежі, підтримувала квартиру в придатному для поживання стані, робила необхідний ремонт з метою недопущення руйнуванню цієї квартири. На поверсі, де знаходиться частина квартири позивача № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську знаходиться приміщення 6-1 житловою площею 9,4 м.кв., в якому з 18.05.1982 р. ніхто не проживає, і за яким позивач також вимушена була доглядати та підтримувати в належному стані, адже це приміщення фактично складається з однієї кімнати, яка заходиться між двома кімнатами частини квартири позивача. Цією кімнатою вона відкрито користувалась на протязі більше ніж 10 років підряд.

Місцями загального користування, які знаходяться на другому поверсі квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську, повністю користується лише позивач, через те що вона там проживає.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що з підстави визначеної ст. 344 ЦК України, позовні вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на частину квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську (другий поверх літера А-2, приміщення 4-2 житловою площею 22,8 м.кв.), приміщення 4-1 (житловою площею 9,6 м.кв.); визнання за нею права власності на частину квартири 4,6   в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську (другий поверх літера А-2, приміщення 6-1, житловою площею 9,4 м.кв.); та визнання за нею права власності на частину місць загального користування квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську, а саме: I - коридор площею 4,6 м.кв., II - коридор площею 1,1 м.кв., ІІІ - туалет площею 0,9 м.кв., IV - кладова площею 3,9 м.кв., V - коридор площею 6,8 м.кв., VI – коридор площею 5,5 м.кв. (взагалі зазначені приміщення складають 46/100 від загальної площі 116,2 м.кв. та житлової площі 92,0 м.кв. квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську) є обґрунтованими.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини врегульовані положеннями от. 344 ЦК України, ст. 9 ЖК України та ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно.

Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ч. 2 ст. 9 ЖК України передбачена передача громадянам у власність квартир та будинків державного житлового фонду.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач відкрито користується спірним майном більше двадцяти років, суд оцінює позовні вимоги щодо визнання право власності на спірні приміщення обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 344 ЦК України, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 10, 11, 60, 212 - 215 ЦПК України, -

вирішив

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати право власності за ОСОБА_5 на частину квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську (другий поверх літера А-2, приміщення 4-2, житловою площею 22,8 м.кв.), приміщення 4-1 (житловою площею 9,6 м.кв.).

Визнати право власності за ОСОБА_5 на частину квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську (другий поверх літера А-2, приміщення 6-1, житловою площею 9,4 м.кв.).

Визнати право власності за ОСОБА_5 на частину  місць загального користування квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську, а саме: I - коридор площею 4,6 м.кв., II - коридор площею 1,1 м.кв., ІІІ - туалет площею 0,9 м.кв., IV - кладова площею 3,9 м.кв., V - коридор площею 6,8 м.кв., VI – коридор площею 5,5 м.кв.

Вищезазначені приміщення складають 46/100 від загальної площі 116,2 м.кв. та житлової площі 92,0 м.кв. квартири № 4,6 в будинку № 1 по вулиці Я. Самарського, в м. Дніпропетровську.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                            В.І. Чорнобук