Справа № 2-37/11р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2011 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Обідняка В.Д.
секретаря Ковальчук Г.М.
представники ОСОБА_1Я, ОСОБА_2І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї цивільну справу за позовом Коломийської міської ради до ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва та стягнення моральної шкоди, треті особи – ОСОБА_4, ОСОБА_5 та позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи Коломийськка міська рада, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні дорогою та знесення самочинно збудованого фундаменту та гаражу по вул.. ім.. Полуботка, 14.,-
В С Т А Н О В И В:
Коломийська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про знесення самочинного будівництва та ОСОБА_5 теж із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні дорогою та знесення самочинно збудованого фундаменту і гаражу, які представник позивача в особі ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_5 підтримали та пояснили, що відповідачкою, ОСОБА_3, завершено самочинне будівництво гаражу на самовільно захопленій частині дороги по вул. Полуботка, 14 в м. Коломия, а також остання обгородила самовільно збудований гараж фундаментом під огорожу, що перешкоджає ОСОБА_4 та йому ОСОБА_5, які проживають у сусідніх будинках, по цій же вулиці, нормально заїжджати і виїжджати з подвір'я. У зв'язку з цим ОСОБА_4, та він ОСОБА_5 звернулися з заявою до Коломийської міської ради про знесення самочинного будівництва.
Будівництво гаража розпочато відповідачкою, згідно ст. 376 Цивільного кодексу України є самочинно збудованим, оскільки суперечить вимогам ст. 22 Закону України «Про основи містобудування», яка передбачає, що забудова земельної ділянки здійснюється лише після виникнення права власності чи користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності чи право постійно користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем Державного акта та його державної реєстрації, а право користування землі -після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Одночасно ч. З ст. 125 Земельного кодексу України забороняє приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, тобто,на місцевості.
Однак, відповідачка не набувши права власності чи права користування на спірну земельну ділянку, здійснила будівництво та гаража, та обгородила його фундаментом, що підтверджується планом-схемою земельної ділянки в м. Коломия по вул. Полуботка, 14.
Згідно ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", ст. 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій" забудова земельної ділянки здійснюється лише після отримання дозволу на виконання будівельних робіт міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
Так як, відповідачка не отримала дозвіл на початок виконання будівельних робіт, дозвіл на будівництво, без проектної документації її було притягнуто, згідно постанови від 14.05.2008р. до адміністративної відповідальності інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській обл.
Також, 12.11.2008 року до Коломийської міської ради надійшло клопотання начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області з проханням вжити заходи до зупинення використання самовільно зайнятої земельної ділянки по вул. Полуботка, 14. і в підтвердження надали матеріали, що гараж розташований на самовільно зайнятій земельній ділянці загального користування, а саме на дорозі, площею 82 кв.м.
Самочинне будівництво порушує права ОСОБА_4, та ОСОБА_5 Незаконними діями відповідачки завдано і моральну шкоду міській раді, як органу місцевого самоврядування, принижено авторитет місцевого самоврядування через зухвале демонстрування відповідачем вседозволеності, передусім у здійсненні забудови території міста. Завдану шкоду міськрада, оцінює в 20 000 гривень.
Своїми діями відповідачка, самовільно захопила 0.0082 га дороги загального користування, самовільно обгородила захоплену ділянку фундаментом і самовільно побудувала гараж, хоча дорога по вул. Полуботка в м, Коломия, згідно ст.83 ЗК України, є комунальною власністю загального користування і вона не може передаватись у приватну власність чи в користування ОСОБА_3 і остання, згідно ст. 91 ЗК України не мала права захоплювати частину проїзжої частини дороги загального користування, тому вважають позивачі, що згідно ст. 376 ЦК України самочинно збудований гараж, а також фундамент під огорожу слід знести, а позов відповідно задловолити.
Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що згідно плану забудови відповідачки, що в м. Коломиї по вул. Полуботка 14 є гараж і він узаконений. Міською радою не розглядалось заява ОСОБА_3 про наділення їй спірної земельної ділянки під будівництво і вона звернулась до суду про зобов"язання прийняте рішення. На даний час у ОСОБА_3 не має ніяких документів чи дозволу на будівництво нового гаражу, який збудував батько відповідачки, а не вона. Спірний гараж споруджено без порушень будівельних норм і правил, не порушує права третіх осіб і не перешкоджає ОСОБА_5 і ОСОБА_4 користуватися проїзною дорогою. Просить суд в позові відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позови підтримала і пояснила, що в господарстві відповідачки, що по вул. Полуботка 14 в м. Коломиї, уже є деревяний гараж, однак це не спірний гараж, так як він збудований ще в 70 або в 80-х роках і успадкований разом з цілим будинковолодінням після смерті ОСОБА_6 в 1990р. її сином ОСОБА_7, батьком відповідачки, який в 2005р. подарував це успадковане будинковолодіння своїй дочці ОСОБА_3. Спірний гараж є із цегли, а не деревяний, і збудований в середині 90-х років на дорозі, яка є власністю міської ради, а не в подвірї відповідачки чим порушує її права в користуванні заїздом до свого господарства. Просить суд позови задоволити.
Суд вважає, що позови підставні і підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних підстав:
Згідно ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельної ділянки здійснюється лише після виникнення права власності чи користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності чи право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем Державного акта та його державної реєстрації, а згідно ч. З ст. 125 Земельного кодексу України забороняється приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі, тобто ,на місцевості.
Судом встановлено, що відповідачкою, ОСОБА_3 розпочато та завершено самочинне будівництво гаражу на самовільно захопленій частині дороги по вул. Полуботка, 14 в м. Коломия, а також остання обгородила самовільно збудований гараж фундаментом під огорожу, що перешкоджає ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проживають у сусідніх будинках по цій же вулиці, нормально заїжджати і виїжджати з подвір'я чим порушила вимоги ст.125,126 ЗК України та ст.22 Закону Уукраїни" Про основи містобудування".
Незаконно побудований відповідачкою спірний гараж, а також і фундамент, яким обгороджено даний гараж побудовані самочинно, на дорозі, яка є власністю Коломийської міської ради і рішення про наділення відповідачці земельної ділянки під будівництво гаража та фундаменту ніяким компетентним органом, не надавалось.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від21.07.2009 року вбачається, що спірний гараж, який збудований ОСОБА_3 по вул. Плуботка 14 в м. Коломиї, розміром 6.34м.х4.40м. площею 27.9кв.м. знаходиться на приватизованій ОСОБА_3 земельній ділянці площею 1.4кв.м., а решту гаража знаходиться на землях запасу міської ради площею 26.5кв.м.
Крім цього згідно ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", та ст. 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій" забудова земельної ділянки здійснюється лише після отримання дозволу на виконання будівельних робіт міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яких у відповідачки не було і не має на даний час.
Крім того встановлено, що ОСОБА_3 в червні 2011 року зверталась з письмовою заявою до Коломийської міської ради про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки по вул.Гетьмана Павла Полуботка. 14 в м.Коломия і дане питання було винесено на розгляд чергової сесії Коломийської міської ради, яке відбулося 30 червня 2011 року. Однак, проект рішення міської ради про надання ОСОБА_3 земельної ділянки не набрав необхідної кількості голосів і відповідно до регламенту Коломийської міської ради шостого демократичного скликання трактується міською радою як відмова у зв"язку з недоцільністю.
Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність передбачену ст.376 ЦК України, тобто, знесення самочинно збудованої споруди
Отже, судом достовірно встановлено, що спірний гараж самочинно збудований ОСОБА_3 на земельній ділянці по вул.П.Полуботка,14 в м.Коломия, яка не була відведена для цієї мети то відповідно підлягає знесенню, і особа, яка здійснила самочинне будівництво права власності на нього не набуває і самочинно споруда, тобто гараж, підлягає знесенню за рахунок ОСОБА_3 так як саме вона являється власником будинковолодіня по вул.Полуботка 14 в м. Коломиї.
Посилання представника відповідачки про те, що будівництво гаража не проводилось безпосередньо відповідачкою і вона не може бути стороною по справі суд до уваги не бере, оскільки як вбачається з матеріалів справи будівництво гаража проводилось на приватизованій земельній ділянці належній, згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 04.09.2008р. розміром 0.0666га ОСОБА_3 Остання скарг про самовільне будівництво гаража не писала, що свідчить про те, що гараж будувався за її згодою, а даються ним з метою уникнути таким чином цивільної відповідальності.
Також судом не можуть братись до уваги пояснення представника відповідачки про те, що у господарстві останньої є узаконений гараж, так як вони спростовуються поясненнями позивача, третьої особи та її представника, а також зведеним актом вартості будівель і споруд від 28.12.1979р. згідно якого у господарстві ОСОБА_6, бабусі відповідачки, по вул. Щаденка 14(теперішній Полуботка) на той час уже був гараж, який згідно висновку міськархітектури від 04.10.1988р. та листа управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської облдержадміністрації та Коломийського МБТІ теж збудований самовільно.
Відносно позовних вимог міської ради, що стосується стягнення моральної шкоди, то в цій частині слід відмовити, оскільки стягнення моральної шкоди в користь юридичних осіб стягується, згідно ст.23 ЦК України в разі приниження честі і гідності та ділової репутації юридичної особи, чого суд в діях відповідачки не вбачає, так як, відповідачка переслідувала особисті інтереси маючи на меті збудувати гараж, але аж ніяк не мала на меті принизити честь і гідність та ділову репутацію міської ради.
Встановлене судом підтверджено ситуаційним планом розміщення самочинного будівництва, приписом від 05.05.2008 року, постановою про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2008 року, схемою розміщення земельної ділянки, клопотанням Держземінспекції у Івано-Франківській області, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, фототаблицями та іншими перевіреним в суді доказами, які маються при матеріалах справи.
Керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 13, 375, 376 ЦК України, ст. ст. 83, 91, 125, 126 ЗК України та керуючись стст.213-215 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково. Зобовязати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_5 в користуванні проїзжою частиною дороги по вул. Полуботка 12, та знести за власний рахунок збудовані там гараж та фундамент під огорожу кругом гаража , що в м. Коломиї по вул. Полуботка 14.
В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: ОбіднякВ. Д.