Справа № 1-24/2007 p.

ВИРОК ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

09 лютого  2007 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду                                                                            Сарновського В.Я.

при секретарі                                                                                    Домчук В.І.

з участю прокурора                                                                         Мандзюка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ланівці справу про

обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, пенсіонера, інваліда війни І групи, раніше не судимого

за ч.І ст.203 КК України -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1, протягом 2006 року з метою отримання прибутку займався виготовленням та збутом самогону, хоча такий вид господарської діяльності громадян заборонений Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових   виробів".

Так, 22 грудня 2006 року близько 14 год. ОСОБА_1 продав 1 літр виготовленого ним самогону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за 10 гривень.

В судовому засіданні підсудний визнав свою вину в інкримінованому йому злочині та заявив клопотання не досліджувати докази, зібрані по справі, фактичні обставини яких він не заперечує.

Підсудний ОСОБА_1 пояснив суду, що він проживає в АДРЕСА_1 один, займається веденням домашнього господарства. Самогон виготовляє для власних потреб, хоча іноді його продає для отримання прибутку. 22 грудня 2006 року близько 14 год. він продав 1 літр самогону двом невідомим громадянам за 10 гривень. Після цього прийшли працівники міліції і під час огляду його господарства виявили ці гроші та решту самогону. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати, так як він недавно переніс операцію і потребує лікування.

Крім повного визнання вини в інкримінованому йому злочині самим відсудним, його вина доведена доказами, зібраними по справі, які судом не досліджувались, але  підсудний не заперечує їх фактичні дані.

Враховуючи наведені по справі обставини суд прийшов до висновку про доведеність злочину вчиненого підсудним, дії якого слід кваліфікувати за ч.І ст.203 КК України, як зайняття видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена законом.

при призначенні підсудному покарання суд враховує, що ним вчинено злочин невеликої тяжкості; особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, похилого віку, інвалід війни, як пом'якшуючі покарання обставини -щире каяття, сприяння у розкритті злочину, хворобу та потребу у лікуванні; що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину і вважає, що є підстави призначити основне покарання нижче віж найнижчої межі встановленої санкцією статті звинувачення, а додаткове - не призначати.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.203 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.