Справа №1-14/07 року № 1- 101 /06 року

В И РОК ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 січня 2007 року

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду                                                                      Щербатої Г.Р.

при секретарі                                                                             Сопільняк О.В.

з участю прокурора                                                                   Мандата В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ланівці справу про

обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Шумськ Тернопільської області, гр. України, освіта середня спеціальна, одруженого, підприємця, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого

за ч. 1 ст. 173 КК України

ВСТАНОВИВ:

В період з 01 березня 2004 року по 01 жовтня 2006 року підсудній ОСОБА_1 , будучи фізичною особою - підприємцем по швейному виробництву, всупереч ст.43 Конституції України, ст.24 Закону України " Про оплату праці", ст. 115 КЗпП України, грубо порушивши умови угод про працю ( трудових договорів), шляхом зловживання довірою, не виплатив найманим працівникам заробітну плату на загальну суму 27391 грн. 18 коп., а саме ОСОБА_2 - 5 327 грн. 48 коп.,ОСОБА_3 - 5892 грн. 94 коп., ОСОБА_4 - 2 277 грн. 80 коп., ОСОБА_5 - 2000 грн. 28 коп., ОСОБА_6 - 5 331 грн. 36 коп., ОСОБА_7 - 1808 грн. 94 коп., ОСОБА_8 - 1331 грн. 95 коп., ОСОБА_9 -1 760 грн. 28 коп., ОСОБА_10 - 996 грн. 09 коп., ОСОБА_11 - 332 грн. 03 коп., ОСОБА_12 - 332 грн. 03 коп.

В судовому засіданні, як і під час досудового слідства підсудній ОСОБА_1 визнав свою вину в інкримінованому йому злочині і заявив клопотання не досліджувати докази фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.

При цьому підсудній пояснив, що займається підприємницькою діяльністю швейного виробництва. Між ним в особі підприємця та найманими працівниками були укладені трудові договори, згідно умов яких працівники

зобов'язувались виконати роботу, а він оплатити їх працю. В період з березня 2004 року по жовтень 2006 року виникли обставини - відсутність умов збуту виготовленої продукції.

Щоб не припинити виробництво, наймані працівники продовжували шити швейні вироби, однак їх праця за вказаний період ними не оплачувалася, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 273 тис. грн.

На даний час заробітна плата всім найманим працівникам, з якими укладені угоди, виплачена повністю.

Крім визнання винності у вчиненні злочину самим підсуднім, вина його стверджується доказами зібраними органами досудового слідства, які судом не досліджувались і підсудній не заперечує проти їх фактичних даних.

Враховуючи наведені по справі обставини, суд приходить до висновку про доведеність злочину вчиненого підсуднім ОСОБА_1, дії якого слід кваліфікувати за ч.І ст. 173 КК України, як грубе порушення угоди про працю громадянином ( фізичною особою - підприємцем) шляхом зловживання довірою, що виразилась у невиплаті заробітної плати найманим працівникам в сумі 27391 грн. 18 коп. за період з 01. 03. 2004 року по 01. 10.2006 року.

При призначенні покарання підсудньому ОСОБА_1 відповідно вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані щодо особи винного, який вперше притягується до відповідальності, щиро покаявся, усвідомивши небезпечність свої дій усунув наслідки протиправних діянь та вважає за необхідне призначити йому покарання, передбачене санкцією ч.І ст. 173 КК України, у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 173 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в сумі 510 ( п'ятсот десять) грн.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити без зміни -підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд.