ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.10.2009 року Справа № 9/256
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Журавльової Л.І.
Суддів: Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
позивач: ОСОБА_3 паспорт
серії НОМЕР_1, виданий Сватівським РВ
УМВС України в Луганській області,
від 10.10.96;
від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю
№ 1794 від 30.07.09;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Сватове
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 21.08.09
у справі №9/256 (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Сватове
Луганської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Сватове Луганської області
про стягнення 64 000 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 64 000 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.09 у справі №9/256 (суддя Ворожцов А.Г.) у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.
З посиланням на ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом зазначено, що факт протиправності дій відповідача частково спростовується тим, що відповідачем були встановлені залізобетонні блоки, один з яких на твердження позивача, знаходиться на комунальній власності Сватівської міської ради та перекриває в’їзд на АЗС позивача, але матеріли справи свідчать, що залізобетоні блоки були встановлені відповідно до листа керівника ДП „Сватівська нафтобаза” ВАТ „Луганськнафтопродукт” № 7 від 15.04.09.
Судом встановлено, що позивач, здійснює експлуатацію АЗС без необхідних дозвільних документів, які передбачені чинним законодавством, тому його вимога про стягнення збитків є неправомірною.
Позивач не погодився з рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.09 у справі № 9/256, вважає прийнятим його з порушенням норм матеріального права та просить апеляційний господарський суд Луганської області змінити рішення господарського суду Луганської області від 21.08.09 по справі № 9/256, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3.
Посилаючись на п.1.2 Порядку видачі дозволів на погодження та розміщення і будівництво об'єктів сервісу, будівель побутово-торгівельного призначення, рекламоносіїв на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Міністерством транспорту України та Укрдержкорпорацією з будівництва, ремонту та утримання автодоріг "Укравтодор" № 33 від 10.03.2000 скаржник зазначає, що висновки господарського суду Луганської області стосовно протиправного використання АЗС ОСОБА_3 не мають правової підстави, оскільки АЗС позивача не знаходиться в межах смуги відчуження.
Заявник вважає, що відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України в діях відповідача існують всі ознаки правопорушення.
Відзивом на апеляційну скаргу відповідач не погоджується з апеляційною скаргою, вважає, що при розгляді справи господарський суд Луганської області вірно оцінив докази, справа була розглянута з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідач зазначає, що позивачем не вірно коментується п 1.2 Порядку видачі дозволів на погодження та розміщення і будівництво об'єктів сервісу, будівель побутово-торгівельного призначення, рекламоносіїв на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого Міністерством транспорту України та Укрдержкорпорацією з будівництва, ремонту та утримання автодоріг "Укравтодор" № 33 від 10.03.2000.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.09.09 у справі №9/256 для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Луганської області від 21.08.09, керуючись ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Журавльова Л.І. –судді –головуючого, суддів –Парамонової Т.Ф., Семендяєвої І.В.
Ухвалою апеляційного господарського суду Луганської області від 03.09.09 апеляційна скарга Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 була прийнята до провадження та розгляд призначений на 01.10.09.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги судовою колегією розглянуто та у задоволенні відмовлено, оскільки ухвалою від 03.09.09 явка повноважних та компетентних представників сторін визначена на їх розсуд.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 21.08.09 у справі №9/256 слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було введено в експлуатацію автозаправну станцію, що розташована за адресою: м. Сватово, кв-л Докучаєва,1, яка має відокремлений в'їзд з автотраси Чугуїв-Мілове, а у березні 2009 року відповідачем була введена в експлуатацію автозаправна станція напроти АЗС відповідача та 16.04.09 відповідач встановив залізобетонні блоки на межі АЗС, що не експлуатується та належить ВАТ "Луганськнафтопродукт".
Позивач стверджує, що через такі обставини водії автомобілів були вимушені користуватися технічним виїздом з АЗС позивача, що суттєво скоротило кількість автотранспорту, які мали здійснювати заправлення нафтопродуктами на належній позивачу АЗС та внаслідок дій відповідача позивачу спричинені значні збитки у вигляді упущеної вигоди.
Як встановлено судом, позивачем взагалі не було погоджено у відповідності до вимог чинного законодавства розміщення АЗС, таке погодження за № 143 зі Сватівським районним ДРСУ було здійснено 25.09.98 іншою особою –ПКП "Квадрат".
Матеріали справи свідчать, що відповідачем встановлені залізобетонні блоки відповідно до листа керівника ДП "Сватівська нафтобаза" ВАТ "Луганськнафтопродукт" від 15.04.09 за № 7.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог по стягненню упущеної вигоди в сумі 64 000грн. 00 коп.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, позивач повинен довести наявність збитків саме через неправомірні дії відповідача.
За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди відмовлено, судові витрати покладено на позивача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги –Фізичну особу–підприємця ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст.49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Луганської області від 21 серпня 2009 року у справі №9/256 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 21 серпня 2009 року у справі №9/256 залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Журавльова
Суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя І.В. Семендяєва