ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.10.2009 року Справа № 15/205пн
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Журавльової Л.І.
Суддів: Баннової Т.М..
Семендяєвої І.В.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
від позивача: Василишин В.М., юрисконсульт,
довіреність № 01/4226, від 01.07.09;
Коваль Я.Є., заступник начальника
Стрийського відділення бурових робіт
з капітального будівництва та
матеріально-технічного постачання,
довіреність № 01/4225, від 01.07.09;
від першого відповідача: повноважний та компетентний представник
в судове засідання не прибув;
від другого відповідача: Бєлкін Ю.В., юрисконсульт Олександрівської
міської ради, довіреність № б/н, від 18.11.08;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги: Дочірньої компанії „Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії „Нафтогаз
України” в особі філії бурового управління
„Укрбургаз”, м. Красноград Харківської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 21.07.09 (підписано 27.07.09)
у справі №15/205пн (суддя Пономаренко Є.Ю.)
за позовом: Дочірньої компанії „Укргазвидобування”
Національної акціонерної компанії „Нафтогаз
України” в особі філії бурового управління
„Укрбургаз”, м. Красноград Харківської області
до першого відповідача: Міського комунального підприємства „Бюро
технічної інвентаризації міста Луганська”,
м. Луганськ
до другого відповідача: Олександрівської міської ради,
м. Олександрівськ Луганської області
про визнання права власності.
В С Т А Н О В И В:
Дочірня компанія „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз” звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Міського комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Луганська” та Олександрівської міської ради про визнання права власності на виробничу базу, розташовану за адресою: Луганська область, місто Олександрівськ, вулиця Стрельцова, 30, за Дочірньою компанією „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.
Уточненням позивач просив ухвалити рішення, яким визнати право власності на виробничу базу, розташовану за адресою: Луганська область, місто Олександрівськ, вулиця Стрельцова, 30, - яка складається з:
- об’єктів, переданих Стрийському відділенню бурових робіт Шебелинським відділенням бурових робіт (адміністративна будівля з котельнею 1 (літ. А-1) (загальна площа –212,9 кв.м.), фасувальний цех із котельнею 2 та компресорною станцією (літ. Б-1) (загальна площа –550,6 кв. м.), адміністративна будівля (літ. В-1) (загальна площа –106,7 кв.м.), склад-ангар ДГБ (літ. Г-1) (загальна площа –506,2 кв.м.), водонапірна башта (літ. Ж), огорожа № 1, огорожа № 2, огорожа №6);
- об’єктів, споруджених Стрийським відділенням бурових робіт (цех опресовки труб (літ. Д-1) (загальна площа –358,2 кв.м.), склад цементу 4-БПР (літ. Е), заправочний пункт (літ. З), убиральня (літ. У), замощення (літ. І), - за Дочірньою компанією „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.07.09 у справі №15/205пн (суддя Пономаренко Є.Ю.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.
Посилаючись на ст. ст. 44, 128 Цивільного кодексу УРСР, ст. ст. 331, 334 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження” господарський суд зазначив, що позивач не довів належними та допустимими засобами доказування ті обставини, на які він посилався в обґрунтуванні позовних вимог, а саме: факт купівлі і виникнення права власності на спірне майно, яке розташовано на території виробничої бази, тобто суду не надано договір купівлі-продажу від 20.06.95 з Акціонерним товариством закритого типу „ТСК”, акт приймання-передачі спірного майна, доказів державної реєстрації права власності на спірне майно.
Місцевим господарським судом з посиланням на вимоги ч.2 ст. 376 Цивільного кодексу України зазначено, що під забудоване спірне майно другої групи об’єктів земельна ділянка не відводилась і тому вважається самочинним будівництвом, воно було збудовано без належного дозволу уповноваженого на те органу. Під вже збудований спірний об’єкт нерухомості земельна ділянка не надавалася.
Позивачем не надано доказів звернення до відповідачів за вирішенням питань про введення спірного майна в експлуатацію, оформлення на нього права власності та реєстрації такого права
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 21.07.09 у справі №15/205пн Дочірня компанія „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз” звернулось з апеляційною скаргою №032/4982 від 30.07.09, якою просить скасувати рішення господарського суду від 21.07.09 у справі № 15/205пн та ухвалити нове рішення, яким визнати право власності на виробничу базу.
Заявник апеляційної скарги вважає рішення господарського суду Луганської області від 21.07.09 у справі № 15/205пн незаконним та безпідставним.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що незаконним є твердження суду про те, що неможливо визнати право власності на об’єкт не прийнятий спеціальною державною комісією. На думку заявника об’єктом права власності може бути будь-який об’єкт придбаний або створений на законних підставах незалежно від можливості чи неможливості його використання у тих або інших випадках.
Заявник вказує на те, що Господарський кодекс України не містить спеціальних норм щодо набувальної давності на нерухоме майно, для цих правовідносин повинна застосовуватись стаття 344 Цивільного кодексу України.
Повідомленням № 15/43-2202 від 02.09.09 перший відповідач повідомив, що відповідно до наявних матеріалів технічної інвентаризації право власності на об’єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Стрєльцова, №30, який складався, станом на 1989 рік, з: літ. А-1 гуртожитку з сінями літ. а, а1, а2, сараю літ. Б, воріт літ. №1, забору літ. №2, вод. колонки літ. №3 зареєстровано за Кооперативом „Вітамін” на підставі акту передачі основних засобів від 22.04.89.
Відповідно до проведеної поточної інвентаризації у грудні 2008 року на замовлення ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” встановлено, що об’єкт за адресою: м. Луганськ, вул. Стрєльцова, № 30 складається з:
- адміністративної будівлі з котельнею –1, тамбурами літ. а, а, а2 та вхідним ганком літ. а3 загальною площею 212,9 кв. м.;
- адміністративного будинку літ. Б-1 з тамбуром літ. в, прибудовою літ. В1-1 та вхідним ганком літ. в загальною площею 106,7 кв.м.;
- фасувального цеху ДГБ літ. Б-1 з котельнею-2, компресорною, прибудовами літ. Б1-1, Б2-1 та тамбуром літ. б загальною площею 506,2 кв. м.;
- складу ангара ДГБ літ. Г-1 загальною площею 506,2 кв.м.;
- складу опресовки труб літ. Д-1 загальною площею 358,2 кв.м.;
- складу цементу БПР літ. Е;
- водонапірної башні літ. Ж;
- заправочного пункту літ. З;
- вбиральні літ. У;
- огорожею літ. №1, №2, №6;
- замощення літ. 1.
Право власності не перереєстровано.
Відзивом № 03-08/810 від 01.10.09 другий відповідач визнає позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити у повному обсязі та зазначає, що 19.02.99 між Виконавчим комітетом Олександрівської міської ради було укладено договір тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) терміном до 16.12.2017. Згідно копії договору купівлі-продажу від 20.06.95, яка знаходиться в матеріалах технічного звіту інвентаризації земельної ділянки від 1998 року, Шебелинське управління бурових робіт придбало від АО „ТСК” виробничу базу за адресою: м. Олександрівськ, вул. Стрєльцова, 30.
Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.09 у справі №15/205пн для розгляду апеляційної скарги Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз” на рішення господарського суду Луганської області від 21.07.09, керуючись ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Парамонової Т.Ф. –судді –головуючого, суддів –Єжової С.С., Семендяєвої І.В.
Ухвалою апеляційного господарського суду Луганської області від 10.08.09 апеляційна скарга Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз” була прийнята до провадження та розгляд апеляційної скарги призначений на 03.09.09.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.08.09 виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз” у справі № 15/205пн головуючого суддю Парамонову Т.Ф. та введено до складу колегії головуючого суддю Журавльову Л.І.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду за матеріалами наявними у справі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз” слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 21.07.09 у справі №15/205пн слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних Міського комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Луганська” спірний об’єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Стрєльцова, №30, який складався, станом на 1989 рік, з: літ. А-1 гуртожитку з сінями літ. а, а1, а2, сараю літ. Б, воріт літ. №1, забору літ. №2, вод. колонки літ. №3, відповідно до проведеної поточної інвентаризації у грудні 2008 року на замовлення ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” встановлено, що об’єкт за адресою: м. Луганськ, вул. Стрєльцова, № 30 складається з:
- адміністративної будівлі з котельнею –1, тамбурами літ. а, а, а2 та вхідним ганком літ. а3 загальною площею 212,9 кв. м.;
- адміністративного будинку літ. Б-1 з тамбуром літ. в, прибудовою літ. В1-1 та вхідним ганком літ. в загальною площею 106,7 кв.м.;
- фасувального цеху ДГБ літ. Б-1 з котельнею-2, компресорною, прибудовами літ. Б1-1, Б2-1 та тамбуром літ. б загальною площею 506,2 кв. м.;
- складу ангара ДГБ літ. Г-1 загальною площею 506,2 кв.м.;
- складу опресовки труб літ. Д-1 загальною площею 358,2 кв.м.;
- складу цементу БПР літ. Е;
- водонапірної башні літ. Ж;
- заправочного пункту літ. З;
- вбиральні літ. У;
- огорожею літ. №1, №2, №6;
- замощення літ. 1.
зареєстровано за Кооперативом „Вітамін”.
Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що лише після державної реєстрації спірного майна у особи виникає право власності на майно, і відповідно лише після надання доказів вчинення державної реєстрації суд може визнати право власності на таке майно за особою, за якою воно зареєстровано.
Щодо другої групи об’єктів ((цех опресовки труб (літ. Д-1) (загальна площа - 358,2 кв. м); склад цементу 4-БПР (літ. Е); заправочний пункт (літ. 3); убиральню (літ. У); замощення (літ. І)), позовні вимоги відносно яких мотивовано набуттям права власності як на новостворене майно, що було побудовано власними силами та засобами Стрийського відділення бурових робіт, слід зазначити наступне.
Матеріали справи свідчать, що земельна ділянка, на якій розташовано спірне майно, належить позивачу на праві користування за договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 19.02.99, договір зареєстровано в державному реєстрі 01.03.99.
Відповідно до положень ст. 95 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України “Про оренду землі” орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця.
Позивачем не доведено надання згоди орендодавця на будівництво на спірній земельній ділянці об’єктів нерухомості щодо яких заявлено позов про визнання права власності.
Земельна ділянка за договором оренди землі від 19.02.99 надавалася позивачу під розміщеною базою виробничого обслуговування, тобто під вже наявними на той час об’єктами нерухомості.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Спірні будівлі є самочинним будівництвом, оскільки побудовані на земельній ділянці, що не була відведена для її будівництва, а також без належного дозволу уповноваженого на те органу, який би надавався позивачу.
Згідно ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Місцевим господарським судом вірно вказано, що оскільки спірні будівлі є самочинним будівництвом, то до даного спору про визнання на неї права власності застосовуються положення ст. 376 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст.30-1 Закону України “Про планування і забудову територій”, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно ст.18 Закону України “Про основи містобудування”, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.
Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що позивачем не надано доказів звернення до відповідачів за вирішенням питань про введення спірного майна в експлуатацію, оформлення на нього права власності та реєстрації такого права, доказів відмови вказаних суб’єктів у вчиненні дій, пов’язаних з оформленням права власності на спірне майно, позивачем не доведено наявність спору між ним і відповідачами про право власності на майно, щодо якого заявлено позов
За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно в позові відмовлено повністю, судові витрати покладено на позивача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги –Дочірню компанію „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз”.
Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі філії бурового управління „Укрбургаз на рішення господарського суду Луганської області від 21 липня 2009 року у справі №15/205пн залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 21 липня 2009 року у справі №15/205пн залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Журавльова
Суддя Т.М. Баннова
Суддя І.В. Семендяєва