Справа № 11-645 2006 р.                                       Головуючий у 1 інстанції Батюк В.В.

Категорія ч.2 ст. 185 КК                                       Доповідач Ященко І.Ю.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„  5 „    липня  2006 р. колегія судців судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судці Шилової Т.С. суддів - Ященко І.Ю., Шевченка О.В.

з участю прокурора- Єлфімова І.П. адвоката - ОСОБА_1 звільненого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією ст. помічника прокурора м. Бровари на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2006 року, якою

ОСОБА_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,-обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв"язку з декриміналізацією злочину, а кримінальну справу провадженням закрито

встановила:

Згідно постанови суду встановлено, що 30 травня 2004 року близько 1 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, на території двору житлового будинку розташованого по АДРЕСА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таємно викрали з автомобіля"Опель-Омега" держ. № НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 автомагнітолу „Вольво" СР-705 вартістю 350 грн.

Звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України та закриваючи кримінальну справу суд послався на Закон України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" згідно якого викрадення майна на суму, що на момент викрадення не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян є дрібним викраденням відповідальність за яке передбачена ст. 51 КУпАП. Оскільки ОСОБА_2 викрав майно на суму 350 грн., що, на думку суду, не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 393 грн.,, він повинен нести відповідальність за ст. 51 КУпАП.

В апеляції ст. помічник прокурора просить скасувати постанову суду у зв"язку з невідповідністю висновків суду вимогам закону, а справу направити на новий судовий розгляд посилаючись на те, що на момент вчинення злочину у 2004 році для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподаткованого мінімуму встановлювалася на рівні податкової соціальної пільги, визначеної з 1.01.2004 р. по 1.01.2005 р. в розмірі 61,5 грн., тобто три неоподаткованих мінімуми становили 184,5 грн. Оскільки ОСОБА_2 вчинив розкрадання на суму 350 грн., що перевищувало три неоподаткованих мінімумів, то звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв"язку з декриміналізацією є неправомірним.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію пояснення адвоката ОСОБА_1 та звільненого ОСОБА_2, які просили залишити постанову суду без змін, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляція підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

У відповідності до Закону України 32635-1У від 2.06.2005 р. „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" диспозиція ст 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладена у новій редакції і встановлено що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.                                                                                   

При цьому відповідно до п.22.5 ст. 22 Закону України від 22.05 2003 р № 889-1У „Про податок з доходів фізичних осіб" який набрав чинності 1.01.2004 р. для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 ст. 6 цього Закону для відповідного року з урахуванням положень пункту 22 4 ст 22 Закону.

Згідно п.22.5 ст. 22 вказаного вище закону розмір соціальної пільги в період з 1.01.2004 р. по 31.12.2004 р. становив 61 грн. 50 коп. відповідно три неоподатковані мінімуми доходів громадян становили 184 грн. 50 коп.

Оскільки судом встановлено, що інкриміновані ОСОБА_2 дії вчинені ним 30.05.2004 р., а сума викраденого становить 350 грн., що перевищує три неоподатковані мінімуми доходів громадян-184 грн. 50 коп., викрадення не може вважатися дрібним.

Тому посилання суду на ст.5 КК України є необгрунтованим, оскільки не відповідає вимогам закону у зв"язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд під час якого слід прийняти законне і обгрунтоване рішення по справі.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію ст. помічника прокурора м. Бровари задовольнити.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2006 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 та закриття кримінальної справи щодо нього скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим суддею.