УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  КИЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі

головуючого                       - Левчука О.Д

суддів                                 - Таран Т.С., Миколюка О.В.

за участю прокурора          -  Хомич С.П.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора Рокитнянського району та засудженого ОСОБА_1 на вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 12 квітня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, не судимий в порядку ст. 88 ч.З КК України, -

засуджений за ст. 164 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст.71 КК України приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання 2 роки обмеження волі.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він починаючи з липня 2005 р. по 1.02.2006 р. злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини.

На вирок суду подано апеляцію прокурора Рокитнянського району та засудженого ОСОБА_1

В апеляції прокурора ставиться питання зміну вироку щодо ОСОБА_1 і перекваліфікацію його дій на ч.1 ст. 164 КК України в зв'язку з безпідставним застосуванням кваліфікуючої ознаки його дій -повторність, і призначення засудженому покарання - 2 роки обмеження волі. Засуджений ОСОБА_1 просить про скасування вироку щодо нього з закриттям провадження по справі за відсутністю в його діях складу злочину.

Справа № 11 -637/2006 Категорія: ст. 164 ч.2

Головуючий у 1-й інстанції- Каленченко Н.О.

Доповідач                        -   Таран Т.С.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який повністю підтримав подану ним апеляцію, також, вважає, що апеляцію засудженого слід залишити без задоволення, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію, не заперечував також проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції слід задовольнити частково.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, повністю доведено сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, а висновки суду в цій частині повністю відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені доказами, викладеними у вироку. Сам засуджений в судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання про обставини вчинення ним злочину. Його винність у вчиненні інкримінованого діяння підтверджується показаннями свідка Смакота - державного виконавця Рокитнянської ДВС про те, що ОСОБА_1 з 2003 р. не платить аліменти на утримання дитини, він неодноразово попереджався про відповідальність за ухилення від сплати аліментів, ніяких заяв про неможливість працевлаштування він не робив і довідок про хворобу не надавав. Винність ОСОБА_1 підтверджується також, письмовими доказами по справі, належно дослідженими судом та викладеними у вироку, тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Посилання засудженого в апеляції на те, що він не ухилявся злісно від сплати аліментів, а аліменти не платив в зв'язку з неможливістю працевлаштування і відмовою центру зайнятості в постановлені його на облік спростовуються наведеними у вироку доказами та довідкою центру зайнятості про те, що ОСОБА_1 не звертався до центру зайнятості з питанням про працевлаштування і на обліку не перебуває.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано неправильно.

Як убачається з матеріалів справи, 16.06.2005 р. ОСОБА_1 було засуджено за ст. 164 ч.І КК України на 1 рік обмеження волі. Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 4 серпня 2005 р. від відбування призначеного цим вироком покарання його було звільнено на підставі п."б" ст.1, 8-10 Закону України „Про амністію", а відповідно до ч.З ст. 88 КК України особи, які звільнені від відбування покарання у встановленому законом порядку вважаються такими, що не мають судимості, тобто ОСОБА_1 являється не судимим і його дії за ознакою повторності кваліфіковано невірно, так само безпідставно судом призначене покарання засудженому з застосуванням ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання за попереднім вироком з вищезазначених підстав.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним перекваліфікувати дії засудженого на ч.І ст. 164 КК України, задовольняючи в цій частині апеляцію прокурора. З врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують покарання, викладенні у вироку, колегія суддів вважає можливим обрати засудженому покарання за ст. 164 ч.І КК України у вигляді громадських робіт.

Щодо вимог прокурора про постановлення вироку апеляційним судом і призначення покарання засудженому за ст. 164 ч.І КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, то вони не можуть бути задоволенні, оскільки вони не ґрунтуються на законі. Відповідно до змісту

ст.378 КПК України, при зменшенні обсягу обвинувачення, при засудженні за менш, тяжкий злочин вирок апеляційним судом не постановляється.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляцію прокурора Рокитнянського району та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Вирок Рокитнянського районного суду Київської області від 12 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1 - змінити. Перекваліфікувати його дії на ч.І ст. 164 КК України і обрати йому покарання у вигляді громадських робіт строком 100 годин.

Врешті вирок суду залишити без зміни.