Справа № 2-1179/09

Р І Ш Е Н Н Я  

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

        06 травня 2009 року                               Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Чорнобука В.І.

при секретарі – Замковій Я.В.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, ОСОБА_2, треті особи – автогаражний кооператив «Лоцманський», КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, про визнання права власності на гараж, -

В С  Т А Н О В И В:

         04 серпня 2008 р. позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

         В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що на підставі рішення №230 виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська від 15.03.1988 року був зареєстрований автогаражний кооператив «Лоцманський», який був внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 12.09.2001 року.

         Рішенням виконкому Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради № 800 від 19.12.1997 року було дозволено переоформлення гаражу №666 з відповідача ОСОБА_2 на позивача ОСОБА_1 розташованого у гаражному кооперативі «Лоцманський», по вул. Садовій в м. Дніпропетровську

           У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 не мав на той час правовстановлюючих документів на гараж, не було можливості оформити дану угоду в нотаріальному порядку.

           З метою отримання права власності на спірний гараж позивач звернувся до КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, де йому було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на зазначений гараж. На підставі викладеного просив суд визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме гараж № 666, загальною площею 24,8 кв.м., підвал площею 16,1 кв.м. в автогаражному кооперативі «Лоцманський», що розташований за адресою:  пров. Садовий, у м. Дніпропетровську.

         В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

         Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин на підставі ч. 2 ст. 74 ЦПК України та ч. 4 ст. 169 ЦПК України відповідачі вважаються повідомленими про день та час судового засідання і такими, що відсутні без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення

         Представники третіх осіб автогаражного кооперативу  «Лоцманський» та КП «ДМБТІ» в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

         Суд вислухавши пояснення сторін та  дослідивши наявні в матеріалах справи дані та докази вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Судом встановлено, що рішенням виконкому міської ради народних депутатів м. Дніпропетровська №67/9 ВО «ЮМЗ» була відведена земельна ділянка площею 4,8 га по пров. Садовому у м. Дніпропетровську для будівництва кооперативних гаражів.

         На підставі рішення №230 виконкому Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська від 15.03.1988 року був зареєстрований автогаражний кооператив «Лоцманський», який був внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 12.09.2001 року.

         Рішенням виконкому Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради № 800 від 19.12.1997 року було дозволено переоформлення гаражу №666 з відповідача ОСОБА_2 на позивача ОСОБА_1 розташованого у автогаражному кооперативі «Лоцманський», по пров. Садовому в м. Дніпропетровську.

            На протязі всього часу користування гаражем № 666 позивач сплачує необхідні внески та володіє даним гаражем.  

          Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 28.06.91р. «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» зі змінами та доповненнями, «член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатися ним на свій розсуд»..

           Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку про те, що спірні правовідносини врегульовані положеннями ст. 328, 392 ЦК України.

          У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

         Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

         На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 328, ст. 392 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

         Визнати за ОСОБА_1  право власності на нерухоме майно, а саме гараж № 666, загальною площею 24,8 кв.м., підвал площею 16,1 кв.м в автогаражному  кооперативі «Лоцманський», що розташований за адресою:  пров. Садовий, у м. Дніпропетровську.

            Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

            Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

            У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

            У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

            У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

            Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                 В.І. Чорнобук