ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" жовтня 2009 р. Справа № 19/12/2071
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Сліпчук О.П. (довіреність № 856/03 від 28.11.2008р.),
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
від прокуратури: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Хмельницький
цукровий завод"
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "12" червня 2009 р. у справі
за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора (м.Нетішин
Хмельницької області) в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в
Хмельницькій області (м.Хмельницький)
до відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод"
(м.Хмельницький),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на
стороні позивача - Хмельницької міської ради (м.Хмельницький)
про стягнення 602227,90 грн.,
ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2008 року Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся в господарський суд Хмельницької області в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Хмельницькій області з позовом до ВАТ "Хмельницький цукровий завод" про стягнення шкоди на суму 602227,90 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу забрудненням земельної ділянки.
09 червня 2009 року представник позивача подав погоджену з прокурором заяву про уточнення суми позовних вимог та вказав про допущення описки в позовній заяві і неправильне зазначення суми позову, яка в дійсності становить 602277,90 грн. (т.1 а.с.175).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.06.2009р. позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Хмельницький цукровий завод" 602277 грн.90 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, 6022 грн.78 коп. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційній скарзі ВАТ "Хмельницький цукровий завод" просить скасувати рішення суду від 12.06.2009р. і прийняти нове рішення про відмову у позові. Вважає, що що рішення суду прийнято без достатнього з'ясування всіх обставин у справі. Вказує на відсутність документів, які підтверджували б порушення певних норм та в чому полягали ці порушення в розумінні статтей 42, 43 Закону України "Про відходи", статтей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Зазначає, що жомопресова вода використовується підприємством при виробництві цукру і не містить в собі будь-яких шкідливих елементів, в тому числі і тих, та в тій концентрації, які зазначені в протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів, так як ця вода вважається питною, що підтверджується дозволом від 13.05.2002р. № 000632 на спеціальне водокористування, виданим державним управлінням екології та природних ресурсів в Хмельницькій області. Жомопресова вода не міститься в Державному класифікаторі відходів України ДК 005-96, затвердженому наказом Держстандарту України від 29.02.1996р. № 89, а тому її не можна віднести до відходів, що виключає сам факт забруднення відходами земель. Присутність шкідливих елементів та речовин у грунті не могла бути викликана залиттям цього грунту жомопресовими водами, а навпаки, є підстави вважати, що вказані елементи та речовини були присутні у грунті, та потрапили в нього з інших причин. Тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між залиттям земель жомопресовими водами та наслідками у вигляді виявлення у грунті великої кількості речовин та елементів, які своєю присутністю забруднюють землю. Твердження позивача про заподіяння шкоди природному середовищу внаслідок залиття земель водою, є його припущенням, яке не підтверджено доказами (т.2 а.с.7 - 10).
Розгляд апеляційної скарги відбувається за відсутності відповідача, третьої особи і прокурора, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, тому їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (т.2 а.с.17).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 05.06.2007р. № 000353/77, складеного державною екологічною інспекцією в Хмельницькі області, встановлено засмічення побутовими відходами території, що межує з жомовою ямою підприємства (т.1 а.с.140, 188).
Відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 14.06.2007р. № 000538/93, складеного державною екологічною інспекцією в Хмельницькі області, було зафіксовано перевищення термінів зберігання відходів виробництва (жому) на підприємстві. В акті містився припис здійснити керівництву ВАТ „Хмельницький цукровий завод” вивезення жому до 10.07.2007р. і про виконання припису повідомити державну екологічну інспекцію в Хмельницькі області до 15.07.2007р. (т.1 а.с.138,184).
За порушення статтей 20, 68, 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" постановою від 16.06.2007р. № 00743/102 на керівника ВАТ „Хмельницький цукровий завод” було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (т.1 а.с.139,185).
Згідно з актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 20 - 26 вересня 2007 року № 000831 працівниками державної екологічної інспекції в Хмельницькій області виявлено, зокрема, що відходи жому не паспортизовані, реєстрова картка обліку утилізації відходів не розроблена, облік відходів жому по мірі вивезення в жомові ями не ведеться, на момент перевірки розміщено в жомовій ямі 24500 тонн жому за відсутності затвердженого ліміту на розміщення жому, санітарно-захисна зона від жомових ям до приватного житлового масиву не витримана і дорівнює 25 м, при встановленій 300 м, документального підтвердження щодо вивезення жому за 2006 рік підприємством не надано (т.1 а.с.177 - 180).
За результатами перевірки від 20 - 26 вересня 2007 року складено припис від 27.09.2007р. щодо усунення виявлених порушень з відходами, отруйними речовинами, атмосферного повітря та інше (т.1 а.с.181 - 183).
В листі від 15.10.2007р. № 606 ВАТ „Хмельницький цукровий завод” повідомило державну екологічну інспекцію в Хмельницькій області про виконання припису від 27.09.2007р., зокрема, щодо поводження з відходами (т.1 а.с.183).
Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод” від 30.11.2007р. № 001272, проведеною державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, виявлено, що з моменту попередньої перевірки кількість жому з 24500 тонн збільшилася до 59891,00 тонн при відсутності ліміту на розміщення жому як технологічного відходу виробництва (т.1 а.с.186).
Відповідно до акту перевірки від 30.11.2007р. внесено припис № 001272/08 від 07.12.2007р. про очищення жомової ями від жому, однак він залишився без виконання (т.1 а.с.182).
07 грудня 2007 року, під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод”, працівниками державної екологічної інспекції в Хмельницькій області встановлено забруднення жомово-кислими водами земельної ділянки прибудинкових територій по вул. Заводській, 42 та 44 у м. Хмельницькому, про що складені акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.12.2007р. № 000854/321, акт відбору проб грунтів від 07.12.2007р. № А-07-12-07-32, протокол вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів від 25.12.2007р. № П-07-12-07-32, отримано пояснення працівників ВАТ „Хмельницький цукровий завод” ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (т.1 а.с.19 - 26).
Як вбачається з акта від 07.12.2007р. № 000854/321, перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена на підставі скарг мешканців будинків № 42 і № 44 по вул.Заводській м.Хмельницького, за наслідками якої зафіксовано факт залиття жомово-кислою водою прибудинкових територій за вказаною адресою загальною площею 2155 кв.м. внаслідок замулення дренажної труби з відвідного каналу біля жомової ями (т.1 а.с.7). Працівниками державної екологічної інспекції в Хмельницькій області було відібрано проби грунтів згідно з ГОСТ 17.4.3.01-83, ГОСТ 17.4.402-84 та НД "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість дозкілля. Відбір проб грунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об'єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція". За візуальними ознаками, тобто видимими плямами на грунті, визначена забруднена ділянка і закладено пробні майданчики, на яких були відібрані об'єднані проби за моделлю випадкового відбору (методом конверта). Здійснювалося три проби грунту: № 68-г-1-07 - територія приватного сектора (забруднена ділянка № 1), територія приватного сектора (забруднена ділянка № 2), територія приватного сектора - 100 м від забруднених ділянок (фонова проба). Відбір проб грунтів оформлено актом від 07.12.2007р. № А-07-12-07-32 (т.1 а.с.8, 9).
З протоколу вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів від 25.12.2007р. № П-07-12-07-32 видно, що територія приватного сектора (забруднена ділянка № 1) містить найбільшу кількість забруднюючої речовини - фосфору 768,49 мг/кг в порівнянні з 82,52 мг/кг на фоновій земельній ділянці, калію - 686,50 мг/кг при гранично допустимій концентрації 560 мг/кг, цинку - 92,00 мг/кг при гранично допустимій концентрації 23 мг/кг, купруму - 15,10 мг/кг при гранично допустимій концентрації 3 мг/кг. Забруднена ділянка № 2 містить найбільшу таку кількість забруднюючих речовин: фосфору 351,38 мг/кг в порівнянні з 82,52 мг/кг на фоновій земельній ділянці; амонію (обмінного) - 23,88 мг/кг в порівнянні з 13,22 мг/кг на фоновій земельній ділянці; калію - 674,50 мг/кг при гранично допустимій концентрації 560 мг/кг (т.1 а.с.10 - 11).
Відповідно до п.4.11 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за № 285/2725, загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, але одним суб'єктом господарювання чи фізичною особою визначається за формулою: Рш.заг. = Рш.макс. + 0,5 х (Рш1 + Рш2 + ...+ Рш н), де Рш.заг. - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки кількома забруднюючими речовинами, грн., Рш.макс. - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн., Рш 1, Рш 2 та Рш н - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами.
Розмір шкоди по кожному забруднюючому елементу визначається за формулою: Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення, Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки (проіндексована), грн./кв.м., Пд - площа забрудненої ділянки, кв.м., Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки (при К3 < 1 приймається рівним 1,0), коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.
Розрахунок загальної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель території приватного сектора (забруднена ділянка № 1 площею 1750 кв.м.), де розміщені будинки № 42 і № 44 по вул.Заводській, що прилягають до жомової ями, яка належить ВАТ "Хмельницький цукровий завод", обчислений у сумі 542062 грн.50 коп., у тому числі внаслідок забруднення земель фосфором - 130095 грн., калієм - 130095 грн., цинком - 346920 грн., купрумом - 130095 грн. (т.1 а.с.33 - 37).
Розрахунок загальної шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель території приватного сектора (забруднена ділянка № 2 площею 405 кв.м.), де розміщені будинки № 42 і № 44 по вул.Заводській, що прилягають до жомової ями, яка належить ВАТ "Хмельницький цукровий завод", становить 60215 грн.40 коп., у тому числі внаслідок забруднення земель фосфором - 30107,70 грн., амонієм (обмінним) - 30107,70 грн., калієм - 30107,70 грн. (т.1 а.с.12 - 18, 46 - 49).
Отже, загальний розмір заподіяної шкоди становив 602277,90 грн. (542062 грн.50 коп. + 60215 грн.40 коп.). Ці розрахунки відповідач не заперечив і не спростував.
В поясненні від 05.06.2009р. позивач вказав, що під час зберігання жому у жомовій ямі відбуваються процеси закислення: рН знижується, утворюються кислоти. Під дією кислот та у результаті протікання процесів гниття руйнується морфологічна структура комплексних сполук, які містяться у жомі, внаслідок чого ряд хімічних елементів вивільняється у вигляді іонів у жомово-кислі води. Як результат отримуються жомово-кислі води збагачені на вміст фосфору, калію, цинку, міді і т.п. Враховуючи факт того, що жом у жомовій ямі зберігався протягом тривалого періоду (два сезони цукроваріння) за цей час він був повністю деструкторизований внаслідок протікання процесів гниття, тому він перетворився на суспензію-концентрат речовин, які раніше знаходились у жомі. Внаслідок залиття водою ці речовини були рознесені на прилеглі земельні ділянки, що спричинило їх забруднення, адже гранично допустима концентрація цинку для грунту становить 23 мг/кг, міді 3 мг/кг (рухомі форми) відповідно до „Предельно допустимих концентраций химических веществ в почве (ПДК)”, затвердженого Мінздоровом СРСР від 01.02.1985р. № 3210-85 (т.1 а.с.176).
Згідно з розділом 4 акту перевірки від 20-26.09.2007р. № 000831 жом є відходом, який утворюється в процесі виробництва цукру.
Статтею 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до статті 10 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації зобов'язані здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.
Таке ж правило встановлено статтею 35 Закону України "Про охорону земель", згідно з якою власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель, вживати заходів щодо запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків впливу.
Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов'язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України, ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, статтями 42 і 43 Закону України "Про відходи". Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи як шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок між ними, а також вина заподіявача шкоди.
В силу частини 4 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до статті 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному розмірі.
Згідно зі статтями 13, 17, 42, 43 Закону України „Про відходи” суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами. Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України. Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
В пунктах 5, 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду України № 04-5/239 від 29.12.2007р. „Про внесення змін та доповнень до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994р. № 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди” зазначено, що підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища. Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов’язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Пунктами 3.1 і 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства, передбачено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Таким чином, наведені докази свідчать, що внаслідок бездіяльності підприємства - відповідача сталося забруднення земель із-за несанкціонованого скиду (впливу) речовини (жомово-кислої води), через порушення норм екологічної безпеки у зв'язку із зберіганням виробничих відходів.
Отже, наявними є всі складові елементи правопорушення, яке тягне цивільно-правову відповідальність ВАТ "Хмельницький цукровий завод" за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.
Відповідач не довів відсутність в його діях вини у заподіянні шкоди. Його доводи про те, що наявність низки хімічних елементів та сполук, які віднесені до різних класів небезпечності відходів у ґрунтах, не має ніякого відношення до залиття земельних ділянок жомовою водою, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними і допустимими доказами.
Твердження ВАТ "Хмельницький цукровий завод" з посиланням на дозвіл на спеціальне водокористування від 13.05.2002р. № 000632, виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області, про те, що вода, яка надходить разом із жомом у жомову яму, є питною, не спростовує обгрунтованих висновків місцевого господарського суду, оскільки сам дозвіл не визначає склад і якість води, а регулює питання забору, лімітів використання та відводу води.
За наведених обставин відсутні підстави для скасування законного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 12 червня 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Хмельницький цукровий завод" - без задоволення.
2. Справу № 19/12/2071 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Повний текст постанови складено та підписано 05.10.2009р.
Надруковано 6 прим.:
1 - у справу,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,
4 - третій особі,
5 - Хмельницькій міжрайонній природоохоронній прокуратурі,
6 - в наряд.