№ 33-129/125-2006

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2006 року                                                          м.Київ

В.о. голови Апеляційного суду Київської області Назарчук Р.А. розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_1 за ч.І ст.8 Закону України „Про боротьбу з корупцією", -

ВСТАНОВИВ:

постановою Вишгородського районного суду Київської області від 31 березня 2006 року закрито провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого п."г" ч.І ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією" за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На цю постанову заступник прокурора Київської області вніс протест з вимогою її скасування як незаконної та необгрунтованної з направленням справи на новий судовий розгляд.

Як зазначено в протесті, ОСОБА_1, працюючи на посаді старшого державного виконавця відділу ДВС Вишгородського РУЮ в Київській області, діючи всупереч інтересам служби, в лютому 2006 р. виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, в яку вніс недостовірні відомості про відсутність майна у гр. ОСОБА_2, на яке можна звернути стягнення, тому в його діях вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого п."г" ч.І ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією".

Перевіривши матеріали справи та доводи протесту, вважаю, що протест задоволенню не підлягає.

Як зазначено в п."г" ч.І ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією", державному службовцеві, який є посадовою особою, забороняється відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25.05.1998 р. „Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язанні з корупцією", вирішуючи питання щодо винності особи в ненаданні, затриманні або наданні недостовірної чи неповної інформації, суди мають керуватись вимогами Закону України „Про інформацію", а також відповідними правовими актами, які регулюють інформаційні відносини в державі.

Інформацією, за ненадання якої настає відповідальність за вищезазначеним Законом, відповідно до ст. 1 Закону України „Про інформацію", є документовані або публічно оголошенні відомості  про події та явища, що відбуваються в суспільстві,

державі та навколишньому середовищі, а згідно зі ст.ст. 17-26 цього ж Закону, відомості, що містяться в постанові державного виконавця, не є видом та джерелом інформації ненадання, затримання або надання недостовірної чи неповної інформації тягне адміністративну відповідальність за п."г" ч.І ст.5 Закону України „Про боротьбу з корупцією", тому дії гр.ОСОБА_1 не підпадають під ознаки корупційного правопорушення.

Окрім того, відповідно до ст.1 Закону України „Про боротьбу з корупцією", під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. За змістом цього Закону, обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна чи неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визнається корупційною, є корисливий або інший особистий їх інтерес або інтерес третіх осіб. Тому при з'ясуванні суб'єктивної сторони будь-якого з передбачених цим Законом корупційних правопорушень, у тому числі й такого, як ненадання, затримання або надання недостовірної чи неповної інформації, належить установлювати наявність інтересу, яким керувався правопорушник.

Проте в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.03.2006 р. щодо гр.ОСОБА_1 такі обставини не наведенні, не встановлені вони і в ході судового розгляду справи, тому суд обгрунтовано дійшов висновку про відсутність в його діях складу корупційного правопорушення і закрив провадження по справі.

Доводи протесту такі висновки суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови Вишгородського районного суду не вбачається.

Керуючись ст.293,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

протест заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а

постанову Вишгородського районного суду Київської області від 31 березня 2006

року, якою закрито провадження по адміністративній справі про притягнення до

адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_1 за ст.8 Закону

України „Про боротьбу з корупцією" за відсутністю в його діях складу

адміністративного правопорушення - без зміни.             

В.О.ГОЛОВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ         

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ                Р.А.НАЗАРЧУК