Справа № 2-7/2007 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
09 лютого 2007 р.
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Кузьмич Г.Л.
при секретарі Супрунюку С.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хотешівський» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Хотешівської сільської ради, ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, договору купівлі-продажу житла, стягнення вартості незаконно проданого майна,
Особи, які беруть участь у справі:
представник СВК «Хотешівський» - адвокат ОСОБА_6. відповідач - ОСОБА_3
встановив:
Позивач звернувся до Камінь-Каширського районного суду з вимогою виселення відповідачів з належного товариству приміщення, оскільки, як вважає позивач, у відповідачів відсутні будь-які правові підстави на перебування в будинку.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 1959 року і до сьогодні на балансі юридичної особи СВК «Хотешівський» перебуває будинок ( в якості нежитлового приміщення - дитячі ясла), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
У 1978 році вказаний будинок був самовільно зайнятий громадянином ОСОБА_1 та використовувався для проживання, як житловий. Попри це, жилим спірне приміщення ніколи не було. З 1978 року і до сьогодні відповідачі ОСОБА_1 користувались вказаним будинком без належного оформлення договору найму, оренди тощо, тобто без всяких законних підстав на проживання у спірному приміщенні. За таких обставин, враховуючи небажання відповідачів добровільно звільнити приміщення та передати його товариству, позивач вимушений проводити виселення ОСОБА_1 в судовому порядку.
В процесі розгляду справи, позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на спірний будинок від 04 листопада 1999 року та укладений на підставі даного свідоцтва договір купівлі-продажу від 20 жовтня 2005 року.
Уточнені позовні вимоги позивач мотивує тим, що свідоцтво про право власності на житло від 04.11.1999 року видане на ім'я відповідачів є незаконним, оскільки, як вбачається з самого свідоцтва, будинок набутий відповідачем в процесі його приватизації, а майно що належить недержавним
2
підприємствам, установам та організаціям не може бути приватизоване, безоплатно передане тощо.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6. відмовився від позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2005 року, оскільки вважає відповідача ОСОБА_5. добросовісним набувачем. Просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. солідарно кошти отримані за продаж спірного будинку в розмірі 22641,00 гривень.
Відповідачі ОСОБА_1 позов не визнали і суду пояснили, що представлена СВК «Хотешівським» балансова довідка не може розцінюватись як доказ приналежності спірного приміщення товариству. Окрім цього, зазначають, що раніше розглядувані позови позивача про стягнення квартплати за користування будинком є доказом належності спірного приміщення до державного житлового фонду.
Окремо звернуто увагу суду на ту обставину, що свідоцтво про право власності на житло видавалось Хотешівською сільською радою на підстав рішення Камінь-Каширського районного суду від 20 серпня 1999 року, у відповідності з яким КСП «Хотешівський» (правонаступником якого є СВК «Хотешівський») було зобов'язано протягом 10 днів з дня вступу рішення в законну силу передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 займаний ними житловий будинок. Дане рішення суду набрало законної сили та ніким не оскаржено.
Відповідач ОСОБА_5 позов також не визнав, суду пояснив, що дійсно у 2005 році придбав у ОСОБА_1 спірний будинок та на сьогодні проживає в ньому. Вважає, що підстав для передачі житлового будинку у власність СВК «Хотешівський» не має, оскільки у відповідності до чинного законодавства вважає себе добросовісним набувачем.
Представник Хотешівської сільської ради Свистун С.М. позов не визнала, суду додатково пояснила, що на балансі сільської ради спірне приміщення ніколи не перебувало.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що позов підставний та підлягає до повного задоволення.
Судом встановлено, що з 1959 року на балансі позивача перебуває нежитлове приміщення в якому з 1978 року до 2005 року проживала родина ОСОБА_1, а на сьогодні проживає родина ОСОБА_5.
Позивач СВК «Хотешівський» є правонаступником КСП «Хотешівський» про що свідчить представлений представником позивача в судовому засіданні Статут СВК «Хотешівський» (а.с. 44-45). В суду не виникає сумнівів щодо того, що СВК «Хотешівський» мав у власності спірний будинок та був його власником. Дана обставина підтверджується представленою представником позивача балансовою довідкою, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами цивільної справ, що раніше перебувала на розгляді в Камінь-Каширському районному суді (справа № 2-373 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 до СВК «Хотешівський» про передачу будинку у комунальну власність).
Відповідачами ОСОБА_1 не представлено суду будь-яких відомостей про правомірність проживання останніх у спірному будинку в період з 1978 по
3
1999 роки.
04 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3. та ОСОБА_4. Хотешівською сільською радою було видано свідоцтво про право власності на житло (а.с. 26). У відповідності з даним свідоцтвом спірний будинок оформлювався в процесі приватизації на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
У відповідності до преамбули Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» даний закон визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності. До отримання свідоцтва про право власності на житло від 04.11.1999 року спірний будинок не перебував у державній чи комунальній власності, а отже і не міг бути приватизованим родиною ОСОБА_1 чи будь-якою іншою особою.
Суд не бере до уваги пояснення відповідачів, що свідоцтво про право власності на житло від 04.11.1999 року видано згідно рішення Камінь-Каширського районного суду від 20.08.1999 року, оскільки не зі змісту самого рішення суду ні з його резулятивної частини не вбачається правових підстав для примусової чи добровільної приватизації житла.
Суд також не бере до уваги пояснень ОСОБА_4. про те, що будинок передавався у власність ОСОБА_1. згідно рішення засідання правління КСП «Хотешівський» від 03.11.1999 року. Оскільки, у відповідності з представленим протоколом правління, було прийнято рішення про утримання від передачі спірного житла. У відповідності до рішення Камінь-Каширського районного суду від 10.03.2000 року у справі № 2-86 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. до КСП «Хотешівський» про визнання незаконним рішення зборів уповноважених про відмову в приватизації житлового будинку позивачам в задоволенні їх позовних вимог за безпідставністю.
У відповідності до пояснення представника позивача, про існування свідоцтва про право власності на житло від 04.11.1999 року позивач дізнався лише в 2006 році під час слухання справи в суді. На доказ даної обставини суду було представлено матеріали цивільної справи (в тому числі ухвали Верховного Суду України від 04.09.2003 року) у відповідності з якими ОСОБА_1 в період з 2000 по 2003 роки ініціювалась вимога про примусову передачу спірного будинку на баланс Хотешівської сільської ради. Як наслідок СВК «Хотешівський» в ракурсі даного спору, не знав та навіть не міг допустити існування такого документу як свідоцтва про право власності на житло від 04.11.1999 року на ім'я родини ОСОБА_1.
В порядку статті 267 ЦК України відповідачами не було подано суду заяви про застосування позовної давності у даному спорі, а тому суд не находить підстав для відмови позивачу у поновленні строків позовної давності в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло від 04.11.1999 року.
Оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що свідоцтво про право власності на житло від 04.11.1999 року було видано Хотешівською сільською радою з порушенням чинного законодавства, а отже його слід визнати недійсним.
20.10.2005 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3.,ОСОБА_4. та ОСОБА_5. було укладено договір купівлі-продажу
4
спірного будинку.
Згідно п. 1.2. договору Продавцям будинок належить на праві власності та набутий останнім згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.11.1999 року. В ракурсі цього, попри недійсність свідоцтва про право власності на житло Покупець за угодою (у спорі відповідач ОСОБА_5) є добросовісним набувачем в порядку с 330 ЦК України.
В результаті укладеної між відповідачами угоди з відчуження майна (СВК «Хотешівське», як власнику майна було завдано майнової шкоди. В порядку ч.3 ст. 386 ЦК України товариство має право на відшкодування майнової шкоди з особи, що порушила її право як власника.
З гідно ст. 1190 ч.1 ЦК України особи, спільними діями яких завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення вартості отриманого за угодою власником з продавців є підставним, а тому суд в розмірі 22 641 грн. слід стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на користь СВК «Хотешівський» солідарно.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 267, 330, 388, 1190 ЦК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Поновити строк позовної давності щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 04 листопада 1999 року, видане Хотешівською сільською радою на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь сільськогосподарського кооперативу «Хотешівський» 22 641 (двадцять дві тисячі шістсот сорок одну) гривню завданих збитків.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь СВК «Хотешівський» судовий збір в сумі 56 (п'ятдесят шість) гривень 50 копійок з кожного та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 1 (одній) гривні 88 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Камінь-Каширський районний суд.