РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді                           Берзіньш В.С.

Суддів                          Летягіної О.В.

Іващенко В.В.

При секретарі                          Джемілєвій А.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2

про визнання трудового договору розірваним, зобов'язання повернути трудову книжку,

стягнення заробітної плати за затримку видачі трудової книжки, оплати за використану

щорічну трудову відпустку, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Євпаторійського міського суду від 16 лютого 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання трудового договору розірваним, зобов'язання повернути трудову книжку, стягнення заробітної плати за затримку видачі трудової книжки, оплату щорічної трудової відпустки, відшкодування моральної шкоди

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона заключила із відповідачем трудовий договір, який був зареєстрований у Євпаторійському міському центрі зайнятості 17.05.2004 року і працювала у нього до кінця 2004 року. 26 січня 2005 року відповідач відсторонив її від роботи. 18 квітня 2005 року вона написала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 20 квітня 2005 року, але відповідач трудовий договір не розірвав і трудову книжку не видав. Тому ОСОБА_1 просила суд визнати трудовий договір розірваним з 18 квітня 2005 року, зобов'язати відповідача повернути трудову книжку, а також стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, компенсацію за невикористану відпустку, моральну шкоду, яку вона оцінила у розмірі 10000 грн.

Рішенням Євпаторійського міського суду від 16 лютого 2006 року ОСОБА_1 в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального закону. Апелянт вказує на той факт, що трудова книжка дотепер знаходиться у відповідача, він незаконно її не видає, також суд не врахував показання свідків.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга частково обґрунтована, підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасування в частині.

Справа № 22-3595\06                  Головуючий в 1 інстанції - Безвуляк І.І.

Доповідач                   Іващенко В.В.

Постановляючи рішення про відмову ОСОБА_1 в позові про визнання трудового договору розірваним, зобов'язання повернути трудову книжку, стягнення заробітної плати за затримку трудової книжки, грошової компенсації за невикористану відпустку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не навела суду першої інстанції належних доказів про своє порушено право, і тому її вимоги судовому захисту не підлягають.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, оскільки вони не відповідають матеріалам справи, фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального закону.

Так, з матеріалів справи слід, що позивачка уклала із відповідачем трудовий договір, який був зареєстрований у Євпаторійському міському центрі зайнятості 17.05.2004 року (а.с.5).

18.04.2005 року ОСОБА_1 написала заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

З 26.01.2005 року ОСОБА_1 фактично припинила трудові правовідносини із відповідачем.

Ці обставини, які свідчать про припинення трудових правовідносин, сторонами не заперечуються.

Тому колегія суддів вважає, що трудовий договір має бути розірваним на підставі ст. 38 КЗпП України , тобто з ініціативи працівника.

На підставі ч.і ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Проте, відповідних розрахунків, право на яке належить працівнику при звільненні, ОСОБА_1 не отримала.

Оскільки в судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 фактично перебувала у щорічній трудовій відпустці з 26 січня 2005 року до 26 лютого 2005 року, то ОСОБА_1 має право на отримання оплати за перебування у відпустці в розмірі 572 грн.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила суд відшкодувати їй моральну шкоду, яку вона мотивувала погіршенням стану здоров'я, а саме нервових переживань з приводу тривалого нервового стресу, залишенням без доходу, діагнозом антено-невротичного синдрому, втрати нормальних життєвих зв'язків.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів вважає, що відмова відповідача розірвати трудовий договір, неотримання оплати за щорічну трудову відпустку вказують на підстави спричинення моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Виходячи з принципу розумності та справедливості, колегія суддів вважає суму у розмірі 100 грн. достатньою для відшкодування моральної шкоди.

Що стосується вимог щодо зобов'язання відповідача видати трудову книжку, то позивачка належних і допустимих доказів, щодо вказаних порушень трудового законодавства з боку відповідача як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції не навела.

Тому, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо цієї частини позовних вимог і залишає рішення суду в цій частині без зміни.

На підставі наведеного, керуючись статтями 303,307,309,313,314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

Справа № 22-3595\06                    Головуючий в 1 інстанції - Безвуляк І.І.

Доповідач       Іващенко В.В.

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду від 16 лютого 2006 року - задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду від 16 лютого 2006 року - скасувати в частині відмови в позові про розірвання трудового договору, оплати щорічної трудової відпустки і відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про визнання трудового договору розірваним, оплати щорічної трудової відпустки, відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Розірвати трудовий договір, укладений між ОСОБА_1 і приватним підприємцем ОСОБА_2, і зареєстрований у Євпаторійському міському центрі зайнятості 17.05.2004 року.

Стягнути оплату за щорічну трудову відпустку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 572 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 грн.

В іншій частині рішення Євпаторійського міського суду від 16 лютого 2006 року залишити без зміни.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді

Справа № 22-3595\06

Головуючий в 1 інстанції - Безвуляк І.І..

Доповідач       Іващенко В.В.