21.05.2013

Р І Ш Е Н Н Я                                         Провадження №2/331/95/13

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючої судді Васецької В.В., при секретарі Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з 30.01.1975 року вона та відповідач перебуває у шлюбі, спільне життя та шлюбні відносини не припинялися, спільне господарство велося до березня 2012 року. 10 лютого 1994 року їм на сім’ю у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (дочка) було видано ордер на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 у будинку ЖБК «Кристал-14». Станом на листопад 1995 року пай ними виплачено повністю, тобто відповідно до ст. 15 ЗУ «Про власність», який діяв на той час вони набули право власності на цю квартиру, але оскільки членом ЖБК був чоловік ОСОБА_2, то право власності було оформлено на його ім’я. Між тим, пай сплачувався з сімейного бюджету, при тому, що у цей період, а саме з 1990 року чоловік тяжко хворів, що підтверджується випискою з медичної картки стаціонарного хворого №22 813 виданою Мурманською районною клінічною лікарнею ім. П.А. Баяндіна.

На теперішній час добровільно поділити майно, що придбано у шлюбі відповідач не бажає.

Таким чином, позивач просить суд поділити спільне майно подружжя наступним чином: виділити ОСОБА_1 ? частину квартири АДРЕСА_2, виділити ОСОБА_2 ? частину квартири АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3; визнати за відповідачем ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3;

У судове засідання позивач не з’явився, але до суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували в судовому засіданні від 27.03.2013 року. В останнє судове засідання відповідач не з’явився, але через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із продовженням лікування представника на стаціонарі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню, у зв'язку з наступним.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що з 30 січня 1975 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом виданим міським бюро ЗАГСу м. Мурманськ, актовий запис №332, що додане до матеріалів справи.

10 лютого 1994 року на сім’ю у складі: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 (дочка) було видано ордер на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 у будинку ЖБК «Кристал-14» на підставі рішення міської Ради народних депутатів №15 від 25 січня 1991 року.

Згідно довідки №91 виданою житлово-будівельним кооперативом № 351 «Кристал-14» від 21 вересня 2004 року, вбачається що ОСОБА_2 являється членом ЖБК №351 «Кристал-14» та йому на праві приватної власності належить трикімнатна квартира №109 у житловому будинку ЖБК №351 «Кристал-14» по вул. Червоногвардійська №2, на підставі ордеру №185 виданому виконкомом Жовтневого району 10 лютого 1994 року, рішення міського виконавчого комітету №15 від 25 січня 1991 року.

Згідно розпорядження голови Жовтневої районної адміністрації №1166-р від 15.10.2004 року, право власності на квартиру АДРЕСА_4, оформлено на ОСОБА_2

Судом встановлено, що 1/1 частки квартири АДРЕСА_5 на праві приватної власності належить ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5369060 від 09.11.2004 року, виданим орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», що доданий до матеріалів справи.

Стаття 60 СК України встановлює презумпцію, за якою майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України передбачено, що спільною сумісною власністю є майно, придбане подружжям під час шлюбу, якщо інше не передбачено законом, або шлюбним договором.

Згідно вимог ст. 373 ЦК України та ст. 70 СК України, майно, що є у спільній сумісній власності може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ в натурі частки майна, що є у спільній сумісній власності та вважається, що частки кожного є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення та розмір частки майна дружини або чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.

Згідно ст. 71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено у п. 23 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Згідно вимог п. 24 Постанови Пленум Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його дійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та ще знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати та правовідносини по зобов’язанням, що виникли в інтересах сім’ї.

Відповідно до ст. 65 СК України, факт реєстрації майна, набутого за час шлюбу на ім’я лише одного з подружжя, не впливає на його правовий режим, а це майно вважається спільним майном подружжя.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 57, 608, 69, 70, 71, 72 СК України, ст. ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 74, 88, 169, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -          

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя наступним чином: виділити ОСОБА_1 ? частину квартири АДРЕСА_2, виділити ОСОБА_2 ? частину квартири АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_6.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_6.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: Васецька В.В.