Справа 2-А-876/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною
ВСТАНОВИВ:
12.06.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання постанови від 04.06.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП протиправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення вимог Правил дорожнього руху в частині недотримання дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 ПДР на 119 км автошляху Ульянівка-Миколаїв, керуючи автомобілем «Пежо» номерний знак НОМЕР_1 при здійсненні обгону транспортного засобу і докази його вини у скоєнні правопорушення відсутні.
Посилаючись на незаконність постанови, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що на 119 км автодороги відсутня дорожня розмітка 1.1 додатку 2 ПДР, а він фактично був працівниками ДАІ зупинений на 121 км цієї автодороги, яка також не має вказаної дорожньої розмітки.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, суду надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника та письмове заперечення на позов зазначаючи, що дії посадової особи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП відповідають діючому законодавству, а заперечення позивача спростовуються довідкою філії «Южноукраїнська дорожньо-експлуатаційна дільниця» про нанесення в червні 2009 року дорожньої розмітки 1.1 на 119 км. автодороги Ульянівка-Миколаїв.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором Первомайської роти ДПС Стратієвським І.О. на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП - недотримання вимог дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 ПДР, а саме: 04.06.2009 року в 12:35 год. на 119 км автошляху Ульянівка-Миколаїв позивач керуючи автомобілем "Пежо" номерний знак НОМЕР_1 пересік суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 додатку 2 ПДР, здійснюючи обгін транспортного засобу, що рухався в попутному напрямку, що було зафіксовано при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення ним Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення у зазначеному місці вчинення правопорушення - 119 км автодороги Ульянівка-Миколаїв , спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як доказ на підтвердження обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення в судове засідання надав довідку філії «Южноукраїнська дорожньо-експлуатаційна дільниця» про нанесення в червні 2009 року дорожньої розмітки 1.1 на 119 км. автодороги Ульянівка-Миколаїв, але без конкретизації дати виконання цих робіт (правопорушення вчинено 04.06.2009 року) та зазначення чи нанесена вона на протязі всього 119 км автошляху Ульянівка-Миколаїв чи окремій ділянці цього кілометра. З відеозапису, виконаного позивачем та наданого ним як доказ суду, слідує, що 119 км автошляху Ульяніка-Миколаїв є також розмітка 1.5. В даному випадку відповідачем не доведено порушення Правил дорожнього руху в частині недотримання дорожньої розмітки 1.1, можливим доказом в даному випадку могла бути фіксація правопорушення за допомогою фото та відео зйомки, але вона не проводилася.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з недотриманням принципу правомірної адміністративної поведінки - обґрунтованості постанови - підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки потрібно з'ясовувати місце вчинення правопорушення.
Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову ВЕ 109733 від 04.06.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Старжинська О.Є.