Справа 2-А-906/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня  2009 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:  головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Лукіянчиній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1  до Управління Державної автомобільної інспекції  Управління  Міністерства внутрішніх справ в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  

ВСТАНОВИВ:

08.07.2009 року позивач ОСОБА_1  звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до  Управління Державної автомобільної інспекції  Управління  Міністерства внутрішніх справ в Миколаївській області (надалі - відповідач) про скасування постанови від 03.07.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 2 КУпАП .  

       В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 03.07.2009 року він виїжджаючи з місця стоянки на проїзну частину по вулиці Жовтневої революції в м. Вознесенську не чинив перешкоди автомобілю, що по ній рухався, тому що водій цього транспортного засобу, будучи зупиненим працівником ДАІ, відмовився свідчити.  

Посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, оскільки він діяв згідно п. 11.5 ПДР, позивач просив позов задовольнити.

В судовому засідання позивач позов підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і  місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача – інспектором ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Вознесенська та Вознесенського району Ізбаш П.А. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 03.07.2009 року протокол про адміністративне правопорушення – порушення правил початку руху, а саме: позивач керував автомобілем "ВАЗ 2109" номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи на дорогу по вул. Жовтневої революції  в м. Вознесенську з місця стоянки  не  дав дорогу транспортному засобу, що рухався по ній, чим порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху.

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

    Диспозицією частини 2 статті 122 КУпАП в редакції Закону України  від 22 вересня 2008 року не передбачено в якості ознаки об’єктивної сторони цього правопорушення – порушення правил початку руху. За вказане правопорушення передбачена відповідальність ст. 125 КУпАП. Таким чином, в діях позивача відсутній склад правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП – об’єктивна сторона, тобто його дії не вірно кваліфіковані.

       У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку з невірною кваліфікацією вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив.

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову ВЕ 122333 від 03.07.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1   визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                   О.Є.Старжинська