Справа 2-А-840/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною
ВСТАНОВИВ:
04.06.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області (надалі - відповідач ) про скасування постанови від 31.05.2009 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КУпАП .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 8.8 Правил дорожнього руху і зупинився перед перехрестям автодоріг Кіровоград-Платоново (0 км) та Стрій-Знамянка (703 км) для здійснення повороту вліво, очікуючи сигналу регулювальника, що дозволяє рух і виконав його на дозволений жест регулювальника, який в момент вказаного маневру змінив його на заборонений.
Посилаючись на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП , позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача – старшим інспектором дорожньо-патрульної служби Кіровоградської роти Нечепорук С.В.- на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 31.05.2009 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП - проїзд на заборонений жест регулювальника, а саме: на регульованому перехресті автодоріг Кіровоград-Платоново (0 км) та Стрій-Знамянка (703 км) позивач, керуючи автомобілем «ЗАЗ ДЕО» номерний знак НОМЕР_1 , проїхав на заборонений жест регулювальника, чим порушив п. 8.8 Правил дорожнього руху.
Згідно зазначеного протоколу відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Доказом вчинення 31.05.2009 року позивачем ОСОБА_1 правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено рапорт регулювальника. Запит суду про витребування у відповідача адміністративної справи відносно ОСОБА_1 ним не виконаний, згідно відповіді відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Вознесенська та Вознесенського району зазначена справа станом на 22.07.2009 року не надходила.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував проти порушення Правил дорожнього руху, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів, які зазначені в протоколі (рапорт регулювальника) суду не надано.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив.
Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову ВА 117405 від 31.05.2009 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її оголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.Є.Старжинська