УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 05 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого,, судді   Яковенко Л.Г.

суддів:   Синельщікової О.В., Куриленка О.С. з участю секретаря   Бурової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Ялтинської міської Ради, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради, державного акту на право приватної власності, про усунення перешкод у користуванні приміщенням, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, та апеляційним поданням прокурора м.Ялта на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.07 2005 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати. Вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, рішення являється незаконним та необгрунтованним. Просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Прокурор міста Ялти в апеляційному поданні також просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному осязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення прокурора, позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та апеляційне подання прокурора задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 2003 року рішенням виконкому Ялтинської міської ради №НОМЕР_1 житловий будинок літера „В" в домоволодінні АДРЕСА_1 був вилучений із домоволодіння і йому присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_1.

На підставі даного рішення БТІ м.Ялти призвело реєстрацію зазначеного будинку розміром 26,5 кв.м, з ним житлової - 9,8 кв.м, а також 07 серпня 2003 року. ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на даний будинок.

Справа № 22- 2418/2006 р.                       Головуючий    

в першій інстанції  Бондаренко Г.М.

Доповідач              Яковенко Л.Г.

24 серпня 2003 року виконком Ялтинського міської ради своїм рішенням НОМЕР_2 дозволив ОСОБА_2 проведення реконструкції з розширенням житлового будинку АДРЕСА_1 м.Ялті

Ніяких порушень закону ОСОБА_2 при цьому не допустила.

08 жовтня 2003 року для обслуговування будинку АДРЕСА_1м.Ялті рішенням №НОМЕР_2 16-ої сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради, ОСОБА_2 із земель Ялтинської міської ради передано у власність земельну ділянку площею 0,0197 га.

На підстав даного рішення 16 жовтня 2003 року ОСОБА_2 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, який було зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю і про право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 001820.

Посилання позивачки на ч.2 п.4 Інструкції „Про порядок виділення житлових будинків із складу домоволодіння в містах та селищах міського типу Української РСР" являється невірним, так як даним пунктом передбачено, що належність одному і тому є власнику приміщень і різних основних будівлях, виключає можливість виділу. В таких випадках виділу повинно упереджувати закриття права особистої власності на житловий будинок зверху встановленої норми (ст. 103 ЦК України - в редакції 1963 року).

Стаття 103 ЦК України виключена Законом України від 16 грудня 1993 року, а це означає, зо ч.2 п.4 Інструкції не діє, так як зазначеною статтею було передбачено, що, якщо у власності громадянина або у сумісно проживаючою подружжя та їхніх неповнолітніх дітей виявляється, на підставі допустимій Законом, більше ніж один житловий будинок, власник має право на свій вибір залишити у своїй власності один із цих будинків. Другий будинок повинен бути власником протягом одного року проданий або відчужений іншим способом.

Не визнаний судом обгрунтований і довід позивачки на те, що виділення літер „В" в окрему адресу та видача державного акту під дану будівлю протиречить вимогам ст..86 Земельного кодексу України, що в свою чергу потягло порушення її права землекористувача при будинкової території як власника частки будиноволодіння АДРЕСА_1 в місті Ялті.

Стаття 86т Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може бути у сумісній власності.

Право сумісної власності на землю посвідчується Державним актом про право власності на землю.

Встановлено, що Державного акта на земельну ділянку біля будинку АДРЕСА_1 в м.Ялті позивачка не має, а це означає, що її вимоги в зазначеній частині являються необгрунтованими.

01 грудня 2004 року ОСОБА_2 подарувала належну їй земельну ділянку ОСОБА_4, На підставі договору дарування ОСОБА_4. був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею.

Суд дійшов висновку про те, що ніяких порушень законодавства при цьому допущено не було.

Не виявлено судом порушень Закону також при здійсненні угоди між ОСОБА_4. та ОСОБА_3

Справа № 22- 2418/2006 р.                          Головуючий

в першій інстанції  Бондаренко Г.М.

Доповідач                                                Яковенко Л.Г.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.ІЗ, ЗО 62, 203 ЦПК України (в редакції 1963 року), ст..86 Земельного кодексу України, підстав для його скасування не вбачається.

УХВАЛИЛА.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційне подання прокурора м.Ялти відхилити:

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2005 року залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Справа №22-2418/2006 р.                           Головуючий

в першій інстанції  Бондаренко Г.М.

Доповідач                                                  Яковенко Л.Г.