Справа № 1-75/07 ВИРОК ім'ям України

8 лютого 2007 року                                                                            м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді    Лопацького В.А.

при секретарі                                 Іллюк С.Р.

за участю   прокурора                 Боровика А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівному кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м.Рівне, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимості не має, мешканця АДРЕСА_1,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., уродженця м. Здолбунів Рівненської області, освіта середня, не одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3 в ПП«Ренове»,    судимості не має, мешканця АДРЕСА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.03.2006 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою особою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в с. Зоря Рівненського району Рівненської області по вул. 1 Травня, таємно викрали 39 секцій чавунного паркану, що належить ЗАТ АПК «Зоря», вартістю 210 гривень за одну секцію, на загальну суму 8190 гривень.

Крім того, 28 березня 2006 року близько о 00 год. 30 хв., ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою особою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в с. Зоря Рівненського району по вул. Орловського, повторно, таємно викрали 23 секції чавунного паркану, що належить ЗАТ АПК «Зоря», вартістю 210 гривень за одну секцію, на загальну суму 4830 гривень.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_2свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що взимку 2006 року в с.Деражне Рівненського р-ну в кафе він познайомився з ОСОБА_1 та чоловіком, ім'я якого точно не пам'ятає, можливо ОСОБА_3. Після цього він ще декілька раз в м.Рівне та в с. Зоря зустрічав ОСОБА_1 з даним чоловіком, який про себе розповідав, що займається металобрухтом і в нього в с. Деражному проживає дружина.

21 березня 2006 року вони з вищезгаданим чоловіком та ОСОБА_1 вирішили зняти секції паркану, що огороджує с. Зоря та потім продати їх. Біля в'їзду в с.Зоря по вул. 1 Травня, вони побачили, що вже знято біля восьми секцій чавунного паркану. Він дізнався, що це зробили ОСОБА_3 з ОСОБА_1. Далі вони зняли з кріплення ще біля ЗО секцій, всього вийшло 3 9 секцій. Вони їх переносили через трасу і кидали на відстані біля трьох метрів від дороги в сніг, після чого зверху присипали снігом, щоб не було видно. 22 березня 2006 року, біля 8 години ОСОБА_1 з ОСОБА_3 приїхали на автомобілі білого кольору і разом з ним повантажили секції в салон. ОСОБА_3 з ОСОБА_1 поїхали в м.Рівне. Він поїхав в Рівне на маршрутному таксі і приблизно о 12 годині біля ринку зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_3. За скільки ті продали секції паркану йому не повідомили. У ОСОБА_1 був з собою пакет з горілкою та їжею куплені за виручені гроші.

27 березня 2006 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знову зустрілись в м. Рівне у квартирі ОСОБА_1 та домовились знову викрасти паркан в с. Зоря, оскільки гроші закінчились. В вечірній час вони на маршрутному таксі доїхали до с. Карпилівка, де вийшли та пішли до с. Зоря пішки. Після 24 години, приблизно о 00 год. 30 хв. вони зняли 23 секції чавунного паркану. Секції перенесли до кладовища, що неподалік, та склали під деревами. Наступного дня ОСОБА_1 завіз секції до прийомного пункту по вул. Млинівській де здав їх приблизно за 500 гривень.

Після цього він ще декілька разів бачив ОСОБА_1 та ОСОБА_3, але крадіжки більше не вчиняли.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що взимку 2006 року в с.Деражне Рівненського р-ну в кафе він познайомився з ОСОБА_2.

21             березня 2006 року він разом з ОСОБА_2 та з чоловіком, ім'я якого точно не пам'ятає, можливо ОСОБА_3, вирішили зняти секції паркану, що огороджує с. Зоря та потім продати їх. Далі вони зняли з кріплення біля 39 секцій біля в'їзду в с.Зоря по вул. 1 Травня. Вони їх переносили через трасу і кидали на відстані біля трьох метрів від дороги в сніг, після чого зверху присипали снігом, щоб не було видно.

22             березня 2006 року, біля 8 години вони з ОСОБА_3 приїхали на автомобілі білого кольору і разом з ОСОБА_2 повантажили секції в салон. Далі вони з ОСОБА_3 поїхали в м.Рівне та здали викрадені секції паркану на скупку металу по вул. Млинівській, приблизно за 800 гривень. Приблизно о 12 годині біля ринку вони зустрілися з ОСОБА_2. За виручені гроші купили горілку та продукти і поїхали до нього додому.

27 березня 2006 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знову зустрілись в м. Рівне у нього в квартирі та домовились знову викрасти паркан в с. Зоря, оскільки гроші закінчились. В вечірній час вони на маршрутному таксі доїхали до с. Карпилівка де вийшли та пішли до с. Зоря пішки. Після 24 години, приблизно о 00 год. 30 хв. вони зняли 23 секції чавунного паркану. Секції перенесли до кладовища, що неподалік, та склали під деревами. Наступного дня він завіз секції до прийомного пункту по вул. Млинівській де здав їх приблизно за 500 гривень. За виручені гроші знову купили горілку та продукти харчування.

Заслухавши щиросердні зізнання підсудних, суд вважає, що їх дії органами досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб кваліфіковані вірно, а їх вина у вчиненні даного злочину доведена повністю.

При обранні виду та визначенні міри покарання підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ними злочину, а також особи підсудних.

За місцем проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується посередньо, судимість погашена. Підсудний ОСОБА_2за місцем проживання   характеризується негативно.

Суд враховує, що злочин підсудні вчинили в стані алкогольного сп"яніння, але як обставину, що пом"якшує їх покарання приймає їх щирі зізнання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину,

передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у

вигляді позбавлення волі строком на один рік.       

У відповідності до ст. 75 КК України призначене покарання в частині позбавлення волі не виконувати, якщо підсудний ОСОБА_1 протягом одного року не вчинить нового злочину та своєю поведінкою і ставленням до праці доведе своє виправлення і перевиховання, а також не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої . системи і повідомлятиме вищевказані органи про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

У відповідності до ст. 75 КК України призначене покарання в частині позбавлення волі не виконувати, якщо підсудний ОСОБА_2 протягом одного року не вчинить нового злочину та своєю поведінкою і ставленням до праці доведе своє виправлення і перевиховання, а також не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи і повідомлятиме вищевказані органи про зміну місця проживання, роботи. Речові докази по справі:

·        62 секції чавунного паркану повернути ЗАТ АПК «Зоря»;

·        автомобіль ГАЗ    32213, д.н. НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_4

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення, а засудженими в той же строк з моменту одержання копії вироку на руки.