КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.09.2009                                                                                           № 12/106

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Скрипка І.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Гриньок О.А. – довіреність № 31/10 від 12.06.2009 року

 від відповідача -Шеремок О.О. – довіреність № 18/2510 від 16.12.2008 року  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.07.2009

 у справі № 12/106 (суддя  

 за позовом                               Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз"

 про                                                   стягнення заборгованості 68608,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії„Нафтогаз України” звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації „Чернігівгаз” про стягнення заборгованості 68 608, 91 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009 у справі № 12/106 року позов Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації „Чернігівгаз” на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 44 861, 30 грн. боргу за поставлений природний газ, 5356, 08 грн. пені, 15 933, 12 грн. інфляційних втрат, три відсотки річних в розмірі 2 458,41 грн., 687, 00 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач через Господарський суд Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 12/106 від 01.07.2009 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення у справі прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм матеріального права.

20.07.2009 року від позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просив залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009 року у справі № 12/106 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 17.09.2009 року.

Згідно з розпорядженнями Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2009 року змінено склад колегії суддів.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009 року у справі № 12/106 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009 року у справі № 12/106  залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом Чернігівської області встановлено, що 15.03.2007 року між сторонами було укладено договір № 18/6-06/07-294 на постачання природного газу.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання передати у власність Покупцю (відповідачу) у 2007 році природний газ, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

У відповідності до п.1.2 Договору сторони визначили, що газ, який постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації установам і організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Постачальник передає Покупцеві в 2007 році газ в обсязі до 15 000 тис. куб.м., у тому числі по місяцях: - лютий 2007 року-15, 000 тис. куб.м.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що ціна за 1 000, 00 кубічних метрів газу без врахування тарифів на його транспортування, розподіл та постачання, а також цільової надбавки до тарифу на газ (2%), становить 720,00 грн., крім того ПДВ 20%.

У відповідності до п.11.1 Договору, даний договір набуває чинності з підписання та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 28 лютого 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 1 від 16.03.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.1, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в березні 2007 року газ в обсязі до 12,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками Сторін, поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами з 01.02.2007 року і діє в частині поставки газу до 31 березня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 2 від 30.03.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.2, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в квітні 2007 року газ в обсязі до 9,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 30 квітня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 3 від 27.04.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.3, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в травні 2007 року газ в обсязі до 8,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 31 травня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 4 від 31.05.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.4, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в червні 2007 року газ в обсязі до 7,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 30 червня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 5 від 05.07.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.5, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в липні 2007 року газ в обсязі до 5,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 5.1 Договору в новій редакції, а саме : ціна за 1 000 кубічних метрів газу з урахуванням витрат із зберігання та без врахування тарифів на його транспортування, розподіл та постачання, а також цільової надбавки до тарифу на газ (2%), становить 740,00 грн., крім того ПДВ 20%.; та п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 31 липня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 6 від 31.07.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.6, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в серпні 2007 року газ в обсязі до 3,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 січня 2007 року і діє в частині поставки газу до 31 серпня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 7 від 31.08.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.7, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в вересні 2007 року газ в обсязі до 3,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 30 вересня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 8 від 28.09.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.8, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в жовтні 2007 року газ в обсязі до 3,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 31 жовтня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 9 від 31.10.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.9, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в листопаді 2007 року газ в обсязі до 3,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 30 листопада 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 10 від 30.11.2007 року до Договору на постачання природного газу № 18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року, сторони доповнили п. 2.1 Договору підпунктом 2.1.10, відповідно до якого Постачальник передає Покупцеві в грудні 2007 року газ в обсязі до 3,000 тис.куб.м.. Крім того викладено п. 11.1 Договору в наступній редакції: даний договір набирає чинності з 01 лютого 2007 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2007 року, а в частині проведення, розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 3.3 Договору, кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Постачальником та Покупцем на підставі наданих Покупцем розподільчих відомостей споживання газу Споживачами.

Пунктом 3.4 Договору сторони визначили, що не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов’язується надати Постачальнику два примірники Акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця, в яких визначаються фактичні обсяги переданого газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу за період з лютого по квітень 2007 року та з жовтня по грудень 2007 року природний газ в кількості 51,211 тис.куб.м. на суму 44 861,30 грн., що підтверджується двохсторонніми актами прийому-передачі газу, які підписані сторонами та копії яких додані до матеріалів справи.

У відповідності з п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманого природного газу не виконав, отриманий газ не оплатив, заборгованість становить 44 861, 30 грн.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 15 933 грн. 12 коп. інфляційних втрат за період з березня 2007 року по квітень 2009 року та 3% річних за період з 11.03.2007 року по 10.06.2009 року в розмірі 2 458 грн. 41 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п. 7.2 Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, покупець зобов’язаний сплатити заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно нараховано 15 933 грн. 12 коп. інфляційних втрат за період з березня 2007 року по квітень 2009 року та 3% річних за період з 11.03.2007 року по 10.06.2009 року в розмірі 2 458 грн. 41 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5356 грн. 08 коп. за період з 10.12.2008 року по 10.06.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення,  пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу

Відповідно до п. 7.3 Договору, неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 5 356 грн. 08 коп. за період прострочки з 10.12.2008 року по 10.06.2009 року.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження відповідача про те, що він не є власником природного газу отриманого у 2007 році від позивача по Договору постачання природного газу №18/6-06/07-294 від 15.03.2007 року спростовуються п. 1.1 Договору, оскільки відповідно до нього позивач передає природний газ відповідачу саме у власність та підписаними сторонами щомісячними актами приймання - передачі газу, якими підтверджується факт передачі позивачем відповідачеві природного газу.

Окрім того, суд першої інстанції вірно зазначає, що постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України № 759 від 12.07.2000 року „Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств” визначає послідовність дій підприємств та банків при надходженні коштів за поставлений природний газ на розподільні рахунки підприємств. Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін договору щодо строків оплати вартості переданого природного газу та не припиняє зобов’язань боржника щодо сплати боргу.

Не можуть бути прийняті до уваги і заперечення відповідача щодо стягнення пені,                 3% річних та інфляційних втрат, оскільки за прострочення виконання грошового зобов’язання інфляційні втрати та 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника.           Щодо стягнення пені, то відповідачем не надано доказів, які підтверджують, що заборгованість виникла у зв’язку з несвоєчасним проведенням розрахунків за спожитий природний газ установами і організаціями, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, заборгованість за поставлений природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, колегії суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення               44 861 грн. 30 коп. боргу за поставлений природний газ, 5356 грн. 08 коп. пені, 15 933 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 2 458 грн. 41 коп.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області  від 01.07.2009 року у справі № 12/106 прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм матеріального права є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009 року по справі № 12/106 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи,  з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації „Чернігівгаз”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації „Чернігівгаз” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2009 року у справі №12/106 залишити без змін.

          Матеріали справи №12/106 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді