Справа № 2-а-1340/09 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання – Андрєєвой В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чугуївського міського суду Харківської області адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до УДПС БДПС м. Харкова в особі інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 від 24.05.2009 року,
в с т а н о в и в:
22 червня 2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту – позивач) отримав копію постанови НОМЕР_2 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2009 року, згідно якої він скоїв правопорушення, передбачене ч.1ст.122 КУпАП, та фотографію задньої частини свого автомобіля «Тойота Корола» державний номер НОМЕР_3 де на нього накладено штраф в розмірі 300 гривень.
Звернувшись до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до УДПС БДПС (надалі по тексту - відповідач), в якому просить поновити строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, визнати її незаконною та скасувати, як винесену, без встановлення винної особи та з порушенням вимог ст. 258, 268 КУпАП.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 24 травня 2009 року, де позивач безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.
Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху України засобами фото - та відео - фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 141 КУпАП.
Позивач в позові зазначає, що постанова є незаконною та такою, що не відповідає дійсності, тому підлягає скасуванню посилаючись на те, що на місті порушення його не було, також в його присутності протоколу та постанови складено не було. У тексті постанови зазначено про його керування автомобілем «Тойота Корола» державний номерний знак НОМЕР_3 у зазначений в постанові час, у зазначеному місці. Однак при цьому були грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та порядок розгляду правопорушення передбачений ст. 277 КУпАП, постанова не відповідає формі затвердженої в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Підстав вважати, що за кермом автомобіля був саме позивач у відповідача не має так як його ніхто не зупиняв, постанову та протокол при ньому не складали. На фотознімках здійснених приладом «Візир» не відображено режим роботи приладу, його серійний номер. Крім того, у позивача викликає сумніви достовірність добутої таким шляхом інформації про правопорушення.
У судове засідання позивач не з’явився та надав суду письмову заяву з проханням слухати справу у його відсутність, доводи позовної заяви підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач – суб’єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки (А.с. 18, 21), про поважність причин своєї неявки до суду не повідомив.
За таких обставин, суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, без участі сторін.
Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені таки факти та відповідні їм правовідносини.
Виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, відносини, що склалися між сторонами є публічно-правовими.
24 травня 2009 року відповідачем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. (а.с.6).
У постанові зазначено, що позивач 24 травня 2009 року о 12 год. 24 хв., керуючи автомобілем «Тойота Корола» державний номерний знак НОМЕР_3 по невідомій ділянці перевищив встановлену швидкість руху, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим допустив порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху України засобами фото - та відео - фіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 141 КУпАП.
Суд дійшов висновку про те, що постанова є незаконною та такою, що не відповідає дійсності, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав. Фіксація порушень за допомогою автоматичних засобів фото чи відео - фіксації (наприклад, таких як «Візір») може слугувати лише як допоміжний засіб, за умови обов’язкового зупинення порушника співробітником ДАІ та складання в його присутності протоколу про адміністративне правопорушення. У постанові зазначено про керування позивача автомобілем «Тойота Корола» державний номерний знак НОМЕР_3 у зазначений в постанові час, у зазначеному місці. Проте, для таких висновків у відповідача не було жодних підстав.
Постанова, яка винесена за результатами фото-фіксації, у порядку ст.14-1 КУпАП, не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Необхідно встановити особу, яка порушила правила дорожнього руху України, і при складані постанови з’ясувати всі конкретні обставини правопорушення. Із матеріалів фото-фіксації, які були додані до зазначеної постанови, не вбачається хто саме керував автомобілем та в якому саме місці було здійснено фото-фіксацію. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, які були налаштування приладу, яким вона проводилася, які були погодні умови тощо.
Між тим, це має суттєве значення для встановлення провини та повинно бути зафіксовано з наступних підстав. У відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України 13 листопада 2006 року за N 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому, при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників та про те, чи вивчали вони інструкцію з експлуатації цього приладу та чи склали залік з її знання. Відповідно до інструкції з експлуатації прилад «Візір» має такі налаштування як: направлення руху (попутний чи зустрічний), режим (стаціонарний або патрульний), тип цілі (найближча або найшвидша), які мають суттєве значення для точності та достовірності показів приладу. Згідно інструкції з експлуатації прилад «Візір» зберігає свої експлуатаційні властивості kbit при певних кліматичних умовах: діапазон робочих температур від 0 °С до +50 °С, відносна вологість повітря 98 % при температурі повітря + 25 °С, атмосферний тиск 630-800 мм. рт. ст., а оскільки фіксація здійснювалась взимку, в лютому місяці (20 лютого 2009р. ), температурний режим та інші кліматичні умови ймовірно могли відрізнятися від тих, які встановлені виробником приладу, а відповідно є сумніви щодо точності та достовірності показів. Пристрій «Візір» має регулювання поля зору: воно може бути спеціально звуженим при використанні прибору, щоб в нього не потрапляли сусідні автомобілі, що може послугувати причиною фіксації швидкості іншого автомобіля, який рухався поруч, але не потрапив до поля зору прибору. Відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано жодного доказу, що позивач рухався на автомобілі зі швидкістю 83 км/год, оскільки з матеріалів фотофіксації не видно, в якому саме місці було зроблено таку фіксацію транспортного засобу, по якій дорозі, в якому напрямку та в зоні дії якого знаку він рухався, тому суд вважає, що відповідачем не доведено провини у скоєнні позивачем інкримінуємого правопорушення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 86 КАС України, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Крім того, відповідачем були порушені процесуальні норми КУпАП, оскільки позивачу не роз’яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП, якою передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами.
Також, інспектором ДПС не було враховано положення ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якого «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, вчиняючи дії щодо внесення неправдивих (недостовірних) відомостей в постанову по справі про адміністративне правопорушення в частині статті, яка передбачає відповідальність, даних про скоєння позивачем правопорушення і нехтування процесом розгляду справи, спричинило необхідність звернення його до суду за захистом своїх прав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а враховуючи, що постанову по справі про адміністративне правопорушення позивач отримав поштою, згідно конвертації, суд не вважає, що він пропустив строк її оскарження.
За таких обставин, враховуючи, що не встановлена особа і не доведено її вини в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, як таких, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Суд скасовує оскаржувану постанову, як незаконну за відсутністю складу в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 6-9, 10-12, 17, ч. 2 ст. 71, 104-107, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 256, 268, 287, 288, 289, 292, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до УДПУ БДСП м. Харкова в особі інспектора ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення НОМЕР_1 від 24.05.2009 року – задовольнити.
Постанову серії НОМЕР_2 по справі про адміністративне правопорушення від 24 травня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. – скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 30 вересня 2009 року.
Суддя – підпис
З оригіналом згідно – суддя -