Справа № 2-2661/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2009 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Вінської Н.В.

при секретарях Пойзнер В.Є., Кривошеєнко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що подальше спільне шлюбне життя між нею та відповідачем неможливе, так як вони мають різні характери та погляди на сімейні відносини, що призвело до фактичного розірвання шлюбних відносин на протязі останніх 18 місяців. Дитину залишити на її вихованні.

    В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що приводом для звернення до суду з позовом стали їх різні погляди на подружнє життя, зокрема з боку відповідача проявляється неповага до неї, як до дружини, непоодинокі випадки супружної зради, але вона не виключає можливості примирення.

    Відповідач у судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та пояснив суду, що не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою, так як в останній час між ними не має спільних інтересів, вони фактично не проживають разом, між ними існують непорозуміння та ревнощі. Все це унеможливлює їх примирення та подальше збереження шлюбу.

    З метою встановлення дійсних мотивів розлучення, з'ясування фактичних взаємин  подружжя, вжиття заходів до примирення, судом відкладався розгляд справи в межах двомісячного терміну.  

    В судовому засіданні встановлено, що 19 листопада 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб (а.с.7). Шлюб для кожного з них є першим. 10 липня 2007 року від цього шлюбу у них народився син ОСОБА_4. (а.с.6) Між подружжям склалися відносини, які унеможливлюють подальше спільне проживання. За час наданий судом для врегулювання конфлікту, примирення між сторонами не досягнуто.    

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

    Згідно ч. 3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

    Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б  інтересам одного з них, інтересах їх дітей, що мають істотне значення для справи.

    Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

    На підставі ст. 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 10, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

    Розірвати шлюб між ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище Колісніченко) ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який був зареєстрований 19 листопада 2003 року Великодолинською селищною радою Овідіопольського району Одеської області, актовий запис № 66.

    Неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити на виховання позивачці – ОСОБА_1.

    Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача – ОСОБА_2 у розмірі – 17 грн., позивачку ОСОБА_3 – звільнити від сплати державного мита.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя:/підпис/

    ВІРНО:

    Суддя: