Деснянський районний суд міста Києва

м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"

ВИРОК

1 жовтня 2010 року м. Київ  

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого – судді Панасюка О.Г.  

при секретарі             Мальцевій В.О.,  

за участю прокурора Кенюка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,–

– у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 185 КК України,  

Встановив:

14 липня 2010 року, приблизно о 09 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у кімнаті за місцем свого помешкання, скориставшись тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, – мобільний телефон «nokia 6300» у комплекті з картою пам’яті на 1 гб, вартістю 800 грн.; сім-картою оператору мобільного зв’язку «МТС», вартістю 20 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 45 гривень, а всього на загальну суму 865 гривень.

У судовому засіданні підсудний винним себе у вчиненні злочину за вищевказаних обставин визнав повністю та підтвердив, що він 14 липня 2010 року знаходячись за місцем проживання, побачив що потерпілий ОСОБА_2 спить, а на підлозі біля нього знаходиться мобільний телефон. Він вирішив таємно його викрасти, а потім продати біля станції метро «Лісова». Зустрівшись з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не знали про скоєний злочин, вони направились до станції метро «Лісова» продавати мобільний телефон у один із кіосків, але там він був затриманий працівниками міліції, які у нього вилучили мобільний телефон.

Згідно частині третьої статті 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, що підтверджується показаннями підсудного, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.  

Тому суд згідно статті 3011 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.  

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за частиною першою статті 185 КК України.

При вирішенні питання про призначення підсудному покарання суд відповідно до статті 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_1 уперше вчинив злочин, який не є тяжким, раніше він правопорушень не скоював і до відповідальності не притягувався, у вчиненому щиро розкаявся. Отже обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, відповідно до статті 66 КК України є його щире каяття у вчиненому.  

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.    

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому на підставі статті 75 КК України вважає за можливе звільнити  його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки згідно статті 76 КК України, і таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.  

Керуючись статтями 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, і призначити йому покарання  у виді  двох років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням – іспитовим строком  на  один рік.

Відповідно до статті 76 КК України  зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтись на реєстрацію в ці органи.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд з постійного  місця проживання.

Речові докази: мобільний телефон «nokia 6300» у комплекті із картою пам’яті на 1 гб. залишити потерпілому ОСОБА_2 за належністю. 

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд  м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя:

З оригіналом ЗГІДНО

Суддя