АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ас-293 2006 р. Головуючий по 1 інстанції
№36 Черненко В.О.
Доповідач в апеляційній Інстанції Васнленко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 липня 2006 р колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Василенко Л.І. Адаменко Л.В.
при секретарі Пономаренко Ю.І.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 7 квітня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до держави України про визнання здійснення правосуддя державою Україною, як неефективним засобом здійснення владних повноважень,
встановила:
19.12.2005 р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до держави України про визнання здійснення правосуддя державою Україною, як неефективним засобом здійснення владних повноважень. В обгрунтування заявлених вимог вказала , що Городищеагьким районним судом розглянуто її позовну заяву від 12.03.2005 р. про поновлення на роботі та 01.06.2005 р. у справі постановлено рішення. Суд при здійсненні правосуддя повинен дотримуватися Конституції України, а саме ст. 129, відповідно до якої при розгляді справ у судах здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами. Проте, суд розглядаючи її позовну заяву, в супереч наведеним вимогам Конституції не здійснював фіксування судового процесу технічними засобами. Вважає, що в такий спосіб держава Україна своєю судовою владою порушила її право на ефективний розгляд її позову з дотриманням всіх процесуальних вимог.
Просила суд визнати здійснення правосуддя державою Україна , як неефективним засобом здійснення владних повноважень при розгляді її позову про поновлення на роботі.
Постановою Городшценського районного суду Черкаської області від 7 квітня 2006 р. ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду , як постановлену з порушенням норм процесуального права та при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи скасувати , ухвалити нову постанову по суті заявлених позовних вимог.
При цьому вказується , що докази на основі яких грунтується постанова в судовому засіданні не розглядались , у зв'язку з чим позивач не могла з їх приводу висловитись,
спростувати, надати свої міркування .використати їх у своїх дебатах, чим порушено рівність сторін передсудом та законом.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача , пояснення сторін , що з'явились, перевіривши матеріали,справи і обговоривши підстави апеляційної скарги , вважає за необхідне її відхилити.
Згідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог районний суд виходив з того , що при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі Городищенський районний суд Черкаської області був забезпечений технічними засобами для фіксування судового процесу, зал судового засідання, в якому проходив судовий процес, також був забезпечений вказаними засобами, проте ОСОБА_1 не заявила клопотання про застосування цих засобів , а головуючий не роз'яснив, що вона має таке право. Крім того; в разі, якщо позивач вважав , що при розгляді цивільної справи за її позовом мали місце порушення норм процесуального законодавства вона мала право оскаржити зазначені порушення в апеляційному порядку. За викладених підстав, суд першої інстанції прийшов до висновку , що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Розглядаючи спір , судова колегія вважає , що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює .
Судом об'єктивно встановлено , підтверджено матеріалами справи , що дійсно Городищенським районним судом Черкаської області 01.06.2005 р. була розглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_1 від 12.03.2005 р. про поновлення на роботі. Як вбачається з пояснень позивачки в суді першої інстанції, їй під час слухання справи про поновлення на роботі роз'яснялись її права, як сторони у справі, клопотання про застосування фіксування судового процесу нею не заявлялось. При цьому зал судового засідання був облаштований звукозаписувальними технічними засобами. Рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 було оскаржене в апеляційному та касаційному порядку. При цьому, позивачка в поданих нею апеляційній та касаційній скаргах .мала можливість оскаржити вказані процесуальні порушення в установленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді - незалежні і підкорюються лише закону (ч.І ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції , апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Враховуючи- викладене суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Таким чином , судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 195,196,198 ,200,205,206 КАС України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 7 квітня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена
до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом одного місяця.