а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2009 р. Справа № 2-а-3659/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1.
відповідача : ОСОБА_2.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області
до: Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли"
про: стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" про стягнення заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, яким були призначені пенсії відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в загальній сумі 8910,73 грн.
На дану позовну заяву, представник відповідача надав суду письмові пояснення у яких вказує на те, що ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" дійсно заборгував позивачу з підстав викладених у позові, однак частково погасив заборгованість у розмірі 5621,60 грн. та додав на доказ цього платіжне доручення №1314 від 2 вересня 2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні змінив позовні вимоги, поислаючись на часткове погашення відповідачем заборгованості. Позовні вимоги підтримав повністю та просив суд стягнути з відповідача 3289 гривень 13 копійок.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги на суму 3289 гривень 13 копійок визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку позов задоволити в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з Пенсійного фонду України, який проводить збір і акумуляцію коштів.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_3 в період з 20.09.1976 р. по 21.10.1992 року, виконував роботу в цеху силікатної цегли. Зазначений період зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видані за підписом голови правління, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера товариства.
Особам, що мають право на пільгову пенсію, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні корпоративні фонди, пенсія призначається за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. Розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”- “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідно до “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в розмірі для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, яким являється відповідач, - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону.
Даною Інструкції передбачено, що згідно п.п. 6.8. підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 11.11.1998 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки №2452 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до вимог Інструкції “Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також їх надходження до Пенсійного фонду України” сума в розмірі 3289,13 гривень підлягає відшкодуванню на рахунок Пенсійного фонду України.
Таким чином, враховуючи викладене, а також визнання позову представником відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (24321, м.АДРЕСА_1 р/р 2600830194 філія від. ПІБ в м. Ладижин, МФО 302485, код ЄДРПОУ 00294020) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області (24321, АДРЕСА_2, р/р 25607736170103 в ОПЕРВ Вінницького обласного управління Ощадбанку, МФО-302076, код ЄДРПОУ - 26285320) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії в сумі 3289,13 грн. (три тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривень 13 копійок).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 15.09.09
Суддя Іващук Олена Іванівна