а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 р. Справа № 2-а-3600/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді Сапальової Т.В.
при секретарі Афанасьєвій З.В.
за участю:
прокурор не з'явився, повідомлений належним чином,
представник позивача ОСОБА_1. не з'явилася за заявою,
відповідач не з'явився, повідомлений завчасно та належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн.,
ВСТАНОВИВ:
до суду звернувся прокурор Вінницького району в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі -позивач) до ОСОБА_2(далі -відповідач) з вищезазначеними позовними вимогами, мотивуючи їх тим, що останнім порушено законодавство про автомобільний транспорт.
Позов мотивовано тим, що до відповідача на підставі вимог ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, - ліцензійної картки.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, клопотань про розгляд справи без його участі суду не надавав.
Представник позивача надала суду заяву (вх. №15075 від 23.09.09), згідно з якою просила розгляд справи провести без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 37).
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав. Про день, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції від 14.08.2009 року, 27.08.2009 року та 09.09.2009 року (а.с. 15,24,35).
В судове засідання, призначене на 26.08.2009 р. відповідач не з'явився, представника не направив, пояснень суду не надав.
Наступного разу судове засідання було призначене на 09.09.2009 р. Відповідач не з'явився повторно. До суду надійшло письмове клопотання про перенесення слухання справи від ОСОБА_3., представника відповідача за договором доручення. В обгрунтування клопотання ОСОБА_3 зазначив, що бере участь в іншому провадженні Вінницького районного суду Вінницької області (а.с. 25).
23.09.2009 р., в день судового засідання, на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3. про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з участю останнього в судових засіданнях за межами Вінницької області (вх. №15072 від 23.09.09 р.), направлене електронною поштою. Одночасно жодних доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин представник відповідача суду не надав.
Суд також враховує, що відповідно до ст. 59 КАС України повноваження представника на ведення справі в суді на основі договору повинні бути застережені в довіреності, оформленій відповідно до положень Цивільного кодексу України. Самий тільки договір доручення, укладений між сторонами про виконання певних юридичних дій від імені довірителя, не є підтвердженням належним чином оформлених представницьких повноважень в адміністративному процесі, оскільки являється цивільно-правовою угодою.
Щодо неявки прокурора в судове засідання суд керується ч. 2 ст. 60 КАС України та ст. 361 Закону України “Про прокуратуру”, якою визначені підстави участі прокурора в адміністративних справах та форми представництва прокуратурою інтересів держави в судах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника та інших учасників процесу відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Вінницькою районною державною адміністрацією 09.06.2006 року (а.с. 11) та здійснює підприємницьку діяльність у сфері внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), що підтверджується виданою йому позивачем відповідною ліцензійною карткою (а.с. 10).
04 лютого 2009 року на підставі завдання на проведення рейдової перевірки №008333 від 04.02.2009 року, виданого державним інспекторам територіального управління Головавтотрансінспекції в АРК Крим ОСОБА_4. таОСОБА_5 (а.с. 28), останніми здійснено перевірку транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія -ОСОБА_6, перевізника -ФОП ОСОБА_2, щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 04.02.2009 р., в якому зафіксоване виявлене порушення вимог ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: надання послуг з перевезення вантажів без наявності належним чином оформленої ліцензійної картки (а.с. 8). Як вбачається з даного акту, водій транспортного засобу ознайомлений з його змістом, із встановленим порушенням погоджується, в підтвердження чого надав письмові пояснення.
Факт перевезення вантажу водієм транспортного засобу, що належить відповідачу, підтверджується видатковою накладною № 631577-29 від 03.02.2009 р. (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справи щодо порушення ОСОБА_2. законодавства про автомобільний транспорт, призначений на 12.02.2009 року в приміщенні територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, відповідач був повідомлений належним чином (а.с. 6), що підтверджується реєстром №1 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 12.02.2009 року (а.с. 29).
Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області ОСОБА_7. №082913 від 17.02.2009 р. до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Постанова вручена відповідачу 20.02.2009 р., про що свідчить відмітка на самій постанові (а.с. 5).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах є: для автомобільного перевізника - ліцензія, та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567. Відповідно до п. 25 Порядку справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
З матеріалів адміністративної справи судом не встановлено порушень суб'єктом владних повноважень Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (а.с.7).
Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України “Про автомобільний транспорт”не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.
Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор при подані даного позову в інтересах позивача діяв правомірно та відповідно до положень чинного законодавства України.
При винесенні рішення по справі суд враховує те, що несплата відповідачем фінансових санкцій в добровільному порядку порушує інтереси держави, встановлений порядок здійснення господарської діяльності у сфері автомобільних перевезень, а також те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позовній заяві сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача, відповідач суду не надав.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
позов прокурора Вінницького району в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700 грн. задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (23222, Вінницька область,АДРЕСА_1) фінансові санкції у сумі 1700 грн. (одну тисячу сімсот гривень 00 коп.).
Відшкодування судових витрат віднести на рахунок держави.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 24.09.09
Суддя/підпис/ Сапальова Тетяна Валентинівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: