а

 

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

17 вересня 2009 р.                                                                                 Справа № 2-а-3615/09/0270

 

Вінницький окружний адміністративний суд

у складі:                                                                                головуючого -судді Сапальової Т.В.

                                                                                                при секретарі  Балан М.А.

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1.,

представник відповідача ОСОБА_2. не з'явився за клопотанням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Бершадському районі Вінницької області про зобов'язання включити в акти щомісячних звірок витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, кошти на суму 242328,13 грн.,

 

ВСТАНОВИВ :

 

управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області (далі - позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бершадському районі Вінницької області (далі -відповідач) про зобов'язання включити в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, коштів на суму 242328,13 грн.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем в порушення Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не здійснюється відшкодування зазначених коштів за період з грудня 2008 року по червень 2009 року в сумі 242328,13 грн. Позивач вважає, що такі дії відповідача є безпідставними, завдають збитків державі та суперечать чинному законодавству України.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та докази, наявні в матеріалах справи. При цьому суду пояснила, що сума позову складається з витрат на виплату адресної допомоги та витрат на її доставку, допомоги на поховання, пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав-учасниць СНД, та витрат на їх доставку, підвищення до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. та витрат на його доставку. Адресна допомога виплачувалася пенсіонерам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р. “Про деякі питання забезпечення громадян”. Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 (далі -Порядок №5-4/4), відшкодуванню підлягає щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію. У зв'язку з цим позивач вважає, що так само, за аналогією, підлягає включенню до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і суми виплаченої пенсіонерам адресної допомоги. Крім того, позивач також посилається на п. 4 постанови  Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р. “Про деякі питання забезпечення громадян”, згідно з яким виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. На підставі зазначених положень законодавства представник позивача пояснила суду включення до актів звірки суми витрат на виплату та доставку адресної допомоги. Представник позивача також вважає правомірним відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою підвищення пенсії, здійснюваного відповідно до постанови Уряду, а також пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав-учасниць СНД. Щодо відшкодування витрат на виплачену допомогу на поховання представник позивача посилається на те, що така допомога виплачена у зв'язку зі смертю  особи, яка постраждала внаслідок нещасного випадку на виробництві. Представник позивача просила суд розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

   В судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги, просила суд зобов'язати відповідача відшкодувати витрати управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області шляхом включення в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілим, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, коштів у сумі 242328,13 грн.

   Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву (а.с. 168-169), відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не передбачає відшкодування виплат щомісячної державної адресної допомоги до пенсії. Аналогічні доводи відповідач наводить в обґрунтування заперечень щодо підвищення до пенсії, введеного у 2009 р. Щодо відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав-учасниць СНД, відповідач зазначає про порушення позивачем вимог Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”з огляду на те, що потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не страхувалися в Україні і за них не сплачувались до Фонду соціального страхування страхові внески, а тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням коштів. Щодо зазначених в актах звірки сум відповідач заперечень не має, сумніву їх не піддає. Таким чином відповідач заперечує проти позову у зв'язку з відсутністю правових підстав для відшкодування витрат управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області.  

            Представник відповідача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 174), згідно з яким позов не визнає з підстав викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

В обґрунтування заявленого позову позивачем подані акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2008 р., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 р., додатковий акт за грудень 2008 р., а також таблиці розбіжностей до актів за вказаний період.

Крім того, позивачем наданий докладний розрахунок суми позову.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за грудень місяць 2008 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 45066,27 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -9311,97 грн., щомісячна цільова грошова допомога -35474,27 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -280,03 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 9713,41 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -  8942,43 грн., щомісячна цільова грошова допомога -707,13 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -63,85 грн. (а.с. 22).

Згідно з таблицею розбіжностей за грудень місяць 2008 року різниця становить 35352,86 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 23).

Відповідно до додаткового акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за грудень місяць 2008 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 26,26 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -7,53 грн., щомісячна цільова грошова допомога -18,73 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 7,53 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії - 7,53 грн. (а.с. 20).

Згідно з таблицею розбіжностей за грудень місяць 2008 року різниця становить 18,73 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 21).

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за січень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 44143,11 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8825,94 грн., щомісячна цільова грошова допомога -33949,03 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -280,14 грн., допомога на поховання -1088,00 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 9225,46 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8456,40 грн., щомісячна цільова грошова допомога -707,13 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -61,93 грн. (а.с. 28).

Згідно з таблицею розбіжностей за січень місяць 2009 року різниця становить 34917,65 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 29).

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за лютий місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 42451,82 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8364,66 грн., щомісячна цільова грошова допомога -33796,80 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -290,36 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 8744,01 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -7995,12 грн., щомісячна цільова грошова допомога -665,33 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -83,56 грн. (а.с. 35).

Згідно з таблицею розбіжностей за лютий місяць 2009 року різниця становить 33707,81 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 36).

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за березень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 42131,45 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8639,05 грн., щомісячна цільова грошова допомога -33231,15 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -261,25 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 8998,04 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8269,51 грн., щомісячна цільова грошова допомога -671,34 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -57,19 грн. (а.с. 41).

Згідно з таблицею розбіжностей за березень місяць 2009 року різниця становить 33133,41 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 42).

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за квітень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 44979,82 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -9635,44 грн., щомісячна цільова грошова допомога -35049,57 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -294,81 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 10011,66 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -9265,90 грн., щомісячна цільова грошова допомога -688,57 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -57,19 грн. (а.с. 47)

Згідно з таблицею розбіжностей за квітень місяць 2009 року різниця становить 34968,16 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 48).

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за травень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 43520,71 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8630,14 грн., щомісячна цільова грошова допомога -34594,97 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -295,60 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 9004,40 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8260,60 грн., щомісячна цільова грошова допомога -681,89 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -61,91 грн. (а.с. 53).

Згідно з таблицею розбіжностей за травень місяць 2009 року різниця становить 34516,31 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 54).

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за червень місяць 2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 45328,15 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -9220,00 грн., щомісячна цільова грошова допомога -35836,60 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -271,55 грн.

Згідно з актом відповідач визнає суму, що підлягає відшкодуванню у розмірі 9614,95 грн., в т.ч.: основний розмір пенсії -8850,46 грн., щомісячна цільова грошова допомога -700,44 грн., витрати на виплату та доставку пенсії -64,05 грн. (а.с. 59).

Згідно з таблицею розбіжностей за червень місяць 2009 року різниця становить 35713,20 грн., таблиця розбіжностей підписана посадовими особами сторін (а.с. 60).

Крім того, позивачем подано списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в т.ч. адресну допомогу, за грудень 2008 р., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 р. (а. с. 43-64).

Судом досліджено розрахунок суми заявленого позову (а.с. 19), згідно з яким встановлено наступне.

До суми витрат, які, на думку позивача, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бершадському районі Вінницької області в особі його відділення, Управлінням Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області включено витрати на виплату пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав учасниць СНД, за грудень 2008 р. -червень 2009 р. у сумі 10791,50 грн., витрати на їх доставку у сумі 27,48 грн.; витрати на виплату адресної допомоги за грудень 2008 р. -червень 2009 р. у сумі 227815,86 грн., витрати на її доставку у сумі 1487,79 грн.; витрати на виплату допомоги на поховання у сумі 1088,00 грн.; витрати на виплату розміру перерахування пенсії у сумі 1108,71 грн., витрати на його доставку у сумі 8,79 грн. Всього витрат з виплати пенсій -10818,98 грн., адресної допомоги -229303,65 грн., витрат на поховання -1088,00 грн., витрат на виплату розміру перерахування пенсії -1117,50 грн., загальна сума позову -242328,13 грн. 

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих суду доказів, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтями 8 і 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення”пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до статті 81 Закону України “Про пенсійне забезпечення”призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного  фонду України.

Статтями 21 і 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”встановлено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи її потерпілому або особам, які перебували на його утриманні, та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання, які спричинили втрату працездатності”та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”передбачено, що у разі, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування ним витрат.

З наведеного випливає, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

16 травня 2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок №5-4/4 ).

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Згідно з пунктами 5, 6 і 7 Порядку №5-4/4 органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання акту щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату пенсії громадянам, нещасний випадок з якими стався за межами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про правонаступництво України”закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленими після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі “Угода”) визначено, що держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатності осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав - учасниць Угоди.

Статтею 5 Угоди встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Згідно зі статтею 3 Угоди усі витрати, пов'язані із здісненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає таке забезпечення.

Частина 2 статті 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”визначає, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або  законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав - учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав - учасниць Угоди.

Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.

Щодо розміру не прийнятої до відшкодування суми суд  враховує таке.

Згідно з поданими суду матеріалами сума витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали трудове каліцтво в країнах СНД, за період 01.12.2008 року по 01.07.2009 року складає 10818,98 грн., в т.ч.: 10791,50 грн. -основний розмір пенсії, 27,48 грн. -витрати на її доставку, що підтверджується відповідними доказами, а її розмір не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги в частині включення до актів щомісячної звірки витрат по виплаті пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали трудове каліцтво в країнах СНД, за грудень 2008 р. -червень 2009 р. у сумі 10818,98 грн. підлягають задоволенню. 

            Що стосується позовних вимог в частині включення до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, коштів сумі 1117,50 грн., що включають в себе витрати на виплату розміру перерахування пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. у сумі 1108,71 грн. та витрати на його доставку у сумі 8,79 грн., суд дійшов висновку, що вони також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

             Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. встановлено у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам,  особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, має здійснюватися незалежно від  дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб - незалежно від одержуваного доходу.

          В п. 2 вищевказаної постанови зазначено, що виплата підвищення, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, проводиться понад розміри, передбачені  постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. “Деякі питання  пенсійного  забезпечення громадян”і від 16 липня 2008 р. “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, в межах розмірів”, зазначених у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян”, за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога.

            Відповідно до ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”передбачено порядок проведення індексації та перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітньої плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, прожиткового мінімуму та страхового стажу.

            Розмір пенсії підлягає підвищенню у випадках, передбачених ч. 2 ст. 42 цього Закону.  Розмір та порядок такого  підвищення  пенсії  визначаються  у межах  бюджету  Пенсійного  фонду  за  рішенням Кабінету Міністрів України.

                Аналіз вищезазначених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. встановлено підстави для збільшення основного  розміру пенсії усім непрацюючим особам, на що також вказують абз. 2 п. 1 та п. 3 цієї постанови.

                Встановлене даною постановою підвищення розміру пенсії не є дотацією, доплатою або надбавкою в розумінні Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на лист виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №534-08-1 від 07.05.2009 р. (а. с. 177) та вказує на те, що підвищення до пенсії, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р., фінансуються не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з Державного бюджету України. З цих підстав такі виплати відшкодуванню не підлягають.

            Оцінюючи доводи відповідача, суд дійшов протилежного висновку. Так, бюджет Пенсійного фонду України на 2009 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів   від 11.03.2009 р. №235. Згідно з цією постановою в бюджеті Пенсійного фонду України дійсно передбачено фінансування деяких пенсійних виплат з Державного бюджету України. Разом з тим, в постанові Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”передбачено, що виплата підвищення проводиться за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, тобто за рахунок бюджету Пенсійного фонду України незалежно від джерела наповнення цього бюджету. 

           Таким чином, враховуючи ту обставину, що вищезазначеними нормами законодавства передбачено підвищення розміру пенсій, в т.ч. пенсій по інвалідності громадянам України, які отримали трудове каліцтво в країнах СНД, а витрати на виплату даного розміру перерахування пенсії у сумі 1117,50 грн. підтверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню відповідно до п. 4 Порядку, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4. 

           Щодо позовних вимог в частині відшкодування витрат на виплату і доставку допомоги на поховання у зв'язку зі смертю пенсіонера Скомаровського О.А. на загальну суму 1088,00 грн. суд враховує наступне.

Згідно з актом про нещасний випадок (а.с. 150-153) ОСОБА_3. була призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Відшкодування витрат на виплату допомоги на поховання передбачено Порядком №5-4/4.

Разом з тим, умови проведення відшкодування зазначених витрат встановлені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату    працездатності”.

            Так, відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 34 цього Закону страхові виплати проводяться за умови, якщо причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я підтверджується висновками відповідних медичних закладів.

Управлінням Пенсійного фонду України у Берщадському районі Вінницької області відповідних документів суду не надано. З пояснень представника позивача вбачається, що орган Пенсійного фонду припускає, що смерть пенсіонера пов'язана в т.ч. з нещасним випадком, внаслідок якого ним отримано каліцтво.

Оцінюючи доводи позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 69 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки позивачем на підтвердження причин смерті пенсіонера належних доказів не представлено, суд вважає доводи відповідача в даному випадку обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України, що регулює спірні правовідносини.

            Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог на суму 1088,00 грн. слід відмовити.

Визначаючись щодо задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області щодо зобов'язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області включити в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за грудень 2008 р. -червень 2009 р. кошти на суму 229303,65 грн., які включають адресну допомогу за грудень 2008 р. -червень 2009 р. у розмірі 227815,86 грн. та витрати на її виплату та доставку за вказаний період у розмірі 1487,79 грн., суд виходить з наступного.  

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р. “Про деякі питання пенсійного забезпечення”встановлено, що  у разі,  коли щомісячний розмір  пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених  законодавством,  крім  пенсій  за  особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві) не досягає в осіб,  яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного  члена  сім'ї  100  відсотків,  на  двох  -  120 відсотків, на  трьох  і  більше  -  150  відсотків  прожиткового мінімуму,   встановленого  законом  для  осіб, які  втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Згідно з п. 4 вищезазначеної постанови виплата щомісячної державної адресної   допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Статтею 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”встановлено, що непрацездатні  громадяни  крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати  доплати,  надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом  з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом (ч. 2 ст. 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Підстави відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України видатків Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання встановлені у Законі України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”(ст. 24 цього Закону).

Порядок відшкодування визначений спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4.

Згідно з п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного  захворювання,  які спричинили втрату працездатності”та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного  розміру  пенсії по  інвалідності  внаслідок нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії  у  зв'язку  із  втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;  щомісячна  цільова  грошова  допомога  на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на  поховання  сім'ї  померлого  або  особі,  яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат  Пенсійного  фонду  з  виплати  і  доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, п. 4 Порядку визначений виключений перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. №5-4/4 (Додаток 3 до Порядку), і не передбачає включення до актів сум виплаченої щомісячної державної  адресної допомоги.

Зазначене також підтверджується актами за грудень 2008 р., січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 р., наданими позивачем.

Одночасно слід взяти до уваги і те, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на   виробництві та професійного  захворювання, які спричинили   втрату  працездатності”Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Виплати адресної допомоги введені з 1 квітня 2008 р. Станом на час підписання актів звірки спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  не приймалися, відповідні зміни до Порядку №5-4/4 не вносилися.

У зв'язку з вищенаведеним у відповідача -відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бершадському районі Вінницької області -відсутні повноваження щодо самостійного врегулювання включення витрат на виплату і доставку адресної допомоги до щомісячних актів звірки з Управлінням Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області.

Посилання позивача -Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області -на те, що відшкодування витрат на виплату і доставку адресної допомоги повинно проводитись за аналогією з відшкодуванням витрат на виплату та доставку цільової допомоги на прожиття, оскільки одна допомога виплачується на заміну іншої, суперечить чинному законодавству України.

Так, в самій постанові Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р. “Деякі питання пенсійного забезпечення”передбачено, що адресна допомога виплачується в тому випадку, коли щомісячний розмір  пенсійних виплат  (з  урахуванням  надбавок,  підвищень,  додаткових пенсій, цільової грошової допомоги,  сум індексації  та  інших  доплат  до пенсій,  встановлених  законодавством,  крім  пенсій  за  особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою  годувальника  членам  сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок  нещасного  випадку  на  виробництві) не досягає в осіб,  яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена  сім'ї  100  відсотків,  на  двох  -  120 відсотків,   на  трьох  і  більше  -  150  відсотків  прожиткового мінімуму, встановленого  законом  для  осіб,  які  втратили працездатність.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів доплат, в т.ч. цільової допомоги на прожиття,  з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 р. “Деякі питання пенсійного забезпечення”.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Однак, в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Порядок №5-4/4),  розширеного переліку таких виплат не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача включити до актів щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання витрати на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги у сумі 229303,65 грн.

Крім того, доводи відповідача також підтверджуються наступними положеннями чинного законодавства України.

Так, згідно зі ст. 21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку на  виробництві та професійного  захворювання,  які спричинили втрату працездатності”у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, допомогу у зв'язку з тимчасовою  непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі  стійкої  втрати  професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця  грошову  суму  в разі часткової чи повної втрати працездатності,  що  компенсує   відповідну   частину   втраченого заробітку потерпілого; пенсію  по  інвалідності  внаслідок  нещасного  випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію  у  зв'язку з  втратою  годувальника,  який  помер внаслідок нещасного  випадку  на  виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Таким чином, Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від  нещасного випадку на виробництві та  професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності”визначений вичерпний перелік страхових виплат, які зобов'язаний проводити Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Відшкодування іншому страховику -Пенсійному фонду України -страхових виплат, зокрема, цільової допомоги на прожиття, додатково погоджено між цими двома страховиками з державного страхування шляхом підписання спільного Порядку від 04.03.2003 р. №5-4/4, що відповідає змісту п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які спричинили   втрату  працездатності”.

 Разом з тим, питання відшкодування адресної допомоги між двома страховиками -Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків -у передбаченому Законом порядку не врегульовано, тому і законних підстав проводити відповідні відшкодування (включення до актів звірки витрат, стягнення коштів) немає.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного випадку  на  виробництві та  професійного  захворювання,  які спричинили втрату працездатності”усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх  утриманні, а також усі види профілактичних  заходів,  передбачених  статтями  21  та  22 цього Закону,  провадяться Фондом соціального страхування  від  нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат є 15 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (ст. 47 цього Закону), що також має значення  для страховика при проведенні відшкодування.

Цільове використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків є  одним з принципів здійснення даного виду державного страхування (ст. 5 Закону).

Зазначене також вказує на необхідність прийняття спільного рішення між Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування від нещасних випадків. За відсутності такого рішення (внесення змін до Порядку від 04.03.2003 р. №5-4/4) у робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків повноважень щодо прийняття до заліку витрат на виплату та доставку адресної допомоги немає.

Окрім того, суд вважає за необхідне обґрунтувати таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь - якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, в тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечити захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно - правовими актами.

Разом з тим, позивач заявляє вимоги на підставі ст. 24 Закону України “Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, згідно з положеннями якої страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Отже, в даному випадку мають місце вимоги зобов'язального характеру, хоча й пов'язані з реалізацією управлінських повноважень у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування відповідними територіальними органами Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори між суб'єктами  владних  повноважень  з  приводу реалізації їхньої компетенції у сфері  управління,  у  тому  числі делегованих  повноважень,  а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

         Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об'єктивному дослідженні.

         Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 11936,48 грн., яка включає в себе витрати на виплату пенсій по інвалідності за грудень 2008 р. -червень 2009 р. у сумі 10791,50 грн., витрати на їх доставку у сумі 27,48 грн.; витрати на виплату розміру перерахування пенсії у сумі 1108,71 грн., витрати на його доставку у сумі 8,79 грн. У решті позову слід відмовити. 

 Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 

 

ПОСТАНОВИВ :

 

        позов Управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Бершадському районі Вінницької області про зобов'язання включити в акти щомісячних звірок витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, кошти на суму 242328,13 грн. задовольнити частково.

            Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Бершадському районі Вінницької області відшкодувати витрати Управління Пенсійного фонду України в Бершадському районі Вінницької області шляхом включення в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілим, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, коштів на суму 11936,48 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість гривень 48 коп.), в т.ч. 10791,50 грн. -основний розмір пенсії та 27,48 грн. -витрати на доставку пенсії; 1117,50 грн. -підвищення до пенсії та витрати на його доставку за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р.

           В решті позовних вимог відмовити.

  Відшкодування судових витрат віднести за рахунок держави.

 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

 

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 

 Повний текст постанови оформлено:   22.09.09 

 

Суддя/підпис/                                                                                                                                 Сапальова Тетяна Валентинівна

 

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: