ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Запорізької області

Справа № 2-399/09

2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м ’ я м     У К Р А Ї Н И

09 червня 2009 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді                             Швайковського А.А.

При секретарі                             Якуніна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Оріхівського районного суду Запорізької області по вулиці Карла Маркса, 27а в місті Оріхові Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання до закінчення навчання, -

В С Т А Н О В И В :

04 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що її батьком є ОСОБА_2 (Свідоцтво про народження серії ІІІ-ЖС № 476049 від 02 червня 1990 р.).

На підставі рішення суду, він сплачував аліменти на її утримання, на користь ОСОБА_3, її мами.

21 травня 2008 року, після досягнення нею повноліття, виплату аліментів припинено.

Статтею 199 ч. 1 Сімейного кодексу України передбачено, «Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.».

Вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у даний час є студентом 2-го курсу Національної юридичної академії України імені ОСОБА_4, денного відділення. (Довідка № 5160 від 13 листопада 2008 року).

ОСОБА_2, зобов’язаний і має змогу надавати їй матеріальну допомогу.

В судовому засіданні Представник позивача на позовних вимогах свого довірителя настоює, прохає позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначаючи що він не буде сплачувати аліменти дочці, є мати яка хоче за неї сплачувати, нехай і сплачує.

Суд, заслухавши Представника позивача, Відповідача та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка по справі – ОСОБА_1 народилася 21 травня 1990 року у батьків: ОСОБА_2 і ОСОБА_3; про що стверджується наданою ксерокопією свідоцтва про народження серії ІІІ-ЖС № 476049 виданого 02.06.1990 р., про що зроблено відповідний актовий запис № 129, тобто на час подачі позову їй ( позивачу ) виповнилося повних 18 років.

У відповідності до довідки № 5160 від 13.11.2008 року Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого денного факультету № 4, що ОСОБА_1 є студенткою 2-го курсу 14 групи денного факультету № 4.

На підставі ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка ( позивач по справі – ОСОБА_1 ) продовжує навчання ( Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого денний факультет № 4 ) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки ( відповідач по справі – ОСОБА_2 ) зобов’язаний утримувати її до досягнення двадцяти трьох років за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

У відповідності до листа № 125-01-455 від 17.03.2009 року Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, що оплата за проживання в гуртожитку за навчальний рік становить 1320 грн.

Як вбачається з договору про навчання № 161/4ф від 13 липня 2007 року, останній був укладений між Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого та відповідачем по справі – ОСОБА_2 на користь позивача по справі – ОСОБА_1, тобто Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого зобов’язується надати ОСОБА_1 освітню послугу на рівні державних стандартів освіти, а ОСОБА_2 зобов’язується своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах ( 11000 грн. за рік навчання ) та строки, встановлені договором. Згідно пояснень Відповідача, ним за перший рік навчання Позивача було сплачено 11000 грн., а за другий рік навчання Позивача ним було сплачено 5500 грн., що підтвердила Представник позивача, а також доповнила, що за другий рік навчання її довірительниці, тобто доньки, нею було сплачено інша частина суми – 5500 грн., що стверджується квитанцією № 140КП14 від 18 грудня 2008 року.

Таким чином, згідно договору про навчання, зобов’язання про сплату за надані освітні послуги брав на себе Відповідач по справі, і як заперечив Відповідач, він відмовляється від подальшої оплати навчання доньки – позивача по справі, однак ст. 525 ЦК України не допускає односторонню відмову від зобов’язання, тим більш що договором про навчання № 161/4ф від 13 липня 2007 року це не допускається.

Звертаючи увагу на рівенство сторін, що міститься в загальних положеннях Сімейного кодексу, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу, тобто кожен з батьків чи то батько чи то мати в рівній мірі несуть витрати по утриманню дитини чи приймають участь у додаткових витратах на дитину. Звідси, витрати на навчання дитини повинні нести у рівних частках. А тому, з Відповідача необхідно стягнути 5500 грн., хоча згідно договору – 11000 грн., за навчання дитини, тим більш про це прохає і Позивач.

Відповідач про свій дохід інформації не надав, лише надав інформацію про сімейний стан, що створив іншу сім’ю на підставі наданої ксерокопії свідоцтва про шлюб серії І-ЖС № 050274 виданого 01.08.2008 р., про народження дитини як вбачається з наданої ксерокопії свідоцтва про народження серії І-ЖС № 105599 виданого 16.12.2008 р., та те що є інвалідом ІІІ-ї групи ЧАЕС згідно представленої ксерокопії посвідчення серії АА № 098124 виданого 04.01.1998 р.

Представник позивача – мати позивачки на підставі довідки б/н та дати за шість місяців отримала дохід з відрахуванням податків – 10422,43 грн., тобто в середньому дохід за місяць складає 1737,07 грн. Також, на її утриманні знаходиться малолітня дитина, що стверджується наданою ксерокопією свідоцтва про народження серії І-ЖС № 308889 виданого 24.06.1997 р., та довідкою про склад сім’ї за № 420 від 24.02.2009 р.

Згідно пояснень Представника позивача, Відповідача, у них у власності відсутнє нерухоме або рухоме майно з якого можливо отримувати дохід.

На підставі ч. 2 ст. 184 СК України, а саме визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, у зв’язку з чим суд вважає за можливе задовольнити вимогу Позивача про стягнення аліментів у розмірі 25% від усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму.

Як зазначається в ч. 3 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” – При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК Повинен роз’яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати .

При таких обставинах, суд вважає, що позов необхідно задовольнити і судові витрати покласти на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 21, 10, 11, 27, 31, 57, 58, 59, 60, 74, 76, 167, 199, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 181-185, 198-201 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання до закінчення навчання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 25% від усіх видів заробітку, але не менше 30% від прожиткового мінімуму в місяці навчального семестру починаючи з 04.02.2009 року до закінчення ОСОБА_1 навчання або досягнення нею двадцятитрьохрічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щорічно до 01 листопада кожного року до закінчення навчання починаючи з 04.02.2009 року матеріальну допомогу у розмірі 5500 грн.

Роз’яснити ОСОБА_2, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в розмірі 51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                             А.А. Швайковський

(рішення оформлено та підписано 12 червня 2009 року)