ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2009 року Справа № 7/179
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач),
суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Врона С.В.
за участю прокурора не з’явився
представників сторін:
позивач Єфремов О.І.
відповідач Первушин Ю.Ю.
3-я особа Філіпенко В.К.
ДВС Філіпенко В.К., Пасова О.О.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства „Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування”, м. Дніпропетровськ та апеляційне подання прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09р. у справі №7/179
за скаргою прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції
у справі
за позовом дочірнього підприємства „Нексус –виробничо-комерційна компанія”, м. Дніпропетровськ
до державного підприємства „Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування”, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Прозор Віра Василівна, м. Дніпропетровськ
про стягнення 67 192,73 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Бабушкінського відділу ДВС та просив визнати незаконними дії ДВС по реалізації арештованого нерухомого майна, а саме, нежитлового приміщення –лабораторії з прибудовою (літера И-1) та визнати недійсними наслідки вказаних дій.
Скарга розглядалася господарськими судами першої, апеляційної та касаційної інстанції. За результатами розгляду касаційної скарги постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2009 року рішення місцевого та апеляційного судів були скасовані, а скарга прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська направлена до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.
За результатами нового розгляду скарги прокурора на дії ДВС господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 21.07.2009 року у справі № 7/179 (суддя Євтигнеєва Н.М.) вимоги скаржника в частині визнання незаконними дій державного виконавця, пов’язаних з реалізацією арештованого майна та визнання недійсним акту проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна від 13.07.2006 року, залишено без розгляду; в задоволенні решти вимог по скарзі –відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, прокурор –з апеляційним поданням, в яких скаржники просять скасувати оспорювану ухвалу господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення скарги прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська на дії ДВС в повному обсязі.
Вмотивовуючи доводи скарги, відповідач послався на проведення органом державної виконавчої служби реалізації майна підприємства в порушення приписів Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, якими встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, в тому числі, шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.
Прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська в обґрунтування апеляційного подання послався на порушення державним виконавцем черговості реалізації майна, встановленої ст. 64 Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до якої об’єкти нерухомого майна реалізуються не в першу чергу, як то здійснено державним виконавцем, а в останню (третю).
Представники Державної виконавчої служби, позивача та третьої особи твердження скаржників заперечують та вважають доводи апеляційних скарги та подання необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню і просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні оголошувалися перерви до 21.09.09р., до 30.09.09р.
У судовому засіданні 30.09.09р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та апеляційного подання, вислухавши доводи прокурора, представників ДВС та сторін у справі, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга та апеляційне подання підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 11.06.2004р. господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення у справі №7/179, яким з Державного проектно-конструкторського інституту збагачувального устаткування „Дніпромашзбагачення” на користь ДП „Нексус - виробничо-комерційна компанія” було стягнуто 67192,73 грн. заборгованості, 671,93 грн. витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового, на виконання якого було видано відповідний наказ.
28.09.2004 року державним виконавцем були розпочаті дії з виконання наказу господарського суду: відповідною постановою відкрито виконавче провадження (т.2 а.с.5), вжито заходів до списання грошових коштів з рахунків боржника (т.2 а.с.110-120) та виявлення зареєстрованих за боржником транспортних засобів (т.2 а.с.121).
Ні боржником в добровільному порядку, ні за результатами вищевказаних дій державного виконавця заборгованість погашена не була.
Листом від 30.01.2006р. №01-01А відповідач запропонував Бабушкінському відділу ДВС в порядку ст. 56 Закону України „Про виконавче провадження” звернути стягнення на нерухоме майно ДИКІ „Дніпромашзбагачення” - нежитлове приміщення –лабораторію з прибудовою (літера И-1), загальною площею 167,5 м2 розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11 (т.2 а.с.8).
Державним виконавцем вимоги боржника були задоволені та в межах виконавчого провадження вчинені дії по зверненню стягнення на визначене боржником нерухоме майно:
- здійснено опис та арешт майна (акт від 31.01.06р. –т.2 а.с.9-10),
- повідомлено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (лист від 02.02.2006р. №883 –т.2 а.с.11),
- призначено експерта для участі у виконавчому провадженні (постанова від 08.02.06р. –т.2 а.с.17),
- погоджено відчуження арештованого майна з Міністерством промислової політики України (листи від 02.02.06р. №770, від 09.03.06р. №3200, від 24.03.06р., №14/4-1-446 –т.2 а.с.15-16, 25, 26),
- подано заявку на реалізацію арештованого майна (лист від 10.05.06р. №02-07/7021 –т.2 а.с. 33-34),
- укладено договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів (договір від25.05.06р. –т.2 а.с. 35-37) та передано на реалізацію нерухоме майно,
- за результатами прилюдних торгів складено акт від 13.07.06р. (т.2 а.с.41).
Прокурор Бабушкінського району м. Дніпропетровська, оскаржуючи дії державної виконавчої служби, просив (з урахуванням заяви про уточнення вимог) визнати незаконними дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби, а саме, дії з арешту, опису, оцінки, передачі на реалізацію, складання та видачі акту проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна та визнати недійсними процесуальні документи виконавчої служби, якими ці дії оформлялися.
Умови виконання судових рішень регламентуються Законом України „Про виконавче провадження”, відповідно до приписів якого державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.
Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна, зокрема, державних підприємств до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Згідно ст. 2 зазначеного Закону під примусовою реалізацією майна підприємств слід розуміти відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, якщо таке відчуження здійснюється, в тому числі, шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.
Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" справа про мораторій на примусову реалізацію майна №1-11/2003 від 10.06.2003 року, за змістом статті 2 Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності (ч.2 п.3.3 мотивувальної частини).
Отже, Конституційний Суд відзначив, що мораторій на відчуження нерухомого майна стосується лише такого нерухомого майна державних підприємств, яке забезпечує ведення їх виробничої діяльності.
Відповідно до положень бухгалтерського обліку основні засоби являються матеріальними активами підприємства, відносяться до необоротних активів та забезпечують функціонування цього підприємства.
Матеріалами справи посвідчується, що нерухоме майно (лабораторія з при- будовою (літера И-1) відносилося до основних засобів підприємства-боржника, обліковувалося в балансі ДИКІ „Дніпромашзбагачення” у розділі 1 (необоротні активи) та забезпечувало ведення виробничої діяльності підприємства, що посвідчується балансами підприємства станом на 31 грудня 2005р. (т.4 а.с.59-60), станом на 31 березня 2006р. (т.4 а.с.61-62), станом на 30.06.2006р. (т.4 а.с.63), журналом ордером та відомістю по рахунку 10 „Основні засоби” за І півріччя 2006 року (т.3 а.с.123-129).
При цьому факт використання чи не використання цього майна в господарській діяльності підприємства в силу вищенаведених норм Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" та рішення Конституційного Суду України не є визначальним, внаслідок чого не може бути прийнятий до уваги.
Таким чином, відповідач, запропонувавши основні засоби (необоротні активи) підприємства для реалізації в рахунок погашення заборгованості, та державний виконавець, прийнявши останні для звернення стягнення на майно, своїми діями порушили приписи чинного законодавства.
За вказаних обставин дії ДВС зі звернення стягнення на нерухоме майно, що забезпечувало виробничу діяльність відповідача, слід вважати неправомірними.
Судовою колегією відхиляються як безпідставні посилання відділу ДВС на те, що звернення стягнення на нежитлове приміщення по вул. Чкалова, 11 у м. Дніпропетровську було запропоновано самим боржником, а також на погодження відчуження вказаного майна з Міністерством промислової політики України, оскільки вказані обставини не спростовують законодавчо встановленої заборони щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника –державного підприємства та не можуть слугувати підставою звільнення органу ДВС від додержання встановленого законом порядку звернення стягнення на майно боржника – юридичної особи.
Статтею 64 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що звернення стягнення на майно боржника в порядку примусового виконання допускається лише в разі відсутності у боржника – юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості. При цьому визначено черговість реалізації такого майна, за якою нерухоме майно боржника підлягає реалізації в останню чергу.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що зверненню стягнення на майно боржника – юридичної особи має передувати вжиття заходів по зверненню стягнення на кошти боржника; а зверненню стягнення на нерухоме майно – передує стягнення за рахунок іншого майна підприємства.
Відділом ДВС до матеріалів справи надані документи, з яких убачається, що за період з 28.09.2004 року (дати відкриття виконавчого провадження, а.с.5 т.2) до часу реалізації арештованого майна (12.06.2006 року) з рахунків боржника в погашення заборгованості було стягнуто лише 51,41грн.
На підставі даної інформації державний виконавець дійшов висновку про неможливість виконання судових рішень шляхом стягнення коштів з рахунків боржника та необхідність звернення стягнення на нерухоме майно, запропоноване боржником для реалізації.
Натомість матеріалами справи посвідчується, що за січень 2006р. (до початку звернення стягнення на майно) перерахування на поточний рахунок та з поточного рахунку позивача становили 90462,30 грн., що посвідчується виписками банку (т.3 а.с.131-138); станом на 31.03.2006р. вартість матеріальних цінностей, які безпосередньо не використовувалися у виробництві підприємства (оборотні активи) складала 457 000,0грн., у тому числі виробничі запаси – 2000,0 грн., готова продукція – 19000,0 грн., товари – 463 000,0 грн. (т.3 а.с.139 –141).
За вказаних обставин твердження скаржників про можливість погашення боргу за рахунок грошових коштів та іншого майна доведено документально, відтак, реалізацію нерухомого майна боржника слід вважати передчасною.
Таким чином, дії Бабушкінського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції по реалізації належного боржнику нерухомого майна являються неправомірними, як такі що не відповідають приписам чинного законодавства.
При цьому колегія суддів зважає на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.02.2009р. у справі №2-1150/09, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.08.2009р., про визнання недійсним правочину з відчуження спірного майна.
З огляду на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про підставність вимог скаржників щодо скасування вказаної ухвали.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 101, 106 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства „Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування” та апеляційне подання прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09р. у справі №7/179 скасувати.
Скарга прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська на дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції задовольнити.
Визнати дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо звернення стягнення, а саме дії з арешту та опису, оцінки, передачі на реалізацію, складання та видачі акту проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна від 13 липня 2006 року, згідно протоколу №6040103-03н-1а від 12.06.2006 року прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна: нежитлового приміщення - лабораторії з прибудовою (літера И-1), загальною площею 167, 5 м2, розташованого по вул. Чкалова, 11, в м. Дніпропетровську, - незаконними;
Визнати недійсним акт опису та арешту майна від 31.01.2006 року серія АА №943973 складений старшим державним виконавцем державної виконавчої служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Пасовою О.О. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 20.12.2005 року на підставі виконавчого листа 2-5903, виданого 07.12.2005 року Бабубшкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ДП "Дніпромашзабезпечення" на користь Руденко Ю.В. суми займу 20000 грн., наказу господарського суду від 21.07.2004 року у справі №7/179 про стягнення з ДП "Дніпромашзабезпечення" на користь ДП "Нексус-виробничо-комерційна компанія" загальної суми 67982,66 грн., яким було описано і накладено арешт на нежитлове приміщення - лабораторія з прибудовою (літера И-1), загальною площею 167, 5 м2, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11.
Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця державної виконавчої служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Пасової О.О. від 08.02.2006 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні з метою оцінки арештованого майна нежитлового приміщення - лабораторія з прибудовою (літера И-1), загальною площею 167, 5 м2, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11.
Визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 13.07.2006 року складений старшим державним виконавцем державної виконавчої служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Пасовою О.О. по реалізації арештованого майна, а саме реалізації нежитлового приміщення - лабораторія з прибудовою (літера И-1), загальною площею 167, 5 м2, яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11, який 13.07.2006 року затверджено в.о. начальника державної виконавчої служби у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Лисенко Д.Б.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В.Чоха