а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 р. Справа № 2-а-3539/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,
При секретарі судового засідання: Гонта Інна Олександрівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1.,ОСОБА_2
відповідача 1: ОСОБА_3.
відповідача 2: ОСОБА_4.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Споживчого товариства "Вікторія"
до: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції
до: Державної податкової адміністрації у Вінницькій області
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Споживче товариство "Вікторія" з позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про скасування рішення Іллінецької МДПІ від 20.02.2009 року №0000312306 та рішення ДПА у Вінницькій області від 28.04.2009 року №7765/10/25-009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170702.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перевірка проведена з перевищенням повноважень відповідача та з порушенням встановленої процедури, а тому рішення, яке прийняте за наслідками такої перевірки позивач вважає незаконним та необгрунтованим, також вважає що рішення, яке прийняте відповідачем на підставі акту від 05.02.2009 року, суперечить вимогам Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та просили суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні на позов №5759/510 від 20.08.2009р., зазначивши про правомірність застосування штрафних санкцій до позивача.
Представник відповідача 2 також заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити з задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Працівниками державної податкової адміністрації у Вінницькій області ОСОБА_5. на підставі направлення на перевірку №900494 від 02.02.2009 року та ОСОБА_6 на підставі направлення на перевірку №900499 від 02.02.2009 року, відповідно до п.2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведено перевірку з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговельних патентів і ліцензій господарської одиниці - магазину, що належить Споживчому товариству "Вікторія", розташованої за адресою: вул.АДРЕСА_1, 22700, за результатами якої складено акт №185/02/32/32/32604342 від 05.02.2009р..
Перевіркою встановлено, що в порушення п. 1, 2, 9, 10 ст. 3 Закону №265/95-ВР, при покупці однієї пачки цигарок "Winston" вартістю 4 грн. 40 коп. розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків, а саме: Z-звіти під №№1454, 1455, 1456, 1457 за 03.01.2009 року в книзі обліку розрахункових операцій відсутні та не забезпечено зберігання контрольних стрічок у кількості 996 штук протягом 3-х років ( з 05.02.2006 року до 05.02.2009 року).
Відповідачем 1 на підставі висновків складеного акта та відповідно до п.п. 1, 4, 5 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000312306 від 20.02.2009 р. згідно якого застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 170702 грн..
Позивач не погодився з даними рішеннями та подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області. Рішенням ДПА у Вінницькій області від 28.04.2009 №7765/10/25-009 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення №0000312306 від 20.02.2009 року залишено без змін , а скарга позивача без задоволення.
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України від 07.07.2009 року №6405/6/25-0415 про результати розгляду повторної скарги, податкове повідомлення-рішення №0000312306 від 20.02.2009 року залишено без змін , а скарга позивача без задоволення.
Основним нормативним документом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій є Закон України від 06.07.95р. № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій наданого відповідачем відповідно до ст. 17 вказаного Закону, застосовано штрафні (фінансові) санкції, а саме: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції (4,40х5 = 22 грн.); 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій ((20х17) х4 = 1360 грн.), а також, 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну (996х170=169320 грн.).
У відповідності до ст. 3 Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з друкуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосування зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3);
видавати особі яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції ( п.2 ст.3);
щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (п. 9 ст. 3);
друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років (п. 10 ст. 3);
Відповідальність за вказані порушення визначена ст. 17 Закону № 265 в таких розмірах:
п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів Наданих послуг), на які виявлено невідповідність; у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;
двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій (п. 4 ст. 17);
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну (п. 5 ст. 17).
З акту перевірки №185/02/32/32/32604342 від 05.02.2009 року встановлено, що відповідачем виявлено не забезпечення зберігання контрольних стрічок РРО, відсутні 996 контрольних стрічки РРО за період з 05.02.2006 року по 05.02.2009 року. При цьому, розмір штрафних санкцій визначається відповідачем -10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання друку окремо кожної контрольної стрічки та її не зберігання. Аналогічним чином визначаються штрафні санкції за незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків №№ 1454, 1455, 1456, 1457 за 03.01.2009 року, виходячи з розміру - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний не збережений фіскальний звітний чек.
Суд, не погоджується з даною позицією відповідача і розмір штрафних санкцій вважає завищеним, виходячи з наступного.
Із змісту норм ст. 17 Закону № 265 передбачена відповідальність та розмір штрафних санкцій, що застосовуються за порушення певних норм даного Закону.
Виходячи із загальних підстав притягнення до юридичної відповідальності, обов'язковою умовою являється вина особи, яка відображається у ставленні особи до вчинюваного нею діяння. Так, позивачем вчинено порушення п.п. 9, 10 ст. 3 Закону № 265, разово. Проте, не вбачаючи в своїх діях порушень закону позивач протягом певного періоду дублював це порушення, внаслідок чого воно стало систематичним. Проте, визначена ст. 17 Закону № 265 відповідальність не дає підстав притягувати позивача до відповідальності визначеної в оскарженому рішенні.
При цьому, судом встановлено, що оспорюване рішення прийняте на підставі акту перевірки від 05.02.2009, а відтак факт будь-яких порушень з боку позивача був встановлений саме 05.02.2009 року.
Відповідно до п. 10 Наказу ДПА України № 110 від 17.03.2001 “Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.
У разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами (п. 6.5 Інструкції № 110).
Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327).
Умовою застосування даного положення Закону є здійснення суб'єктом господарювання розрахункової операції з видачею розрахункового документа.
Визначення поняття "фіскальний звітний чек" дано в статті 2 Закону № 265, якою визнається що фіскальний звітний чек - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.
Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку № 327).
За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.6 Порядку № 327).
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7 Порядку № 327).
Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
В акті перевірки відображена лише загальна кількість контрольних стрічок, а також період за який вони мали роздруковуватись, проте не відображено з чого відповідачем зроблено висновок про наявність таких стрічок саме в кількості 996 шт.
Крім того, у відповідності до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій 20.02.2009 року за порушення, що вчинені в період з 05.02.2006 року по 05.02.2009 року. При цьому, відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення встановлені статтею 250 ГК України строки взагалі не бралися до уваги, що свідчить про невідповідність рішення відповідача вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 ГК України, отже повинні застосовуватись у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
В судовому засіданні був допитаний свідок - головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА у Вінницькій області ОСОБА_6, який, посилаючись на акт перевірки від 05.02.2009р пояснив, що ним та ОСОБА_5. була проведена планова перевірка відповідно до направлень ДПА у Вінницькій області від 02.02.2009 року. В ході перевірки були виявлені порушення, а саме, при покупці однієї пачки цигарок "Winston" вартістю 4 грн. 40 коп. розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій та не видано розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків, а саме: Z-звіти під №№1454, 1455, 1456, 1457 за 03.01.2009 року в книзі обліку розрахункових операцій відсутні та не забезпечено зберігання контрольних стрічок у кількості 996 штук протягом 3-х років. Зазначив, що на запитання перевіряючих де зберігаються контрольні стрічки, продавці, що знаходились на момент перевірки в магазині відповіді не дали, від надання письмових пояснень відмовились. На запитання Головуючого судді, коли було пред'явлено направлення на перевірку, ОСОБА_6 пояснив, що направлення були пред'явлено перед початком перевірки продавцям, однак, останні відмовились їх підписувати. Також свідок стверджує, що перевірка проводилась в присутності продавців та голови СТ "Вікторія" ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В судовому засіданні відповідач 1 та 2 не довів правомірність свого рішення.
В даному випадку рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000312306 від 20.02.2009 р. прийняте на підставі акту перевірки від 05.02.2009 року, висновки якого не містять в собі належного обґрунтованих фактичних обставин виявленого порушення, а отже таке рішення є необґрунтованим та упередженим.
Таким чином, з огляду на викладені положення законодавства та встановлені фактичні обставини справи, неправильність визначення розміру штрафних санкцій, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 0000312306 від 20.02.2009 р. року являється протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп..
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення Іллінецької МДПІ від 20.02.2009 року №0000312306 та рішення ДПА у Вінницькій області від 28.04.2009 року №7765/10/25-009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170702 (сто сімдесят тисяч сімсот дві) грн..
3.Стягнути з Державного бюджету на користь Споживчого товариства "Вікторія" документально підтверджений розмір судових витрат, відповідно до задоволених позовних вимог в розмірі 3,40 грн..
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 10.09.09
Суддя Сторчак Володимир Юрійович