Справа № 2-а-899/2009р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 року, Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючого-судді Адаменко І.М.,
при секретарі Дубовій С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу “Дитині війни”, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області про зобов’язання Головного управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну допомогу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є пенсіонеркою та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рп/2007 р., має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач не здійснив у відповідності до вказаних норм нарахування щомісячної соціальної допомоги за 2006-2008 роки, просить зобов’язати нарахувати та виплатити вказану соціальну допомогу в сумі 4471 грн. 20 коп.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, але надала заяву в якій позов підтримала в повному обсязі, доповнюючи його вимогою про визнання дій відповідача неправомірними та попросила розглянути справу у її відсутності.
Представник відповідача в судове засіданні не з’явилася, але до суду надала письмові заперечення згідно яких позов не визнала та заперечує проти його задоволення пояснюючи, що визнає той факт, що позивач має право на отримання доплати до пенсії як такий, що мають статус "дитини війни" у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але оскільки механізм реалізації положень вказаної норми відсутній і фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, а не коштів бюджету Пенсійного Фонду України, тому вважає позовні вимоги до відповідача необгрунтованими та заявленими з пропуском строку позовної давності.
Безпідставним також вважає застосування для обрахунку соціальної допомоги розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 -ІУ від 09.07.2003 року застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто не застосовується для обрахунку інших соціальних виплат.
Крім того зазначає, що у 2008 році при нарахуванні підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни необхідно керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а не ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року виданому на ім’я ОСОБА_1.
За правилами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена п.12 ст.71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .
Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачці у 2007-2008 роках, у розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рок.
З матеріалів справи також вбачається, що Управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області будь-яких дій, пов”язаних з перерахунком пенсії позивачці в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» у 2007 -2008 роках не здійснювало, а також не проводило відповідну виплату, за таких обставин суд вважає, що відповідач неправомірно діяв щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії в розмірі передбаченому вказаною вище законодавчою нормою.
Визнаючи дії відповідача за вказані періоди неправомірними, суд також зобов’язує його усунути порушення прав позивачки шляхом здійснення перерахунку та виплати пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік з відрахуванням різниці, яка була виплачена у цей період у відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відмовивши у задоволенні вимог, що стосуються періодів з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та 01.01.2008 року по 22.05.2008 року.
Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.
При розгляді позовних вимог, що стосуються 2008 року, суд не бере до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, на яку у своїх доводах посилається відповідач, оскільки цей документ є підзаконним нормативним актом, який не може вносити змін до Закону.
В частині вимог позивачки про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити фіксовану суму підвищення пенсії в розмірі 4471,20 грн., то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити у зв’язку з наступним.
Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 03 січня 2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів» розрахунок підвищень передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" провадиться, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Згідно п.1 Постанови КМУ від 15 квітня 2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлюється у сумі 50 гривень.
Статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У зв'язку з наявністю декількох визначених нормативними актами розмірів мінімальної пенсії за віком для певних категорій осіб, серед яких відсутня така категорія, як «діти війни», суд не може самостійно визначати який саме розмір необхідно брати за основу у даному випадку, оскільки це має бути визначено на законодавчому рівні, крім того Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нарахування та перерахунок пенсій віднесено до компетенції відповідних органів Пенсійного фонду, а не судових органів, а тому саме відповідач зобов”язаний здійснити нарахування пенсії позивачці та підвищення до неї.
Щодо позовних вимог в частині визнання дій відповідача у 2006 році неправомірними та стягнення за 2006 рік підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то вони також задоволенню не підлягають, оскільки дія цієї норми була зупинена на 2006 рік Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005 року, та з приводу неконституційності цієї норми Рішень Конституційного Суду України не приймалось, тому підстав для нарахування позивачці підвищення до пенсії у 2006 році у відповідача не було. Також суд враховує те, що вимоги за 2006 рік заявлені позивачкою з пропуском строку звернення до адміністративного суду визначеного ч.2 ст.99 КАС України без поважних причин, на чому наполягає відповідач.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008, ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 256 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік неправомірними .
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком ра зізниці раніше виплачених за вказаний період сум, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції – Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
Суддя /підпис/
Копія вірно:
Суддя І.М. Адаменко