ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.04.2007 Справа № А36/29-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідача),
суддів: Кузнецової І.Л., Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Агро-Союз”, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. у справі № А36/29-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Агро-Союз”, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
за участю представників сторін:
позивача: Тиховліса В.Р. –довіреність від 31.08.2006р.;
Верещака Б.І. –довіреність №13 від 10.07.2006р.;
відповідача: Пилипон В.О. –довіреність №8417/9/10-017 від 30.05.2006р.;
Кабітова А.В. –довіреність №791/9/10-017 від 25.01.2007р.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2006р. товариство з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Агро-Союз”, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (далі ТОВ „ВП „Агро-Союз”) пред’явило позов до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області (далі Дніпропетровська МДПІ Дніпропетровської області) про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень №0000212342/0 від 26.09.2006р., №0000212342/1 від 24.11.2006р. та рішення №24060/10/23 від 24.11.2006р., якими ТОВ „ВП „Агро-Союз” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /далі - ПДВ/ за червень 2006р. у розмірі 485 574грн. 69коп. та залишено без задоволення первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення, в якому посилався на невірне застосування відповідачем норм Закону України „Про податок на додану вартість” при здійсненні перевірки правильності визначення позивачем суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування за червень 2006р.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. (суддя Кожан М.П.), яка виготовлена в повному обсязі 15.02.2007р., відмовлено у задоволенні позову ТОВ „ВП „Агро-Союз” до Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень №0000212342/0 від 26.09.2006р., №0000212342/1 від 24.11.2006р. та рішення №24060/10/23 від 24.11.2006р.
Постанова мотивована тим, що позивачем не надано доказів передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка обліковувалась в особовому рахунку позивача; сторонами не надано доказів підтвердження актом перевірки задекларованої до відшкодування суми податку на додану вартість; відповідно до ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України рішення про результати розгляду первинної скарги не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, на спори щодо оскарження яких поширюється компетенція адміністративних судів.
Не погодившись з постановою суду, ТОВ „ВП „Агро-Союз” (позивач по справі) подало до суду першої інстанції 14.02.2007р. заяву про апеляційне оскарження, 05.03.2007р. апеляційну скаргу на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. у справі №А36/29-07.
В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на незаконність і необґрунтованість постанови суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2, п.п.7.7.7, п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.п.4.4.1, п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4, ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ч.6, ч.8 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, просив скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. у справі №А36/29-07 та прийняти нову постанову , якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 23.03.2007р. відкрив апеляційне провадження у справі №А36/29-07, ухвалою від 27.03.2007р. призначив розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 25.04.2007р.
25.04.2007р. від Дніпропетровської МДПІ Дніпропетровської області до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу ТОВ „ВП „Агро-Союз”, в яких відповідач вважав, що оскаржена постанова є обґрунтованою, відповідає нормам чинного законодавства, просив залишити постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. по даній справі без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
В зв’язку зі складністю справи у судовому засіданні 25.04.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанова складена 26.04.2007р.
Заслухавши доповідь головуючого судді–доповідача, пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської області, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ТОВ „ВП „Агро-Союз” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ „ВП „Агро-Союз” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006р., які викладені в акті №186ДСК/235-31682313 від 15.09.2006р. відповідачем Дніпропетровською МДПІ Дніпропетровської області винесено податкові повідомлення-рішення №0000212342/0 від 26.09.2006р., №0000212342/1 від 24.11.2006р., якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2006р. на 485 577грн. 69коп., з посиланням на порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, за результатами розгляду первинної скарги позивача надана відповідь за №24060/10/23 від 24.11.2006р. у формі рішення, яким скаргу залишено без задоволення /а.с.42-52/.
У вищевказаному акті відповідач зазначав, що позивачем неправомірно включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2006р. та до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за червень 2006р. суми ПДВ у розмірі 47 492грн. по податковим накладним, виписаним постачальниками у попередніх податкових періодах, чим порушено вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”; в порушення вимог п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем у податковій декларації за червень 2006р. завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 485 574грн. 69коп./а.с.20-39/.
Обставини, які суд першої інстанції вважав встановленими, зокрема, щодо включення позивачем до складу податкового кредиту в червні 2007р. суми 6 753грн. 14коп. ПДВ не підтвердженої податковими накладними, по справі не доведені та не підтверджені ні зібраними по справі доказами, ні поясненнями представників сторін у судовому засіданні.
Щодо зазначеного у акті перевірки факту включення позивачем до складу податкового кредиту у червні 2006р. суми ПДВ по податковим накладним, виписаним постачальниками у попередніх податкових періодах, то порушення в цьому вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не вбачається, так як згідно змісту цієї норми дата виписки податкових накладних не впливає на склад податкового кредиту. Згідно вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), тобто приймається до уваги дата отримання, а не виписки податкових накладних.
Висновок суду першої інстанції щодо необхідності надання позивачем доказів підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування, яка обліковувалась в особовому рахунку позивача та підтвердження актом документальної перевірки суми ПДВ, яка задекларована позивачем до відшкодування, для задоволення позову, суперечить вимогам ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову та свідчить про невірне тлумачення судом вимог п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, на яку посилається суд в оскарженій постанові, п.п.7.7.8 якої передбачає судове оскарження платником податків результатів перевірки сум податку, заявлених до відшкодування.
Відповідно до вимог, передбачених п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідач не надав доказів на підтвердження своїх доводів щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в червні 2006р., такі докази в матеріалах справи відсутні.
Обґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо проведення відповідачем позапланової виїзної перевірки при недотриманні вимог ч.8 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, якою передбачено, що така перевірка може здійснюватись лише на підставі рішення суду.
З огляду на викладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що оскаржену постанову господарського суду Дніпропетровської області в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання нечинними спірних повідомлень –рішень №0000212342/0 від 26.09.2006р., №0000212342/1 від 24.11.2006р. належить скасувати, позовні вимоги в цій частині задовольнити.
Щодо рішення відповідача від 24.11.2006р. №24060/10/23 за результатами розгляду первинної скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0000212342/0 від 26.09.2006р., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що це є відповідь на скаргу в формі рішення, яке не відноситься до нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, не порушує прав та не впливає на обов’язки позивача, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови в частині відмови у задоволенні вимог про визнання нечинним вказаного рішення не має.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Агро-Союз”, смт.Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. у справі № А36/29-07 скасувати частково.
Визнати нечинними податкові повідомлення – рішення №0000212342/0 від 26.09.2006р., №0000212342/1 від 24.11.2006р., в іншій частині постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007р. у справі №А36/29-07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Судді: І.Л. Кузнецова
Л.О. Чимбар
Згідно з оригіналом.
Помічник заступника голови суду А.О. Ткаченко