ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2007 Справа № А25/235-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К. (доповідач)
суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.
При секретарі судового засідання Вроні С.В.
Представники сторін:
від позивача: Кузьменко Н.О., довіреність №47 від 01.03.07, юрисконсульт;
від відповідача: Решетнік О.А. заступник начальника юридичного управління, довіреність №4/11-66 від 29.01.07;
від третьої особи-1: Федоріна М.А., довіреність №492 від 08.06.06, представник;
від третьої особи-2: Нікітін С.М., довіреність №21/3/2 від 09.01.06, провідний спеціаліст юридичного відділу;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.06р. у справі № А25/235-06
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
третя особа 1: міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт", м.Дніпропетровськ
третя особа 2: комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м..Дніпропетровськ
про визнання нечинним пункту рішення та зобов"язання вчинити певні дії
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.06 суддя Чередко А.Є. відмовив відкритому акціонерному товариству «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»у позові про визнання нечинним пункту 3.2 рішення Дніпропетровської міської ради від 30.07.03 №32/11 «Про створення міського коммунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт»та зобов’язання відповідача у поворот виконання вказаного вище рішення здійснити передачу майна з балансу міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт»на баланс міського державного комунального експлуатаційного підприємства «Дніпроміськелектротранс».
Не погоджуючись з постановою суду, відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»просить її скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Міське комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт»і комітет комунальної власності Дніпропетровської міської ради вважають постанову суду законною, а доводи, викладені у скарзі, необґрунтованими та просять постанову залишити без змін.
Дніпропетровська міська рада заперечень на апеляційну скаргу не надала.
Заслухавши представників сторін і третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд
В С Т А Н О В И В :
30.07.03 Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №32/11 «Про створення Міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт», яким вирішено створити Міське комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт»та затвердити його Статут (п.1), а комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради після державної реєстрації доручено забезпечити передачу у повне господарське ведення міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт»відповідного майна (п.3.2).
Згідно з п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень міської ради відноситься, зокрема, прийняття рішень щодо створення підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про підприємства в Україні»(який діяв на момент прийняття рішення) визначено, що підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу.
У відповідності із ст.. 6 Закону України "Про власність" власник має право використовувати належне йому майно для підприємницької діяльності. Власник засобів виробництва та іншого майна має право створити у встановленому законом порядку підприємство, організацію, що є юридичною особою. Юридична особа здійснює право володіння, користування і розпорядження закріпленим за нею майном власника відповідно до свого статуту (положення).
При винесенні спірного рішення Дніпропетровська міська рада діяла не як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, а як власник комунального майна.
Як зазначено в інформаційному листі Верховного суду України від 26.12.05 № 3.2-2005, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб"єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У пункті 2 вищезазначеного інформаційного листа Верховного Суду України вказано, що необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій" та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Таким чином суд першої інстанції правомірно зазначив, що рішення міськради №32/11 за своєю суттю є актом ненормативного характеру, тому що він породжує права та обов'язки тільки для визначеного окремого кола суб'єктів правовідносин (до якого, зокрема не входить позивач), тобто носить ненормативний (індивідуальний характер), оскільки фактично рішення Дніпропетровської міської ради № 32/11 є рішенням власника про утворення суб'єкта господарської діяльності (а саме: третьої особи) та забезпечення знов створеної юридичної особи відповідним майном і нияким чином не стосується прав або обов'язків позивача по цій справі.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її право чи інтереси. А завданням адміністративного судочинства, згідно зі ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів осіб.
В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивачем не зазначені правові підстави та докази, що прийнявши оспорюване рішення відповідач порушив право або інтерес позивача.
Позивач вважає, що при розгляді справи № 32/237 за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання рішень останнього недійсними судом нібито було встановлено, що передача майна від МДКЕП "Дніпроміськелектротранс" до МКП "Дніпропетровський електротранспорт" безпосередньо зачіпає і порушує права відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" як стягувача за рядом наказів про примусове виконання судових рішень.
Проте, це не відповідає дійсним обставинам справи, які були встановлені під час розгляду справи № 32/327.
Як зазначено у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2005 р. у справі № 32/327, безпосередньо зачіпає права та охоронювані законом інтереси ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 18.09.2003 р. № 2757 та від 22.01.2004 р. № 3, які й були визнані недійсними, а не передача майна, на що вказує позивач в апеляційній скарзі по даній справі.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує своє порушене право наявністю на примусовому виконанні у Державній виконавчій службі наказів господарського суду Дніпропетровської області у справах від 05.05.2003 р. № 9/101, від 15.12.2003 р. №20/329 про стягнення грошових коштів з комунального підприємства "Дніпроміськелектротранс".
За текстом резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2003 р. у справі № 9/101 боржнику - МДКЕП «Дніпроміськелектротранс»судом була надана відстрочка виконання цього рішення до 05.11.2003 р. та в наказах суду по цій справі було зазначено, що накази дійсні для пред'явлення з 05.11.2003 р.
З резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2003 р. у справі № 20/329 видно, що боржнику - МДКЕП «Дніпроміськелектротранс»судом була надана відстрочка виконання цього рішення до 01.07.2004 р. та в наказі суду по цій справі було зазначено, що наказ дійсний для пред'явлення з 01.10.2004 р.
Також до позовної заяви по цій справі позивачем додані копії постанов Державної виконавчої служби, датовані лютим, липнем та груднем 2004 року.
Рішення ж Дніпропетровської міської ради № 32/11 було прийняте 30.07.03.
Це свідчить про те, що на день його прийняття згаданого позивачем виконавчого провадження в органах Державної виконавчої служби взагалі ще не існувало та ще не настав визначений судом строк виконання рішень про стягнення грошових сум з боржника (05.11.2003 р. у справі № 9/101 та 01.10.2004 р. у справі № 20/329).
Щодо висновку господарського суду про те, що майно було нібито передано МКП "Дніпропетровський електротранспорт" на підставі оскаржених в суді рішень виконкому міської ради (абзац 2 мотивувальної частини рішення), то слід зазначити, що цей висновок суперечить ч.2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства Українии у зв'язку з тим що, згідно ухвали від 11.05.2006 р. у справі № К-3518/06 (а.с. 16-17) Вищим адміністративним судом України на підставі вивчення документів (у тому числі зазначених в рішенні у справі № А25/235-06 актів приймання-передачі) було встановлено, що безпосередня передача майна на баланс нашого підприємства здійснювалася Комітетом комунальної власності Дніпропетровської ради саме на підставі п.3.2. рішення ради від 30.07.2003 р. № 32/11, а не на підставі оскаржуваних рішень виконкому.
В силу ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції не приймаються надані скаржником нові докази (рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.02 у справі № 5/245, наказ господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.02 у справі № 5/245, постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження від 10.05.02, постанова ДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.05.04), оскільки заявник не обгрунтував неможливість надання їх суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З урахуванням викладеного підстави для скасування постанови, на думку колегії суддів, відсутні.
Керуючись ст..ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд
У Х В А Л И В :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.06 у даній справі залишити без змін, а скаргу без задоволення
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко