ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.2007 Справа № 4/438
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К.(доповідач)
суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.
Представники у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.02.07р. у справі № 4/438
за позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м.Кіровоград
до: приватного підприємства "Кіровоградська нафтова компанія", м. Кіровоград
про стягнення 4 540 грн. 58 коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.02.07 суддя Хилько Ю.І. стягнув з приватного підприємства «Кіровоградська нафтова компанія»двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії в сумі 2 270 грн. 29 коп. та судові витрати. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство «Кіровоградобленерго»просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись при цьому на неправильне застосування норм матеріального права.
Приватне підприємство «Кіровоградська нафтова компанія»у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що підприємство визнано банкрутом і тому до нього не повинні застосовуватись будь-які санкції.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ВАТ "Кіровоградобленерго", від імені якого діяла Кіровоградська філія (надалі постачальник) та приватним підприємством "Кіровоградська нафтова компанія" (надалі - споживач) 04.02.05 укладено договір № 332 про постачання електричної енергії, який згідно п.9.4 зазначеного договору пролонгований на 2006 рік.
Відповідно до умов зазначеного договору сторони взяли на себе взаємні зобов'язання: позивач постачати електричну енергію відповідачу, а останній своєчасно й у повному обсязі оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії.
Додатком №1 "Порядок розрахунків" до вказаного договору визначено порядок розрахунків споживача за спожиту електричну енергію.
Згідно з п. 1 зазначеного додатку розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж наступного місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважаються прирівняними. Розрахунки за електроенергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжним дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.
Пунктом 2 вказаного додатку до договору визначено, що споживач до початку розрахункового періоду здійснює 100% оплату обсягу очікуваного споживання електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період.
Відповідно до п.5 додатку №1 "Порядок розрахунків" до договору остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності, оплата нарахувань по протоколам порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно протягом 5 операційних днів після дати виписки рахунку.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільногс законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 "Порядку постачання електричної енергії споживачам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 р. № 441, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), регулювання постачання електричної енергі проводиться шляхом встановлення граничних величин її споживання.
За пунктом 11 вищезазначеного Порядку граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. У разі коригування для споживачів граничної величині споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Пунктами 5.1, 5.2 укладеного договору передбачено, що для визначення договірних величні споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (по формі додатку "Відомість про обсяги постачання електричної енергі споживачу та субспоживачу"). Договірні величини доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідомленням, що є невід"ємною частиною договору, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду або додатком "Відомість про обсяги постачання електричної енергії споживачу".
Так, відповідно до додатку до договору "Відомість про обсяги постачання електричної енергії споживачу" відповідачу на червень 2005 р. було доведено договірну величину споживання електроенергії в обсязі 7000 кВт/год
Фактично у червні відповідачем було спожито електроенергії у кількості 3760 кВт/год., що підтверджується звітом відповідача про спожиту електроенергію.
22.06.05 позивач вручив відповідачеві рахунок від 22.06.05 № 332/1 за спожиту у червні електроенергію, який, всупереч вимогам п.5 додатку до договору "Порядок розрахунків", не був оплачений відповідачем до 30.06.05 р.
За підсумками місяця граничну величину споживання електричної енергії відкориговано повідомленням від 19.07.05 № 285/42 до рівня фактично сплаченої відповідачем за цей місяць величини її споживання, тобто до 0.
Таким чином, протягом червня 2005 р. відповідачем було спожито понад договірну величину споживання електроенергії 3760 кВт/год. на суму 4 540 грн. 58 коп.
Для сплати вищезазначеної суми відповідачем отримано рахунок № 332/1 від 21.07.2005 р. з терміном оплати 28.07.2005 р.
Доказів сплати цього рахунку відповідачем не надано.
Вказані розміри санкцій за порушення умов договору передбачені п. 4.2.2 договору та ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідно до якої споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1-4 рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п"ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 01.11.1999 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" надано наступні роз'яснення щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
В силу ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або іншим нормативно-правових акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно пункту 1 резолютивної частини цього рішення, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
У пункті 3 мотивувальної частини рішення зазначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Разом з тим, Прикінцеві положення Закону України від 23.06.2005р. №2706-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику", яким внесено зміни у ст.26 названого Закону, а саме слово "п'ятикратної" замінено словом "двократної", не містять прямої вказівки щодо зворотної дії в часі цього Закону.
Враховуючи викладене, у господарського суду були відсутні правові підстави для застосування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику»від 23.06.05 (який набрав чинності з 22.07.05) під час розрахунку санкції за споживання електричної енергії понад договірну величину, до правовідносин, які виникли до набрання чинності згаданим Законом.
Водночас з матеріалів справи вбачається наступне.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 12.09.06 у справі № 11/91 приватне підприємство "Кіровоградська нафтова компанія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Як видно з ч. 7 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", відповідальність, передбачену ч. 5 ст. 26, визначено як санкцію.
У відповідності з ч. 3 п. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
Виходячи з наведеного, на думку колегії суддів, з 12.09.06, тобто з моменту визнання ПП "Кіровоградська нафтова компанія" банкрутом, до останнього не можуть застосовуватись будь-які санкції.
За таких обставин рішення підлягає зміні.
Керуючись ст..ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.02.07 у даній справі змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"У позові відмовити".
Виконання цієї постанови покласти на господарський суд Кіровоградської області.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко