ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.09           Справа № 15/200-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Антекс”, м. Харків

до відповідача Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2, м. Суми

про стягнення 4051 грн. 14 коп.

                                                          СУДДЯ                                       Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача:   не з‘явився

Від відповідача: не з‘явився

         Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 4051 грн. 14 коп. заборгованості по договору поставки №509 від 07.07.2008р.,  а саме: 3493 грн. 64 коп. основного боргу, 342 грн. 98 коп. пені,  42 грн. 87 коп. – 3% річних, 171 грн. 65 коп. інфляційних витрат.

        Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився. Ухвала про порушення провадження у справі, що направлялася судом відповідачу, була повернута до суду поштовим відділенням зв‘язку з відміткою «по закінченню строку зберігання».

Позивачем в судове засідання 10.09.2009р. було подано для доручення до матеріалів справи довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії НОМЕР_2, відповідно до якої станом на 01.09.2009р. відповідач значиться за адресою, яка зазначена позивачем у позовній заяві та за якою відповідачу направлялася ухвала про порушення провадження у справі.

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

Таким чином,  оскільки адреса відповідача зазначена позивачем у позовній заяві збігається з адресою, що вказана у довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що подана позивачем до суду, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

          07.07.2008 року між позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю “Антекс” (продавець) та відповідачем – Фізичною особою - підприємцем  ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір №508, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, зобов’язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

           Передача товару здійснюється по накладним. Товар вважається переданим з моменту підписання видаткової накладної (п. 4.1 договору).

      Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач зобов’язувався сплатити вартість товару не пізніше 14 календарних  днів з моменту коли товар був переданий згідно з п. 4.1 даного договору.

    24.10.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №509 від 07.07.2008р., якою було змінено п.7.2 договору і викладено його в слідуючий редакції: цей договір діє до 01.02.2010 року, а щодо розрахунків між покупцем та продавцем – до повного виконання покупцем своїх зобов‘язань.

По видатковим накладним №Сум-2055 від 30.01.2009р., №Сум-2568 від 06.02.2009р., №Сум-2569 від 06.02.2009р. позивач поставив відповідачу за договором продукцію на загальну суму 6617 грн. 77 коп., за яку відповідач у встановлений у договорі строк розрахунок повністю не провів, розрахувався лише частково по накладній №Сум-2055 від 30.01.2009р. в розмірі 3124 грн. 06 коп.

У вищезазначених накладних вказано, що  підставою поставки є договір №509 від 07.07.2008р.

Факт отримання відповідачем продукції за договором підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними, на яких міститься підпис представника відповідача. Копії вказаних накладних долучені до матеріалів справи (а.с. 18-20).

      Крім цього, між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2009р. по 07.04.2009р., відповідно до якого станом на 07.04.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 4340 грн. 72 коп. та акт звірки взаєморозрахунків за період з 27.03.2009р. по 01.09.2009р., відповідно до якого станом на 02.09.2009р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі  3 493 грн. 64 коп.

Але, оскільки відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, розрахувався лише частково, і залишок заборгованості по основному боргу  склав 3493 грн. 64 коп.,  позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

          Вказана заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу у розмірі 3493 грн. 64 коп. підтверджується матеріалами справи.

  Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу, а також не подано аргументованих заперечень щодо вимог позивача, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3493 грн. 64 коп. основного боргу  є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

          Також позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 342 грн. 98 коп.

           Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 6 договору №509 від 07.07.2008р.

           Так, відповідно до п. 6 договору, за прострочення платежу відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

           Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 342 грн. 98  коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

          Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 42 грн. 87 коп. – 3% річних та 171 грн. 65 коп. інфляційних витрат за період з лютого 2009р. по червень 2009р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

         Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 42 грн. 87 коп. – 3% річних та 171 грн. 65 коп. інфляційних витрат за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (40021, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Антекс” (61064, Харківська область, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, код 24338100) 3493 грн. 64 коп. основного боргу, 342 грн. 98 коп. пені,  42 грн. 87 коп. – 3% річних, 171 грн. 65 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

Повний текст рішення підписано 24.09.09р.