КОПІЯ
Справа № 2-а-464/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2009 року. Локачинський районний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді Усік Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в селищі Локачах
справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі про стягнення підвищення до пенсії,
в с т а н о в и в :
18 вересня 2009 року позивач звернувся з даним позовом до суду. Позовні вимоги мотивує тим, що він має статус дитини війни і вправі одержувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років таке підвищення йому не нараховувалося і не виплачувалося, а в 2008 році виплачено не в повному об’ємі.
Просить визнати незаконними дії відповідача щодо невиплати та обмеження виплати підвищення до пенсії як дитині війни, відновити пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати його доплатити підвищення до пенсії за 2006 рік в сумі 1290,60 грн., за 2007 рік в сумі 1442.70 грн., за 2008 рік – 1158.60 грн., за І півріччя 2009 року – 597.60 грн. та зобов’язати виплачувати щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком довічно.
Позивач в судове засідання не з’явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує. Просить задовольнити позов.
Відповідач в судове засідання не з’явився. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення, яким адміністративний позов не визнав. Зазначив, що для підвищення пенсії не виділяються кошти з державного бюджету. Законом не встановлено мінімальний розмір пенсії, який застосовується для нарахування підвищення до пенсії. В 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Позивач пропустив строк звернення до суду. Просить в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується штампом у пенсійному посвідченні, виданому управлінням Пенсійного фонду України у Локачинському районі. Позивач отримує пенсію по інвалідності (а.с.5).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію цієї статті на 2007 рік було зупинено Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (№1-29/07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у Законі України «Про Державний бюджет на 2007 рік»:
- п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111;
- ст. 111, за якою таке підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ частина перша даної статті була викладена в наступній редакції – дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року (№ 1-28/08) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 визначено вичерпний перелік таких випадків.
Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, і однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
У п. 17 рішення Європейського суду з прав людини від 6 вересня 2007 року по справі «Сікорська проти України» зазначено, що асигнування на виплати державою боргів може спричинити деяку затримку у виконанні рішень за рахунок бюджету Уряду, проте брак коштів у держави не виправдовує невиконання рішення, винесеного проти неї, чим порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Згідно ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» в редакції Закону від 19 січня 2006 року № 3367-IV встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Даний Закон у встановленому порядку не визнавався неконституційним, тому підстав для задоволення позовних вимог щодо проведення нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік немає.
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача довічно виплачувати підвищення до пенсії з врахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до задоволення не підлягають, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод чи інтересів, у зв’язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.
Оскільки, єдиним нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», то саме його слід застосовувати у частині визначення мінімального розміру пенсії.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з цього часу необхідно нараховувати допомогу згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
На день розгляду справи дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ніякими законодавчими актами не зупинялася, а тому позовні вимоги щодо стягнення підвищення до пенсії за І півріччя 2009 року є підставними.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р. та 01.01.2009р. по 30.06.2009р., а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 18, 122 ч.3, 159-163 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,
п о с т а н о в и в :
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пінсії за віком.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у Локачинському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Локачинський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви.
Головуюча /підпис/
Оригіналу відповідає
Суддя Локачинського районного суду Н.Є. Усік