а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2009 р. Справа № 2-а-2114/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого -судді Сапальової Т.В.,
суддів Вільчинського О.В., Дончика В.В.
при секретарі Балан М.А.
за участю:
представника позивача,
представника 3-ї особи
без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1. -ОСОБА_2.,
відповідача -державного реєстратора Бершадської
районної державної адміністрації у Вінницькій області ОСОБА_3,
представника 3-ї особи із самостійними
вимогами на предмет спору ОСОБА_4-ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Науково-виробничого підприємства “Медінжсервіс”до державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, зобов'язання державного реєстратора повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, 3 - тя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1., 3 - тя особа із самостійними вимогами ОСОБА_4про зобов'язання державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області утриматися від внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційного запису про відміну державної реєстрації припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”,
ВСТАНОВИВ:
до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося закрите акціонерне товариство “Науково-виробниче підприємство “Медінжсервіс”(далі -позивач) до державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області (далі -відповідач) з вищезазначеними позовними вимогами.
Позов мотивовано тим, що відповідачем була проведена державна реєстрація припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”у зв'язку з визнанням її банкрутом та ліквідацією згідно з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р., яка була направлена державному реєстратору для виконання вимог ст. 39 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”. Однак, вказана ухвала суду оскаржувалась позивачем в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України, який своєю постановою від 26.03.2008 р. зазначену ухвалу скасував, а справу направив на новий розгляд.
Позивач, вважаючи що у зв'язку із скасуванням ухвали Господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р. скасована і підстава державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, звернувся до державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області із заявою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, яка була проведена 25.09.2006 року. Однак від відповідача не надійшло відповіді на звернення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до адміністративного суду з даним позовом про захист своїх прав та інтересів.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву (а.с. 65-67, т.с. 1), в яких зазначив про те, що державна реєстрація припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”вчинена відповідно до направленої на адресу державного реєстратора та адресованої останньому ухвали Господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р. про визнання банкрутом ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”та зобов'язання державного реєстратора припинити юридичну особу за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом згідно з вимогами ст. 39 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Також відповідач зазначив, що постанова Вищого Господарського суду України від 26.03.2008 р. на його адресу не надсилалася та, як вбачається зі змісту судового рішення, відповідачу не була адресована. Таким чином відповідач позбавлений можливості внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення зазначеної юридичної особи в порядку, передбаченому ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, а тому вважає позовні вимоги такими, що не відповідають діючому законодавству та просить суд відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні відповідач позов не визнав з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях. Крім того, зазначив, що заява ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи була уважно розглянута, про що повідомлено заявника. Відповідач пояснив, що державний реєстратор має право вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру в порядку та на підставах, визначених Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”. Оскільки на час розгляду заяви позивача у державного реєстратора не було відповідного рішення суду, то запис про припинення не міг бути скасований всупереч вимогам ст. 41 зазначеного Закону.
30 червня 2009 року на адресу суду надійшли позовні заяви ОСОБА_1. (вх. №9340 від 30.06.2009 р.; а.с. 62-65, т.с. 2) та ОСОБА_4(вх. №9345 від 30.06.2009 р.; а.с. 101-105, т.с. 2), які були ними подані як третіми особами, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
За заявою представників 3-х осіб із самостійними позовними вимогами ухвалою суду від 03 липня 2009 року до участі у справі залучено у якості 3-тіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 51, 52, т.с. 3).
Позовна заява ОСОБА_1. як 3-ої особи із самостійними вимогами на предмет спору містила в собі вимоги, аналогічні викладеним у позовній заяві ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, а саме: відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, зобов'язати внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, зобов'язати державного реєстратора повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”.
Під час розгляду справи по суті колегія суддів дійшла висновку, що вищевикладені позовні вимоги виключають можливість участі у справі ОСОБА_1. в якості 3-ої особи із самостійними вимогами на предмет спору. Таким чином суд вирішив змінити процесуальний статус ОСОБА_1. на 3-тю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ухвалою, постановленою в судовому засіданні. Учасники процесу проти вирішення питання про заміну процесуального статусу особи не заперечували.
Представник 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2. в судовому засіданні позовні вимоги ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, в якості представника 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору додаткових пояснень не надавав.
Представник 3-ої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 - ОСОБА_5. відповідно до поданої позовної заяви просила зобов'язати державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області утриматися від внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційного запису про відміну державної реєстрації припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”. Позовні вимоги аргументовано тим, що ОСОБА_4є єдиним легітимним керівником ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, а тому він вважає, що розгляд та вжиття заходів відповідачем щодо звернень, які підписані від імені вказаної юридичної особи не уповноваженою на те особою, яка намагається незаконно скасувати реєстрацію припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, грубо порушує його права як законного керівника товариства.
Представник 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4 -ОСОБА_5. проти позовних вимог ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”заперечила, просила суд у їх задоволенні відмовити. Крім того, в судовому засіданні повідомила, що з огляду на те, що судове рішення про припинення юридичної особи скасоване, а протилежного рішення ще не прийнято, неправомірно стверджувати, що наявні підстави для скасування державної реєстрації припинення юридичної особи та зобов'язання державного реєстратора внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру.
Представник позивача -юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”ОСОБА_2. за довіреністю заперечив проти задоволення самостійних позовних вимог 3-ї особи ОСОБА_4з підстав, викладених у позовній заяві та письмових запереченнях.
В якості представника 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1. ОСОБА_2. в судовому засіданні проти позову 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4також заперечив та просив в задоволенні даних позовних вимог відмовити, в обґрунтування надав суду письмові заперечення (а.с. 19-21, т.с. 3). Згідно з даними запереченнями представник ОСОБА_2. вважає, що задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4зробить неможливим прийняття судом господарської юрисдикції рішення про закриття справи про банкрутство юридичної особи (у разі його прийняття), адже наявність рішення суду про зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо скасування реєстрації припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”буде прямо суперечити можливому рішенню Господарського суду про закриття справи про банкрутство, що є неприпустимим.
Відповідач -державний реєстратор Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог 3-ої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4з огляду на те, що спрямоване у майбутнє зобов'язання відповідача утриматися від внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційного запису про відміну державної реєстрації припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”суперечить порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”щодо вчинення такого реєстраційного запису, оскільки, як наслідок, призведе до порушення прав та інтересів інших заінтересованих осіб.
З'ясувавши позиції сторін та 3-х осіб, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
У червні 2006 року Господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Медінжсервіс”. Ухвалою цього ж суду від 31.08.2006 р. затверджений звіт та ліквідаційний баланс ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, а саму юридичну особу було ліквідовано у зв'язку з визнанням її банкрутом відповідно до постанови Господарського суду Вінницької області від 08.08.2006 р., провадження по справі закрито (а. с. 68, т.с. 1).
25.09.2006 р. державним реєстратором Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області на виконання вимог ухвали Господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р. проведена державна реєстрація припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”у зв'язку з визнанням останнього банкрутом.
Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене судове рішення було оскаржене в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України, який своєю постановою від 26.03.2008 р. задовольнив касаційну скаргу ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, скасував ухвалу суду першої інстанції, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури (а.с. 9-16, т.с. 1).
Судом встановлено, що ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”в особі його генерального директора ОСОБА_1. у вересні 2008 року звернулося до державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області із заявою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи відповідно до постанови Вищого Господарського суду Вінницької області від 26.03.2008 р. (а.с. 45, т.с. 1). Вказана заява отримана відповідачем 09.10.2008 р., про що свідчить копія поштового повідомлення №1760556 від 06.10.2008 р., яка міститься в матеріалах справи (а.с. 46, т.с. 1).
Державним реєстратором було надіслано заявнику лист-відповідь №45 від 15.10.2008 р. (а.с. 69, т.с. 1), в якому з посиланням на норми Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”надано відповідні роз'яснення щодо незаконності вчинення дій, яких вимагав заявник.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, доводів сторін та інших учасників процесу, наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи регулюється Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”від 15.05.2003 р. №755-IV (із змінами) (далі -Закон).
Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Пунктом 5 ст. 39 Закону передбачено, що у разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 6 ст. 39 Закону державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін державним реєстратором були виконані вимоги вищезазначених положень Закону.
Оцінюючи доводи позивача щодо задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
У ч. 6 ст. 59 ГКУ передбачено, що суб'єкт господарювання ліквідується у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом.
Порядок, в якому зобов'язаний діяти державний реєстратор, визначений ч. 5 ст. 39 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Відповідно до п. 1 ст. 41 Закону підставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
Однак, в постанові Вищого Господарського суду України від 26.03.2008 р., на яку посилається позивач в підтвердження своїх вимог, та якою скасована ухвала Господарського суду Вінницької області від 31.08.2006 р. з вимогою про державну реєстрацію припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”у зв'язку з визнанням останнього банкрутом, не вказано про направлення даного рішення на адресу державного реєстратора для вчинення дій, передбачених ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.
Дослідивши зміст зазначеної постанови Вищого Господарського суду України, суд дійшов висновку, що нею була скасована ухвала суду першої інстанції, а справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області на стадію ліквідаційної процедури. При цьому рішення господарського суду, яким закінчено провадження у справі про визнання юридичної особи банкрутом та її ліквідації винесено не було.
Порядок проведення ліквідаційної процедури визначений у розділі ІІІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”та, як вбачається з його змісту, прийняття відповідних рішень про завершення ліквідаційної процедури, визнання юридичної особи банкрутом та ліквідацію юридичної особи відноситься до компетенції господарського суду.
Таким чином, відповідно до ч. 5 ст. 39 та ч. 2 ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”в кожному випадку вчинення відповідних реєстраційних дій у державного реєстратора повинно бути судове рішення, що набрало законної сили, яким встановлено або ліквідацію юридичної особи, або відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.
Суд, проаналізувавши положення чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, що склалися між учасниками конфлікту, дійшов висновку, що єдиною підставою для вчинення державним реєстратором відміни запису про припинення юридичної особи є рішення суду господарської юрисдикції, яким закінчено провадження у справі про визнання юридичної особи банкрутом з відповідною вказівкою державному реєстратору діяти відповідно до вимог ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження державного реєстратора визначені у ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, згідно з якими останній зобов'язаний діяти від імені держави у сфері реєстрації юридичних осіб, в т.ч. -відповідно до ст. 41 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін та інших учасників процесу, суд дійшов висновку, що в розглядуваному випадку державний реєстратор Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області діяла в межах повноважень та відповідно до вимог спеціального закону, який визначає порядок та підстави проведення реєстраційних дій.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог ЗАТ “НВП “Медінжсервіс” слід відмовити у повному обсязі, через відсутність передбачених законом підстав для скасування запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Визначаючись щодо позовних вимог 3-ої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4щодо зобов'язання відповідача утриматися від внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційного запису про відміну державної реєстрації припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, суд виходить з наступного.
Порядок внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру реєстраційного запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи визначений ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.
Пунктом 1 цієї статті Закону передбачено, що єдиною підставою для внесення такого запису є постановлення судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.
Як встановлено у справі, станом на час її розгляду, провадження у справі про визнання ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”банкрутом, не припинено (а.с. 65, т. 3). Відповідного рішення суду, яким закінчено розгляд справи відносно позивача ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”господарським судом не винесено.
Виходячи з вимог чинного законодавства, за результатами розгляду справи на виконання державному реєстратору може бути направлене відповідне рішення господарського суду щодо вчинення дій в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця”.
Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи відповідача -державного реєстратора Бершадської РДА у Вінницькій області ОСОБА_3 проти самостійних вимог 3-ї особи ОСОБА_4., є обґрунтованими. Спірні правовідносини не настали, а тому у разі постановлення господарським судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи та водночас задоволення вимог про зобов'язання державного реєстратора утриматися від внесення відповідного реєстраційного запису буде порушено вимоги ст. 41 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”та права й інтереси інших зацікавлених осіб.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги 3-ї особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4не відповідають змісту чинного законодавства.
Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, воно не може обмежувати виконання повноважень компетентного органу виконавчої влади в майбутніх публічно-правових відносинах.
Таким чином суд не може погодитися з доводами 3-ої особи із самостійними вимогами на предмет спору, а тому позовні вимоги, заявлені нею задоволенню не підлягають.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що доводи представників ОСОБА_1. та ОСОБА_4з приводу встановлення повноважень належного керівника юридичної особи не підлягають урахуванню судом, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Також суд вважає за важливе зазначити про те, що юридична особа -закрите акціонерне товариство “НВП “Медінжсервіс”, щодо якої внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, про припинення, в даному випадку не позбавлена права звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки станом на час подання позову та розгляду справи судове рішення про її ліквідацію не винесено. Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2008 р. та ухвали Господарського суду Вінницької області про прийняття справи до провадження юридична особа перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”та 3-ої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні позову закритого акціонерного товариства “Науково-виробничого підприємства “Медінжсервіс”до державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”, зобов'язання державного реєстратора повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”відмовити у повному обсязі.
У задоволенні позову 3-ї особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4про зобов'язання державного реєстратора Бершадської районної державної адміністрації у Вінницькій області утриматися від внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційного запису про відміну державної реєстрації припинення ЗАТ “НВП “Медінжсервіс”відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 25.08.09
Суддя/підпис/ Сапальова Тетяна Валентинівна
Суддів: Вільчинський Олександр Ванадійович
Дончик Віталій Володимирович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: