а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2009 р. Справа № 2-а-2996/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,
При секретарі судового засідання: Гонта Інна Олександрівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник
відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3. - представники
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький"
до: Барської міжрайонної державної податкової інспекції
про: скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" (надалі -позивач) звернулось з позовом до Барської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі -відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001532300/0 від 28.10.2008 року.
Позов мотивовано наступним.
Відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04. 2007 року по 30.06.2008 року, результати якої оформлені актом №309/23/32833230 від 16.10.2008 року.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001532300/0 від 28.10.2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1313390,00 грн. за порушення п.13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Позивач вважає податкове повідомлення - рішення №0001532300/0 від 28.10.2008 року прийнятим неправомірно, оскільки при перевірці відповідач не взяв до уваги додаткову угоду №2/1 від 27.09.2007 року, в результаті чого прийшов до висновку, що кошти виплачувались не як на погашення основного боргу, а як на виплату відсотків за користування позикою, що мало б в свою чергу оподатковуватись згідно п.13.2 ст. 13 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", чого не було зроблено позивачем.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Представники відповідач в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав викладених в запереченні на позов від 04.08.2009 року та просили в позові відмовити, мотивуючи тим, що позовні вимоги не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі направлень на перевірку від 28.08.2008 року №230/23 та від 26.09.2008 року №272/23, виданих Барською міжрайонною державною податковою інспекцією, державним податковим ревізорам-інспекторам ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" за період з 01.04. 2007 року по 30.06.2008 року.
В ході перевірки встановлено, що в порушення п.13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року, позивачем не було нараховано та несплачено до бюджету у ІІІ кварталі 2007 року податок на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів, сплачених за користування позикою, в сумі 437796,75 грн.. За результатами перевірки складено акт №309/23/32833230 від 16.10.2008 року.
Відповідно до п.п 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата податку є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0001532300/0 від 28.10.2008 року про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 1313390,00 грн., в тому рахунку за основним платежем сума складає 437797,00 грн., за штрафними санкціями 875593,00 грн..
Позивач не погодився з даними рішеннями та подав скаргу до Барської МДПІ. Рішенням Барської МДПІ від 13.01.2009 №11/23 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення №0001532300/0 від 28.10.2008 року залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001532300/1 від 13.01.2009 року).
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області. Рішенням ДПА у Вінницькій області від 20.09.2009 року №5081/10/25-009 про результати розгляду повторної скарги, податкове повідомлення-рішення №0001532300/0 від 28.10.2008 року та податкове повідомлення-рішення № 0001532300/1 від 13.01.2009 року залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0001532300/2 від 20.03.2009 року).
Позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням ДПА України №5150/6/25-0115 від 03.06.2009 року всі оскаржувані податкові повідомленні-рішення відповідача залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення, в результаті чого Барською МДПІ у Вінницькій області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001532300/3 від 03.06.2009 року.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №24901446Ю0 Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" зареєстроване у Барській районній державній адміністрації 27.02.2004 року. У період перевірки було платником податку на прибуток.
Судом встановлено, що позивач згідно з договором позики №24/08 від 24.08.2004 року та додатковими угодами №1 від 17.08.2005 року, №2 від 15.06.2006 року та №3 від 04.04.2008 року отримало позику від нерезидента - компанії Valteno Holdings Limited P.O. Box 583 Morton House Government Road. Charlestown Nevis в розмірі 4492091,00 доларів США або 22129685 грн., з яких повернуто 2115425, 18 доларів США або 10682898 грн.. Станом на 01.07.2008 року залишок неповернутої позики склав 2376665,82 грн. доларів США або 12002282,88 грн..
В ході проведення перевірки нерезидентом надана довідка, видана Міністерством фінансів, економічного планування та статистики, Чарльзтаун, Невіс від 18.01.2008 року про те, що дана міжнародна комерційна компанія зареєстрована на острові Невіс, Вест-Індія і знаходиться в межах компетенції Міністерства фінансів при адміністрації острова Невіс.
Управління НБУ у Вінницькій області видано реєстраційне свідоцтво №154 від 16.09.2004 року та додатки до реєстраційного свідоцтва від 07.10.2005 року №1, від 26.06.2006 року №2, від 17.06.2008 року №3 на отриману позику згідно з договорами позики від 24.08.2004 року №24/08 та відповідно на додаткові угоди від 17.08.2005 року №1, від 15.06.2006 року №2 та від 04.04.2008 року №3.
В акті перевірки зазначено, що позивачем проведена виплата відсотків нерезиденту - компанії Valteno Holdings Limited за користування позикою у вересні 2007 року в сумі 577949,50 доларів США або 2918644,98 грн. згідно платіжних доручень від 05.09.2007 року №6 на суму 211374,6 доларів США, від 06.09.2007 року №7 на суму 150000,00 доларів США, від 12.09.2007 року №8 на суму 107916,00 доларів США та від 19.09.2007 року №9 на суму 108658,90 доларів США.
Як виявлено перевіряючими під час перевірки, господарську операцію по виплаті відсотків позивачем відображено в бухгалтерському обліку проводкою Д-т рахунку 951 "Відсотки за кредит, К-т рахунку 312 "Поточні рахунки в інозумній валюті". Згідно з журналом ордером та відомістю по бухгалтерському рахунку 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов"язаннями в іноземній валюті" повернення позики, отриманої від компанії Valteno Holdings Limited, в сумі 577949,50 доларів США за період з 01.03.2007 року по 30.06.2008 року не проводилось, залишок неповернутої позики станом на 01.07.2008 року склав 2376665,82 доларів США або 12002282,88 грн..
Відповідно п.п 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом походження з України, слід розуміти проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом. Пунктом 13.2. ст. 2 даного Закону визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Як зазначалось вище, в акті перевірки перевіряючими зафіксовано, що в порушення вказаних норм, позивачем не було нараховано та несплачено до бюджету у ІІІ кварталі 2007 року податок на доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів, сплачених за користування позикою, в сумі 437796,75 грн..
Однак, як встановлено судом між позивачем та нерезидентом компанією Valteno Holdings Limited укладено угоду №2/1 від 27.09.2007 року до договору позики від 24.08.2004 року, якою передбачено, що кошти, перераховані в вересні 2007 року в сумі 577949,50 доларів США зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу за договором позики від 24.08.2004 року.
Проте, в ході перевірки відповідач не взяв до уваги вищевказану додаткову угоду, в результаті чого прийшов до висновку, що кошти виплачувались не як в погашення основного боргу, а як на виплату відсотків за користування позикою, що мало б в свою чергу оподатковуватись згідно п.13.1 ст. 13 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідач стверджує, що угода №2/1 від 27.09.2007 року до договору позики від 24.08.2004 року, на підставі якої проводилась сплата коштів, не була взята до уваги з причин того, що вона не була зареєстрована в управлінні Національного банку України у Вінницькій області.
В судовому засіданні судом з'ясовано, що позивач звертався до Управління НБУ у Вінницькій області про реєстрацію Додаткової угоди №2/1 від 27.09.2007 року до договору позики від 24.08.2004 року.
Листом №13-017/3342 від 18.08.2009 року Управління НБУ у Вінницькій області повідомило, що ТОВ "Консервний завод “Поповецький”оригінал додаткової угоди №2/1 від 27.09.2007 до договору позики №24/08 від 24.08.2004 надав супровідним листом №299 від 30.09.2007 Управлінню НБУ у Вінницькій області 14.10.2008.
Відповідно до пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №270, територіальне управління вносить зміни до реєстраційного свідоцтва у разі зміни інформації, зазначеної у реєстраційному свідоцтві. Зміни оформляються додатком до реєстраційного свідоцтва, який є невід'ємною частиною раніше виданого реєстраційного свідоцтва. Додатковою угодою №2/1 від 27.09.2007 до договору позики №24/08 від 24.08.2004, укладеного ТОВ “Консервний завод “Поповецький”з компанією Valteno Holdings Limited (Віргінські острови (Британські)), не вносяться зміни до інформації, яка зазначена у реєстраційному свідоцтві №154 від 16.09.2004.
Враховуючи викладене вище, підстави для оформлення Управлінням додатку до реєстраційного свідоцтва №154 від 16.09.2004 відсутні.
Таким чином суд прийшов до висновку, що відповідачем при перевірці безпідставно не взято до уваги додаткову угоду від 27.09.2007 року №2/1 до договору позики від 24.08.2004 року, що і призвело до неправильного висновку про порушення позивачем п.13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та прийняття оспоруваного податкового повідомлення-рішення 0001532300/0 від 28.10.2008 року.
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_4- головний державний податковий ревізов-інспектор, яка пояснила, що при проведенні перевірки позивачем було надано лише ксерокопію додаткової угоди №2/1 від 27.09.2007. На запитання Головуючого судді чи витребовувався письмово перевіряючими оригінал даної угоди у позивача та його контрагента, повідомила, що оригінал не витребовувався та запит до контрагента компанії Valteno Holdings Limited про його надання не направлявся.
Об'єктом оподаткування, враховуючи правову природу правовідносин між підприємством та нерезидентом, є виключно проценти за користування позиковими коштами, а не повернення суми боргу. Натомість, кошти в сумі 577949,50 доларів США, перераховані нерезиденту платіжним дорученням №6 від 05.09.2007 року на суму 211374,60 доларів США, №7 від 06.09.2007 року на суму 150000,00 доларів США, №8 від 12.09.2007 року на суму 107916,00 доларів США, №9 від 19.09.2007 року на суму 108658,90 доларів США є не процентами за користування позичковими коштами, а повернення отриманої позики (основного боргу за договором позики). Також даний факт стверджується первинними документами - платіжними дорученнями, де зазначено в графі призначення платежу - платіж по договору, а не проценти.
Стеттею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин, перераховані нерезиденту кошти в рахунок часткового погашення отриманої позивачем позики, не є доходом нерезидентів в розумінні ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", а відтак не є об'єктом оподаткування.
З акту перевірки вбачається, що господарську операцію по виплаті кредиту позивачем відображено в бухгалтерському обліку проводкою Д-т рахунку 951 "Відсотки за кредит, К-т рахунку 312 "Поточні рахунки в інозумній валюті", чим порушено ведення бухгалтерського обліку відповідно до Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-14 від 16.07.1999 року. Однак даний факт суд не бере до уваги, оскільки податкове повідомлення-рішення, що є предметом даного спору, прийняте за порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року а не Закону №996-14 від 16.07.1999 року.
Також слід зазначити, що на час перевірки додаткова угода від 27.09.2007 року №2/1 до договору позики від 24.08.2004 року була чинною, доказів про звернення до суду про визнання її недійсною не надано, тому у суду немає підстав не брати її до уваги.
Суд не бере до уваги, що за матеріалами перевірки директра ОСОБА_8 та головного бухгалтера ОСОБА_9 ТОВ "Консервний завод "Поповецький" притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 163-1 КпАП України, а саме за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, та накладено на них адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 грн.. Оскільки, згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з норм ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності своїх рішень відповідач суду не надав.
Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що висновки відповідача в акті перевірки №309/23/32833230 від 16.10.2008 року є помилковими та такими що суперечать чинному законодавству, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі і визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення №№0001532300/0 від 28.10.2008 року, прийнятих на підставі даного акту.
Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачене ним державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп..
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001532300/0 від 28.10.2008 року.
3.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Поповецький" документально підтверджений розмір судових витрат, відповідно до задоволених позовних вимог в розмірі 3,40 грн..
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 02.09.09
Суддя Сторчак Володимир Юрійович