№2-1646/09

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2009 року                                                                           м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі: головуючого, судді Заболотної Н.М., при секретарі Бережній В.О.,  розглянувши позов  ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, треті особи – Республіканський комітет з охорони культурної спадщини, Управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища  про  визнання рішення недійсним, зобов’язання вчинити певні дії,  

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1   звернулася  до суду із позовом до Сімферопольської міської ради про визнання рішення 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30.11.2007 року № 427, про відмову позивачці у наданні земельної ділянки для особистого будівництва та обслуговування жилого будинку  недійсним та зобов’язання визначити на місцевості в районі вул.. Петровська балка в м. Сімферополі (Петровські висоти) та передати у власність позивачу земельну ділянку площею 6 (шість) соток для особистого будівництва та обслуговування жилого будинку. Свої вимоги мотивує тим, що 13.04.2006 року вона звернулася до Сімферопольської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки для особистого будівництва та обслуговування жилого будинку. Зазначеним рішенням 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30.11.2007 року їй відмовлено у наданні земельної ділянки з підстав наявності на вказаній території об’єктів культурної спадщини. Вважає, що зазначеним рішенням  порушено її право на отримання земельної ділянки, оскільки земельні ділянки під об’єктами археології займають лише 14 га, а остання територія  - 236 га може використовуватись для задоволення потреб громадян. Крім того, позивачка зазначає, що об’єкти археології  розташовані в іншому місті відносно того місця розташування  земельної ділянки, яку вона бажає отримати у власність.

01.04.2009 року позивачка – ОСОБА_1 позов доповнила та просила зобов’язати Сімферопольську міську раду визначити на місцевості в районі вул. Петровська балка в м. Сімферополі та надати дозвіл позивачу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 6 (шість) соток для особистого будівництва та обслуговування жилого будинку.

В судове засідання позивачка  не з’явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, від представника позивача ОСОБА_1  - ОСОБА_2, надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача – ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечувала та пояснила, що при розробці містобудівельного обґрунтування для будівництва та обслуговування індивідуальних жилих будинків, господарських споруд в районі Петровські висоти на площі 26 га, яка дозволена УКБ міської ради рішенням 10-ї сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 09.11.2007 року № 119, в якості планувальних обмежень використовуються відомості, які надані Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини АР Крим від 05.10.2007 року № 1730. При накладенні схем встановлено, що межі пам’яток не винесені в натуру, тому немає можливості визначити охоронні зони. Також ОСОБА_4 Наук в своєму листі повідомила, що  передача вказаної території у власність можлива лише після археологічного дослідження.

Треті особи – Республіканський комітет з охорони культурної спадщини  та Управління містобудування і  архітектури в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

В письмових поясненнях Республіканський комітет з охорони культурної спадщини  зазначив, що  наказом Республіканського комітету з охорони та використання пам’яток історії та культури № 4 від 02.04.2001 року взято під державну охорону об’єкти археології, які розташовані на території м. Сімферополя, масиву Петровські висоти, зокрема, поселення неоліту та епохи пізньої бронзи – раннього заліза Петровська балка – 1, Петровська балка – 2, Петровська балка -3, Петровські скелі – 1 , Петровські скелі -2; Алімовське поселення пізньої бронзи, два кургана на території та поблизу Алімовського поселення. Вважає, що оскільки на земельному масиві Петровських висот розташовані об’єкти археології, питання про виділення земельних ділянок під будівництво можливо розглядати після проведення археологічних досліджень земельних ділянок, які проектуються до відводу  та надання Сімферопольською міською радою до Рескомітету матеріалів відносно вибору місця розташування земельної ділянки.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями частин 6,7,9-11 статті 118 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації подають заяву до відповідної  районної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація  або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.  Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Судом встановлено, що рішенням Сімферопольської міської ради від 09.11.2006 року управлінню капітального будівництва дозволена розробка містобудівного обґрунтування для будівництва в районі  Петровських висот об’єктів будівництва, у тому числі, для будівництва та обслуговування індивідуальних жилих будинків на площі 26 га. У листі республіканського комітету по земельних ресурсах зазначено, що земельний масив на Петровських висотах площею 250 га, який не входить у межі охоронних зон об’єктів пам’ятників археології, може бути використаний для виділення земельних ділянок для будівництва індивідуального житла.  Оскаржуваним рішенням  31 сесії 5 скликання від 30.11.2007 року  № 427відмовлено позивачці в наданні у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку в районі «Петровські висоти» у зв’язку з наявністю на території об’єктів культурної спадщини. В листі Сімферопольської міської ради від 22.04.2008 року зазначено, що розробка детального проекту території масиву «Петровські висоти» не здійснюється, оскільки не затверджений проект корегування Генерального плану.

Як вбачається з матеріалів справи, проект відведення земельної ділянки позивачкою не розроблявся, з відповідними органами в передбаченому Земельним кодексом України порядку не узгоджувався  та відповідачем не розглядався. Крім того, як вбачається з матеріалів справи,  пам’ятки археології знаходяться на території 14 га, тоді як розмір земельної ділянки складає 250 га.

З вищенаведеного вбачається, що відмова у наданні позивачці земельної ділянки у власність пов’язана з невизначеністю на місцевості охоронних зон пам’ятників археології, і не може розглядатися як відсутність у позивачці права на приватизацію землі та є передчасною, оскільки позбавляє позивачку реалізувати свої права на приватизацію земельної ділянки.

             Таким чином, прийняття рішення Сімферопольською міською радою про відмову в передачі у власність земельної ділянки є передчасним та прийнято у порушення передбаченого законом порядку.

 Згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України  захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.

З урахуванням наведеного,  вимоги позивача про визнання недійсним рішення 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30.11.2007 року № 427, про відмову позивачці у наданні земельної ділянки для особистого будівництва та обслуговування жилого будинку  підлягають задоволенню.

Проте, вимоги позивача про щодо зобов’язання визначення  Сімферопольською міською радою на місцевості та надання дозволу на розробку проекту відведення та передачі у власність позивача земельної ділянки  площею 6 соток для особистого будівництва та обслуговування жилого будинку не підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статей 6,19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Правилами статей 12, 118,151 Земельного кодексу України право на вирішення питання про  передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад, і суд не може привласнити собі функції державного органу, якій наділений певними  повноваженнями.

  Крім того, Законом України від 16.09.2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» до Земельного кодексу України внесені зміни, зокрема до статей 118,151 Земельного кодексу України, які регулюють порядок набуття громадянами права на землю та мають застосовуватися до спірних правовідносин з моменту набрання ними чинності - з 14.10.2008р. Зокрема, прийманню органом місцевого самоврядування рішення про  надання дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки передує виконання  зацікавленою в отриманні земельної ділянки особою певних вимог, передбачених зазначеними статтями.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6,19 Конституції України, статтями  12,118,152, 152 Земельного кодексу України,  статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради, треті особи – Республіканський комітет з охорони культурної спадщини, Управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища  про  визнання рішення недійсним, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати рішення 31 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 30.11.2007 року № 427 в частині відмови ОСОБА_1 в передачі у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку  недійсним.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сімферопольської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 10 гривень, судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.  компенсувати за  рахунок держави.

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви  про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                              Заболотна Н.М.