П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.07.2009 року Старобешівський районний суд Донецької області в складі:
головуючого Моцного В.В.
при секретарі Даніловій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни посилаючись на те, що вона народилась у 1936 році і, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась. Невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. 3 «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень. Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. Таким чином, загальна сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006 становить – 4302 гривні, а за 2007 рік – 4809 гривень. (4302+4809)*30% / 100 = 2733 гривні 30 коп. Просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, так як про належні їй як дитині війни виплати усвідомлена не була, і про факт порушення своїх прав узнала лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом 09.07.2007 року; зобов’язати відповідача нарахувати на її користь невиплачену як дитині війни щомісячну Державну соціальну допомогу за 2006-20007 роки у сумі 2733 гривні 33 коп., а справу розглянути за її відсутності.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією за законами України. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, що діяла на момент спірних відносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищують на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у праві № 1-29/2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положеннями п. 12 ст. 7, ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та ці положення втратили чинність. Таким чином, норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року. Разом з тим, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені виплати відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.2008 року втратила чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, а ні іншим нормативно-правовими актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 гривень, з 1 липня – 48,20 гривень та з 1 жовтня – 49,80 гривень. Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Статтею 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. З позовом позивач звернувся тільки 07.04.2009 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАСУ пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. УПФУ в Старобешівському районі наполягає на пропущенні позивачем строку звернення до суду. Враховуючи, що управлінням Пенсійного фонду України в Старобешівському районі не порушено прав позивача, пенсія призначена відповідно до чинного законодавства, просять відмовити в задоволенні адміністративного позову, а справу розглянути за їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни – є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 народилась 16 серпня 1936 року, а отже на законних підставах є дитиною війни, що зазначено в її посвідченні № 34657 від 13.11.1991 року, виданому в УПСЗН Старобешівської райдержадміністрації, і на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із п. 17 ст. 77 Закону України від 20.12.2005 року № 3235-ІV «Про державний бюджет України на 2006 рік». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року № 3367-ІV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, і викладено в новій редакції. При цьому, порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом міністрів України розроблено не було, а отже вимоги позивача щодо отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни», гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 року положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410,06 гривень, з 1 жовтня – 415,11 гривень.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гривень (410,06 гривень ? 30% /31 ?22 дня + 410,06 гривень ? 2 ? 30% + 415,11 гривень ?3 ? 30%).
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду відповідно до ч. 1 ст. 100 КАСУ є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Але, на підставі ч. 2 ст. 100 КАСУ, адміністративна справа може бути розглянута і вирішена в порядку, встановленому дійсним Кодексом, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною.
Згідно ст. 3 ч. 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що строк звернення позивачем до адміністративного суду з позовною заявою, передбачений ст. 2 ст. 99 КАСУ, не сплинув та зазначає при цьому, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Воловік проти України» (заява № 15123/03) від 6 грудня 2007 року). Конституція України у статті 46 гарантує громадянам право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за виборам громадянина замість пенсії - щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов'язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами статті 8 Конституції України та вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно поновити строк для звернення до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 79, 99, 100, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6, 8 Конституції України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2007 роки у розмірі 2733 гривень 33 коп. – задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня по 31 грудня 2007 року у сумі 710 гривень 90 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Старобешівський районний суд шляхом подачі заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення і апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Cуддя