Справа №2-152/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

05 лютого 2007 року                                                                                                         м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі: судді Шаруновича В.В., за участю секретаря Спасюк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. заявлено позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичив ОСОБА_2. 1621,70 грн., які вона зобов'язувалася повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в підтвердження чого написала розписку. На даний час відповідачка борг не повернула. Просить стягнути з відповідачки 1621,70 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 103,80 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, що становить 20,30 грн., а разом 1745,80 грн. та 81 ,00 грн. судових витрат по справі.

Також посилається на те, що в зв'язку з неповерненням відповідачкою у встановлений строк боргу йому завдані моральні страждання, оскільки весь цей час він переживав, що борг йому не буде повернуто, в наслідок чого він та його сім'я були позбавлені нормального життєвого спілкування з близькими людьми, звичного способу спілкування, можливості реалізації своїх конституційних прав і просить відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 170,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, суду пояснив, що неодноразово звертався до відповідачки з вимогою повернути борг, однак, на сьогоднішній день ОСОБА_2. борг не повернула, просить задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2. про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчать розписки про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомила. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з розписки написаної ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_2, вона взяла в борг у ОСОБА_1 1621,70 грн., які зобов'язувався повернути до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Як було встановлено в судовому засіданні з врахуванням інформації про щомісячні індекси інфляції згідно даних Держкомстату України з ІНФОРМАЦІЯ_4 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 року управління статистики у Ковельському районі, сума індексу інфляції від суми боргу становить 103,80 грн., а три проценти річних від простроченої суми становить 20,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який

2

посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_2 слід стягнути в користь ОСОБА_1 1745,80 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, оскільки, позивач згідний на вирішення справи у відсутності відповідача, яка повідомлялася про час і місце судового засідання належним чином, що не суперечить вимогам чинного законодавства, ОСОБА_2. позичила у позивача грошові кошти, які не повернула у встановлений строк, що доводиться поясненнями позивача, які у суду немає підстав ставити під сумнів, матеріалами справи та враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, ступень вини відповідача, оскільки в зв'язку з не поверненням у встановлений строк боргу, позивач душевно страждав, що призвело до позбавлення позивача та його сім'ї нормального життєвого спілкування з близькими людьми, звичного способу життя, до стягнення підлягає моральна шкода в розмірі 170,00 грн..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Розмір понесених позивачем судових витрат, а саме: сплата судового збору в розмірі 51,00 грн. та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підтверджуються наявними у справі документами квитанціями.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати в розмірі 81,00 грн. повинні бути стягнуті з відповідачки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212 - 215, 224 ЦПК України та ст.ст. 15, 625, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити повністю..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 1745,80 гривень, 170,00 гривень моральної шкоди та 81,00 гривню судових витрат, а разом 1996 ( одну тисячу дев'ятсот дев'яносто шість ) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області в наступному порядку:

·        заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення;

·        апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Одночасно роз'яснити відповідачу, що він має право протягом десяти днів з дня отримання копії рішення подати суду заяву про перегляд заочного рішення.