У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Дороніної В.П., Шевченко Т.В.
розглянула в судовому засіданні 25 травня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2005 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця АДРЕСА_1,
раніше судимого:
-25.03.1998р. за ст.148-2 ч.1 КК України
до штрафу в сумі 1500 грн.,
засуджено за ч.4 ст.190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
За ч.2 ст.364 КК України ОСОБА_1 виправдано.
Вирішено питання щодо заявлених потерпілими цивільних позовів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 22 лютого 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів за таких обставинах.
ОСОБА_1 будучи директором МП "ІНФОРМАЦІЯ_2", ІНФОРМАЦІЯ_3, ПП "ІНФОРМАЦІЯ_4", ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5", протягом 1996-1999 років уклав угоди із суб'єктами підприємницької діяльності на поставку матеріальних цінностей, не маючи наміру виконувати цивільно-правові зобов'язання, а шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном і грошовими коштами.
Так, 30 квітня 1996р. ОСОБА_1 працюючи на посаді директора МП "ІНФОРМАЦІЯ_2" на Славутському підприємстві по забезпеченню нафтопродуктами на виконання умов договору №НОМЕР_1 між МСП "ІНФОРМАЦІЯ_6" та МП "ІНФОРМАЦІЯ_2" отримав 600 тонн бензину А-76 за актом прийому передачі № 1, яким заволодів, не провівши розрахунку з МСП "ІНФОРМАЦІЯ_6".
У грудні 1997 року ОСОБА_1, будучи директором ТОВ "Олтас ЛТД", отримав від ТОВ НВБ "Хорт" м. Київ за договором переуступки товарів і послуг №НОМЕР_2 між ТОВ НВБ "Хорт" та ТОВ "Олтас ЛТД" 517.283 кг дизельного палива, яким заволодів не провівши розрахунку з ТОВ НВБ "Хорт" та з ДП БК "Співдружність", від якого отримало дизельне паливо ТОВ НВБ "Хорт".
У червні 1998 року за платіжним дорученням №НОМЕР_3 ОСОБА_1, як директор ПП "ІНФОРМАЦІЯ_4", отримав попередню оплату в сумі 77.000 грн. за договором від 01.06.1998 р. між ВАТ "Вінницяводгоспсервіс" і ПП "ІНФОРМАЦІЯ_4". На виконання умов договору 18.06.1998р. поставив ВАТ "Вінницяводгоспсервіс" 63,5 тон цукру на суму 60.960 грн., а решту 16.040 грн. обернув на свою користь.
22 червня 1998 року за договором №НОМЕР_4 від ЗАТ "Укрексімнафтопродукт" м. Київ та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_4" ОСОБА_1 отримав 276.682 кг дизельного палива на суму 124.506 грн. 90 коп., яким заволодів не провівши розрахунку з постачальником.
У липні 1998 року ОСОБА_1, як директор ПП "ІНФОРМАЦІЯ_4" і ІНФОРМАЦІЯ_3, за накладними №№НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 отримав від ПП "ІНФОРМАЦІЯ_7" на виконання умов договору №НОМЕР_8 491 тонну дизельного палива на суму 201.996 грн. 18 коп. Розрахунок провів частково на суму 152.817 грн., а 49.179 грн. обернув на свою користь.
У травні 1999 року за квитанцією до прибуткового ордера №НОМЕР_9 ОСОБА_1, як директор ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5", отримав від ОСОБА_2 - директора ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_8" м. Горлівка, попередню оплату у сумі 87.000 грн. на поставку цукру за договором від 20.05.1998р., не маючи наміру його поставляти, а гроші обернув на свою користь.
15-17 вересня 1999 року ОСОБА_1, як директор ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5", згідно листа ПП "Іва" м. Житомира №НОМЕР_10 отримав на виконання умов договору №НОМЕР_11 між ПП "Іва" та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5" у ВАТ "Хмельницькнафтопродукт" 164 тонни дизельного палива на суму 164.000 грн., яким заволодів не провівши розрахунку з ПП "Іва" та АТЗТ "Інженерна компанія Екоматнафтогаз", яка поставила дизельне паливо ПП "Іва".
У вересні 1999 року ОСОБА_1, як директор ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5", отримав від ТОВ "Аулет" м. Астани Казахстану за платіжним дорученням №НОМЕР_16 40.000 доларів США, що за курсом НБУ складає 179.200 грн., на поставку цукру, згідно контракту №НОМЕР_12, який не поставив, а гроші обернув на свою користь.
У жовтні 1999 року ОСОБА_1, як директор ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5" отримав від ДП "ДП Карат" м. Київа 87.200 грн. згідно з платіжними дорученнями №НОМЕР_13 і №НОМЕР_14 та 71 тонну дизельного палива на суму 68.160 грн. на поставку гречки за договором №НОМЕР_15 Отримане обернув на свою користь, а гречку не поставив.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, даючи свій аналіз доказам, які є у справі, ставить під сумнів обґрунтованість його засудження за ч.4 ст.190 КК України та просить переглянути судові рішення щодо нього і, враховуючи, що він є інвалідом III-групи та на його утриманні перебуває неповнолітня дитина і хвора непрацююча дружина, застосувати Закон України "Про амністію" 2001 року чи 2005 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими судом та викладеними у вироку доказами, зокрема: показаннями самого засудженого ОСОБА_1, який частково визнав себе винним у тому, що неналежним чином слідкував за рухом матеріальних цінностей та фінансово-бухгалтерським обліком, а також те, що він не провів повного розрахунку з зазначеними підприємствами, оскільки його підприємству не повернули боргів інші підприємства, показаннями потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які стверджували, що очолювані ОСОБА_1 ПП "ІНФОРМАЦІЯ_4" та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_5" не розрахувались за отримане дизельне паливо відповідно з ПП "ІНФОРМАЦІЯ_7", та АТЗТ "Інженерна компанія Екоматнафтогаз", аналогічними показаннями стосовно невиконання ОСОБА_1 зобов'язань перед підприємствами ТОВ НВБ "Хорт", ПП "Щедрий лан", ПП "ІНФОРМАЦІЯ_7", ЗАТ "Берег" та інших дали відповідно свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, показаннями представників цивільних позивачів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, даними, що містяться у актах прийому-передачі, платіжних дорученнях, товаро-транспортних накладних, та іншими доказами, які є в матеріалах справи.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була належним чином проаналізована судом, і висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених ним злочинів є обгрунтованим. Об'єктивність доказів, на які послався суд на підтвердження винуватості ОСОБА_1, сумнівів не викликає.
Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та його захисника перевірив викладені в них доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх безпідставними. Колегія суддів знаходить таке рішення апеляційного суду правильним.
Злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, його особи та конкретних обставин справи. Призначене ОСОБА_1 покарання є мінімальним за санкцією закону, за яким його засуджено, та необхідним для його виправлення та попередження вчиненням ним нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування постановлених у справі як вироку суду першої інстанції, так і ухвали апеляційного суду, не виявлено.
Отже, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Селівон О.Ф. Дороніна В.П. Шевченко Т.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф.Селівон