Справа №1- 6-09  

                                                               В И Р О К              

                                                   І М ‘Я М   У К Р А Ї Н И

24 вересня 2009р. Уманський міськрайонний суд  Черкаської області

в складі головуючого судді         Смілянець А.П.

при секретарі                               Похилій А.Б.

за участю прокурора                     Менчинського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Умані справу про обвинувачення ОСОБА_1, 22.08.1969 року народженця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, має на утриманні  дітей: дочку ОСОБА_2 - 1993 р. н., дочку ОСОБА_3 -2000р.н., дочку ОСОБА_4 – 2003 р. н., працюючого приватним підприємцем, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого

у скоєнні злочину передбаченого  ст.125 ч.2 КК України

                                                         В С Т А Н О В И В:

 Підсудний ОСОБА_1  25 квітня 2008 року близько 9 год. 40 хв. перебуваючи в класі молодших класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10, що по вул. Шкільній 10 м. Умані, діючи умисно та цілеспрямовано наніс два удари кулаком правої руки в ліву скроню учениці ІНФОРМАЦІЯ_4, вказаної школи, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, а після того як вона впала у відро з водою наніс їй два удари в ліве плече, в наслідок чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку з стійким цефалічним та церебростенічним синдромом, після травматичної початкової атрофії зорових нервів, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 348/413 від 30.05.2008 року Уманського міжрайонного відділення ЧОБ СМЕ МОЗ України відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.  

 Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину не визнав та пояснив, що вини в скоєнні злочину не визнає повністю, так як  24 і 25 квітня 2008 року  знаходився в м. Києві , вважає що його  хочуть оговорити.

 Винність підсудного підтверджується:

показами потерпілої ОСОБА_5, яка по справі показала, що вона навчалась  в школі № 10 м. Умані. Після другого уроку вона сиділа в класі, до якого зайшла ОСОБА_6 і покликала її. Коли вона вийшла з класу, ОСОБА_7 запхнула її до себе в клас. Син ОСОБА_6 ОСОБА_1 сидів в класі за другою партою, спитав чи вона ОСОБА_5, і після того вдарив рукою в висок, потім ще раз вдарив, вона упала на відро з водою, і він ще два рази вдарив її в плече.

Після зазначеного інциденту вона пішла  додому і прийшла в школу з батьком.  Директор телефонував ОСОБА_8 на мобільний телефон і він не відповідав, потім коли подзвонили на домашній телефон, то він взяв трубку.

З дочкою ОСОБА_8 Дариною в них виник конфлікт, вони класом запропонували Дарині  піти в „ Софіївку ”, але вона відмовилася і сказала, що вони не її кола, обізвала, а ОСОБА_7 і ОСОБА_1 сказали, що вони не тільки з нею, а й з усім класом будуть розбиратися.

показами свідка директора школи №10 ОСОБА_9, яка по справі показала, що підсудний ОСОБА_1 являється батьком колишньої учениці Дарини, яка навчалася в 9-му класі. В той день вона була на мітингу, коли вернулася в школу біля 12 годин, то  діти і колеги їй повідомили, що колега - покійна ОСОБА_6 і її син ОСОБА_1 запросили в клас до ОСОБА_7 ученицю ОСОБА_5 і там її вдарили. Вона зателефонувала ОСОБА_1, щоб він приїхав до школи, але він сказав, що приїде в понеділок, так як це була п’ятниця і він знаходиться в селі, але він так і не приїхав, мови про те, що він був у м. Києві не було. Підсудний ОСОБА_1 їй нічого не пояснив по даному питанню, а покійна його мати говорила, що це не він а інший якийсь їх родич. ЇЇ колеги помилитись не могли, то був ОСОБА_1.  

показами свідка ОСОБА_10, яка по справі показала, що підсудного вона знає, це батько колишньої однокласниці. Вона бачила, як ОСОБА_7 завела ОСОБА_10 до себе в клас на перерві після другого уроку. Каміла в класі була приблизно 10 хвилин, а коли вийшла, то з-заді була вся мокра, були видерті пасма волосся і червона щока, подряпана рука. Каміла розповіла, що її били.  Однокласник ОСОБА_11 дивився в щілину в дверях і сказав, що ОСОБА_10 б’ють. Хто саме  бив ОСОБА_10 вона сама не бачила.  

 показами свідка ОСОБА_12, яка по справі показала, що підсудного знає, це батько їхньої колишньої однокласниці. Вона бачила, як 25 квітня 2008р. після другого уроку він заходив в початковий клас на другий поверх їхньої школи,  на вулиці стояв його білий „ Сітроен ”. Потім з класу вийшла мокра ОСОБА_10, в неї була подерта рука, висіло пасма кіс, вона сказала, що ОСОБА_8 її побив. Однокласник ОСОБА_11 дивився в щілину і сказав, що ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_10 і вона впала в воду.  

показами свідка ОСОБА_13, яка по справ показала, що підсудного знає, це син покійної ОСОБА_7. В той день вона вийшла з туалету і почала підніматися на другий поверх, діти стояли між своїм та молодшим класом, а потім всі побігли до свого класу, це її здивувало і вона повідомила про це їх класного керівника, а вже  тоді  дізналася що сталося.  

показами свідка ОСОБА_14, яка по справі показала, що підсудного вона знає, це батько колишньої учениці і син покійної колеги. 25 квітня 2008 року близько 9 год. 40 хв. вона піднімалася з низу по сходах і минаючи другий поверх помітила, що піднімається з-заді підсудній і підходить до своєї матері, яка закривала двері класу і запитав її „ ти куди? ”,  вона відповіла, що в село. ОСОБА_15 сказав, щоб вона повернулася, бо в них є справи, і вже після 12 год. вона взнала зі слів дітей про те , що сталося.  

показами свідка ОСОБА_16, яка по справі показала, що підсудного вона знає, це батько колишньої учениці. 25 квітня 2008 року до неї підійшла завгосп і сказала, що ОСОБА_10 вийшла з класу мокра, ОСОБА_10 сказала, що її вдарив Даринин батько за якісь СМС.  

показами свідка ОСОБА_17, яка по справі показала, що вона бачила, як ОСОБА_10 зайшла в клас мокра, волосся було видерте, це було 25 квітня 2008 року після другого уроку. Вона була в класі, на перерву не виходила, ОСОБА_7 позвала ОСОБА_10, а коли ОСОБА_10 повернулася, то сказала, що батько ОСОБА_2 її вдарив.

    показами свідка ОСОБА_11, який по справі показав, що підсудного знає, це син ОСОБА_6. 25 квітня 2008 року він був у столовій, піднімався в клас і бачив, як ОСОБА_7 вела в свій клас ОСОБА_10 і він заглянув в щілину в дверях її класу і побачив як ОСОБА_1 бив ОСОБА_10. Вдарив раз, а після другого удару ОСОБА_10 впала і ОСОБА_7 сказала, щоб він її не бив, бо він немає права.

    показами свідка ОСОБА_18, який по справі показав, що 25.04.2008 року приблизно в 10 год. додому прийшла дочка і сказала, що її побив ОСОБА_15, на лиці в неї була червона пляма. Дочка йому говорила, що вчителька, мати  ОСОБА_1 затягнула його в клас, а ОСОБА_15 її побив. Він спілкувався з класним керівником і вчителями, то вони йому сказали, що це був ОСОБА_15, сумнівів  в них не виникало.

    показами свідка  ОСОБА_19, яка по справі показала, що  підсудного вона знає, це батько їхньої колишньої однокласниці. В той день до них в клас зайшла ОСОБА_7 і сказала, щоб ОСОБА_10 зайшла до її класу і ОСОБА_10 пішла. ОСОБА_20 ОСОБА_11 сказав, що там б’ють ОСОБА_10. Коли ОСОБА_10 звідти вийшла, то була мокра, рука була подряпана, висіло волосся. Каміла розповідала їй, що коли вона зайшла до класу, то ОСОБА_15  сидів за другою партою , потім встав та почав її бити, так вдарив, що вона впала на відро з водою.

       Даними довідки  Уманської міської лікарні  № 493 від 25 квітня 2008 року  з якої видно , що в приймальному відділенні  лікарні  ОСОБА_5  була надана допомога  з приводу струсу головного мозку та забою м’яких тканей голови, вона госпіталізована в нейрохірургічне відділення .

/а.с.9 /

  Даними висновку судово-медичної експертизи № 348/413 від 30.05.2008 року , з якого вбачається, що  у ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_5 виявлено струс головного мозку  з стійким  цефалічним  та церебростенічним  синдромом, після травматична  початкова  атрофія  зорових нервів, дані тілесні ушкодження утворились від дії  тупих твердих предметів , можливо в час та при обставинах, вказаних в постанові, відносяться до легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Утворення  тілесних ушкоджень  у ОСОБА_5 при нанесенні ударів  кулаками можливе.

                      / а. с. 25-26 /

протоколом відтворення обстановки та обставин події з свідком ОСОБА_11 , який показав та розповів,  як відбувались події 25.04.08 року ,  при яких ОСОБА_1 побив ОСОБА_5

                     / а.с.71 /

протоколом допиту свідка ОСОБА_21, про те, що він працює директором ТОВ „ ВІП Консалт ”, яке є віртуальне, а працівники працюють за допомогою Інтернету та мобільно зв’язку. ОСОБА_1 знає близько двох років. Навесні 2008 року він приїздив для укладення договору, точної дати не пам’ятає, умов договору та з приводу чого він укладався не пам’ятає і документально підтвердити не може. Книги реєстрації договорів у нього немає.  

/ а. с. 160 /

даними рапорту від 23.06.2009 року про те, що за вказаною в копії договору адресою ТОВ „ ВІП Консалт ”  виявлено не було і мешканцям даного будинку про дане товариство нічого не відомо. В зв’язку з цим наявність даного товариства була перевірена в ДПА у Шевченківському районі м. Києва, де була отримана інформація про те, що дане товариство розташоване за адресою АДРЕСА_1. Перевіркою даної адреси було встановлено, що за даною адресою близько 5-6 років розташована Всеукраїнська громадська організація ОСОБА_22 Махна „ ОСОБА_17 поле ” і про товариство „ ВІП Консалт ” нікому нічого не відомо.  

                / а. с. 161 /

даними протоколу допиту свідка ОСОБА_23, про те, що він надає послуги по перевезенню автомобілів на своєму автомобілі - евакуаторі. В нього є квитанційна книжка на виконання послуг, квитанції  про надані послуги видаються за вимогою замовника в випадку страхових випадків або для інших потреб замовника, в тому числі для звітності. Згідно даної книги 25.04.2008 року він надавав послуги автомобілю НОМЕР_1 та видав замовнику квитанцію № 192274. О котрій годині надійшло повідомлення про необхідність надання послуги даному автомобілю і звідки  куди він його транспортував не пам’ятає. В квитанційній книзі знаходиться квитанція під № 192267 про надання послуг 20.06.2008 року автомобілю НОМЕР_2, чому така розбіжність в номерах квитанцій пояснити не може, можливо власник «Сітроена» звертався пізніше.

                /а.с. 162 /

     До пояснень ОСОБА_1 про його відсутність в м. Умані 24 та 25 квітня 2008 року та не скоєння ним  злочину відносно  потерпілої суд відноситься критично, так як вони направлені на уникнення від кримінальної відповідальності та спростовуються всіма зібраними по справі доказами, в тому числі і матеріалами виконання окремого доручення суду по питанню перебування ОСОБА_1 в м. Києві 25.04.08р.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує по ч. 2 ст.125  КК України,  як умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину  та особу підсудного, який по місцю проживання    характеризується позитивно.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудного суд не вбачає.  

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного  суд  враховує вчинення злочину щодо малолітньої.

Приймаючи до уваги особу підсудного, суд вважає ,що його виправлення та перевиховання можливе  при призначенні йому покарання в вигляді обмеження волі.

На утриманні підсудного ОСОБА_1 знаходиться троє дітей : дочка ОСОБА_2 1993 р. н., дочка ОСОБА_3 -2000р.н., дочка ОСОБА_4 – 2003 р. н., тому він підпадає під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року і суд вважає за необхідне, призначивши покарання підсудному, звільнити його від відбуття призначеного покарання.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

                                                            З А С У Д И В :

Визнати  ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст.125 КК України   і призначити йому покарання   в вигляді   2 років обмеження волі.  

На підставі  п «в» ст. 1 Закону України « Про амністію» від 12 грудня 2008 року звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного даним вироком покарання в  вигляді двох років обмеження волі

Міру запобіжного заходу відносно засудженого  залишити попередню – підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_5 1419 грн. 25 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково – стягнувши з ОСОБА_1 на користь потерпілої 3000 грн.

Цивільний позов прокурора м. Умані задовольнити, стягнувши з засудженого на користь  Уманської міської лікарні 823 грн. 55 коп. за лікування ОСОБА_5.

На вирок може бути подана  апеляційна скарга до  апеляційного суду Черкаської області на протязі   15 діб, з моменту його проголошення.

 Головуючий                                                          Смілянець А.П.