Справа № 2-759/2009 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

18 червня 2009 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

при секретарі                Жовтій С.В.

розглянувши у попередньому судовому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в позові вказує, що  1 вересня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач зобов’язався передати їй у власність:

земельну ділянку площею 0,0724 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0041, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є ведення особистого  селянського господарства;

земельну ділянку площею 0,1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0040, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування  жилого будинку і господарських будівель та споруд, а вона зобов’язалась прийняти та оплатити вищезазначене майно.

Земельні ділянки були передані їй згідно акту приймання-передачі майна від 01.09.2008 року. Оригінали державних актів на земельні ділянки  знаходяться  у неї. Вона виконала всі свої зобов’язання та оплатила отримане майно, що підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів від 01.09.2008 року.

Укладаючи  даний договір, вони домовились, що він підлягає нотаріальному посвідченню. Однак всупереч умовам договору відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Вона декілька разів зверталась до відповідача про оформлення договору, але він постійно знаходив причини для відмови. Тому звернулася з даним позовом до суду.

Позивачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила визнати договір купівлі-продажу земельних ділянок дійсним, а також визнати за нею право власності на земельні ділянки.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з таких підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 1 вересня 2008 року між позивачкою та відповідачем був укладений  договір купівлі-продажу, згідно якого  відповідач зобов’язався передати позивачці у власність:

- земельну ділянку площею 0,0724 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0041, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є ведення особистого  селянського господарства;

- земельну ділянку площею 0,1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0040, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування  жилого будинку і господарських будівель та споруд, а вона зобов’язалась прийняти та оплатити вищезазначене майно.

Земельні ділянки були передані позивачці згідно акту приймання-передачі майна від 01.09.2008 року. Оригінали державних актів на земельні ділянки  знаходяться  у  позивачки. Позивачка виконала всі свої зобов’язання та оплатила отримане майно , що підтверджується актом приймання-передачі грошових коштів від 01.09.2008 року.

Укладаючи  даний договір, сторони домовились, що він підлягає нотаріальному посвідченню. Однак  всупереч умовам договору відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Позивачка декілька разів зверталась до відповідача про оформлення договору, але він постійно знаходив причини для відмови.

На момент укладення договору  земельна ділянка належала відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 19 серпня 2006 року за №2770, посвідченого приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу 19 серпня 2006 року та відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 26 січня 2007 року, зареєстрованого  в Книзі записів реєстрації  державних актів на право власності на  землю та на право постійного користування землею, договорів оренди  землі за №010710100022 та Державного акта на право  власності на земельну ділянку від 26 січня 2007 року, зареєстрованого в книзі  записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010710100021.

Майно, передача якого є предметом договору купівлі-продажу від 01 вересня 2008 року було передане позивачці. Факт передачі підтверджується актом приймання – передачі  майна від 01.09.2008 року. Зі свого боку позивач виконав свої зобов’язання, та оплатив отримане майно, що підтверджується актом приймання передачі грошових коштів від 01.09.2008 року.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, предметом договору купівлі-продажу від 01.09.2008 року є передача майна у власність позивачці.

Відповідно до ст.328 ЦК України право  власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином  є дія особи, спрямована на  набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 01.09.2008 року є двостороннім правочином, він є підставою виникнення у позивачки права власності на придбане за нею майно.

Однак, всупереч умовам договору та ст.209 ЦК України, відповідно до якої правочин, який вчинений в письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 01.09.2008 року.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному  посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально дійсним.

Таким чином, ухилення  відповідача від  нотаріального посвідчення договору унеможливлює виникнення в позивачки права власності на передане їй відповідачем майно.

Отже, ухилення відповідача від  нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 01.09.2008 року порушує охоронюваний законом інтерес позивачки, щодо отримання права власності на придбане у відповідача майно та вільне ним розпорядження.

Відповідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. За вказаних обставин вимоги позивачки  є законними та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 209, 220, 328, 334, 655 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

 Визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0724 га в межах  згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0041, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є ведення особистого  селянського господарства, відповідно до Державного акту  на право власності на земельну ділянку(серія ЯД №361227) від 26.01.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації  державних актів на право власності на  землю та на право постійного користування землею, договорів оренди  землі за №010710100022 та земельної ділянки площею 0,1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0040, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування  жилого будинку і господарських будівель і споруд відповідно до  Державного акта на право  власності на земельну ділянку (серія ЯД №361228)  від 26 січня 2007 року, зареєстрованого в Книзі  записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010710100021, укладений між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 01.09.2008 року, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

•   земельну ділянку площею 0,0724 га в межах  згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0041, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є ведення особистого  селянського господарства, відповідно до Державного акту  на право власності на земельну ділянку(серія ЯД №361227) від 26.01.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації  державних актів на право власності на  землю та на право постійного користування землею, договорів оренди  землі за №010710100022;

•   земельну ділянку площею 0,1000 га в межах згідно з планом, кадастровий номер земельної ділянки-0521610100:01:060:0040, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування  жилого будинку і господарських будівель та споруд відповідно до  Державного акта на право  власності на земельну ділянку (серія ЯД №361228)  від 26 січня 2007 року, зареєстрованого в Книзі  записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010710100021.

Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом 20 днів після такої заяви самої апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ: