ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а- 3882 /09/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі Колтун Ю.М.
з участю прокурора Татарин Ю.Б.
від позивача ОСОБА_1 - головний державний податковий інспектор (довіреність за №58\10-0 від 21.05.2009 року),
від відповідача : ОСОБА_2 представник (довіреність за №01/25 від 17.02.2009 року),
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Сихівському районі м.Львова до Державного підприємства «Науково-виробничого комплексу «Полярон» (надалі ДП «НВК «Полярон») про стягнення коштів до бюджету, -
в с т а н о в и в :
прокурор Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі ДПІ у Сихівському районі м.Львова звернувся в суд з позовом до ДП «НВК «Полярон» про стягнення коштів до бюджету в сумі 273683 грн. 09 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимог законодавства щодо сплати податкового боргу .
Заявою від 20.07.2009 року за №6к прокурор просить суд змінити підставу позову та вважає, що у відповідача наявна заборгованість з податку з доходів фізичних в розмірі 379641 грн. 09 коп.
На його думку така заборгованість підтверджується довідкою за №41/17-215/14308606 від 07.07.2007 року.
Позивач звернувся до суду з аналогічною заявою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
Згідно п.4 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року за №1251-XII (з наступними змінами та доповненнями), до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема, податок на доходи фізичних осіб.
У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковим боргом (недоїмкою), згідно із п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).
У відповідності п.5.1.ст.5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
За таких обставин, належними доказами в підтвердження виникнення податкового боргу є суми визначені платником податків у податковій декларації або суми визначені контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як передбачено ч.1 ст.70 цього ж Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ж частини 4 цієї статті, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні засоби доказування, зокрема, податкові декларації чи податкові повідомлення-рішення, в підтвердження обставин виникнення податкового боргу, у суду відсутні правові підстави вважати доведеними згадані обставини.
Більше того, слід зазначити, що у відповідності до п.2.5 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказ Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, довідка складається аналогічно акту невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з урахуванням особливостей щодо відсутності порушень.
Отже, довідка складається у разі, коли відсутні порушення податкового законодавства, а тому суд не може вважати згаданий документ засобом доказування в підтвердження обставин виникнення податкового боргу у відповідача.
Таким чином, податковий орган реалізує свої повноваження щодо визначення суми податкового зобов'язання платника податку шляхом направлення останньому податкових вимог та здійснення за платника податків заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового боргу в разі непогашення цього боргу самим платником податків у встановлений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядок та строк. Зазначені дії податкового органу є обов'язковими в усіх випадках при невиконанні платником податків своїх зобов'язань по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених податковим законодавством.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в його задоволенні слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні позову відмовити .
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текс постанови виготовлений та підписаний 14 вересня 2009 року.
Суддя В.Я.Мартинюк