ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №2а-3030/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
з участю
представників:
від позивача - ОСОБА_1. - представник (довіреність в матеріалах справи),
від відповідача - ОСОБА_2 - головний державний податковий інспектор (довіреність за №58/10-0 від 20.05.2009 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства (надалі ПП) «АТ-Інвест» до Державної податкової інспекції (наділі ДПІ) у Сихівському районі м.Львова про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И В :
ПП «АТ-Інвест» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.02.2009 року за №0000583311/15805 та за №0000593311, прийнятих ДПІ у Сихівському районі м.Львова.
Позовну заяву мотивує тим, що органом державної податкової служби не було дотримано встановленого законом порядку проведення та оформлення результатів перевірки, а тому сама перевірки як і її результати є незаконними. Окрім того, позивач вважає, що він вжив всіх необхідних заходів щоб не допустити порушень закону, а тому в його діях відсутня вина щодо вчинення порушень, зазначених в актах перевірки.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву відповідач вважає, що органом державної податкової служби у відповідності до вимог чинного законодавства проведено перевірку та застосовано відповідальність до позивача за порушення законодавства у сфері здійснення підприємницької діяльності, яка підлягає патентуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні дав аналогічні пояснення просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд виходив з наступного.
За результатами перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій складено акти (довідки) від 23.02.2009 року та прийнято рішення за №0000583311 від 27.02.2009 року, яким застосовано до ПП «АТ-Інвест»» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6925 грн. 78 коп., та за №0000593311 від 27.02.2009 року, яким застосовано до ПП «АТ-Інвест»» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6925 грн. 78 коп.
В актах перевірки зазначено, що позивачем здійснювалася торговельна діяльність без відповідного торгового патенту за період з 01.03.2008 року по 23.02.2009 року згідно даними книги обліку розрахункових операцій.
Суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до п.1 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року №98/96-ВР, з наступними змінами та доповненнями, торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.
Відповідно п.2 згаданої статті, торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Як передбачено п.5 ст.3 згаданого Закону, оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.
Згідно вимог ст. 8 згаданого Закону, за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
Таким чином, в діях позивача наявна об'єктивна сторона правопорушення, за яке органом державної податкової служби застосовано штрафну (фінансову) санкцію, а саме відсутність торгового патенту під час здійснення підприємницької діяльності.
Згідно із ч.1 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У відповідності до ч.6 цієї ж статті, під організаційно-господарськими відносинами (різновид господарських відносин) у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Згідно із ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як передбачено ч.1 ст.238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Отже, в даному випадку позивачем було порушено правила здійснення господарської діяльності в сфері здійснення підприємницької діяльності, яка підлягає патентуванню.
Частиною 2 ст. 218 ГК України, передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень за №727 від 24.02.2009 року, за № 112/1 від 12.03.2009 року, №175 від 14.04.2008 року, за №217 від 14.05.2008 року, за №23 від 13.06.2008 року, за №294 від 14.07.2008 року, за №375 від 14.08.2008 року, за №511 від 14.10.2008 року, за №575 від 14.11.2008 року, за №622 від 12.12.2008 року, позивачем було оплачено вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за період з березня 2008 року по лютий 2009 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 зазначеного Закону та п.10 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. N 1077 (з наступними змінами та доповленнями), підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком.
На виконання положень частин 4 та 5 ст. 11 КАС України, за вимогою суду від ДПІ у Сихівському та Галицькому районах отримано відповіді відповідно за №14390/15-116 від 22.09.2009 року та за №15060/15-116 від 22.09.2009 року, з яких вбачається, що заявки на придбання торгового патенту від позивача не надходили.
Таким чином, враховуючи те, що позивач при здійсненні господарської діяльності щомісячно здійснював оплату торгового патенту, однак, до органів державної податкової служби за отриманням патенту не звертався, суд приходить до висновку, що ПП «АТ-Інвест» не було вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, наслідком чого є наявність вини в діях останнього.
З врахуванням того, що адміністративно-господарська відповідальність застосовується лише за умов наявності вини у діях суб'єкта господарювання, суд вважає, що висновки в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене суд вважає, що орган державної податкової служби підставно застосував адміністративно-господарську санкцію за наявності в діях позивача вини.
Щодо посилання позивача на порушення порядку проведення та оформлення перевірки, то такі судом до уваги не беруться, оскільки працівники органу державної податкової служби діяли з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
За таких обставин позов є безпідставний та необґрунтований, а тому не підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, слід присудити з позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. В задоволенні позову відмовити .
2. 2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. 3. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 вересня 2009 року.
Суддя В.Я.Мартинюк