код суду 0555 Справа № 2-А-1604/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у
складі головуючого судді Доброріза А.В.,
при секретарі Зайцевій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яснуватій справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
в с т а н о в и в:
04 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата (далі УПФУ) про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни". В обґрунтування позову вказав, що він віднесений до категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення цього Закону не підвищував йому пенсію, внаслідок чого виникла заборгованість за 2006-2007 роки у розмірі 2733,30 грн. та за 2008 рік. Просив поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 2733,30 грн. та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
В судове засідання позивач не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких свої дії вважав правомірними, оскільки визнання рішеннями Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року неконституційними положень п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” та п.п.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” відповідно не потягло за собою виділення коштів на виплату зазначеної допомоги, відповідні видатки на підвищення допомоги дітям війни не передбачені. Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не передбачено фінансування соціальних гарантій дітей війни і Пенсійний фонд не має можливості виплачувати зазначені кошти. Зазначив, що а ні рішенням Конституційного суду України, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01 січня 2008 року. Крім того, відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у 2008 році позивачу виплачувалася державна соціальна надбавка як дитині війни з 01 січня 2008 року – 47,00 грн., з 01 квітня – 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн. і з 01 жовтня 2008 року по теперішній час – 49,80 грн. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Також наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.
2
В судове засідання відповідач не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у відсутність його представника.
Заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року за №2195-IV (далі –Закон №2195-IV) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до соціальної групи «Дитина війни», що підтверджується посвідченням (а.с. 6), знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та отримує пенсію за віком. Відповідно до Закону №2195-IV має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, але таке підвищення протягом 2007-2008 років відповідачем не проводилося.
Відповідно до ст. 6 Закону №2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст.7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
У відповідності з п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року за №489-V дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинена.
Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Конституційний суд України відзначив, що положеннями Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” розраховувався виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 3 ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті збільшений на 1%, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.
Отже, з 09 липня 2007 року норма ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком підлягала застосуванню.
Підпунктом 2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року
3
за №107-VI текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, за якою дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вищевказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 22 травня 2008 року ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяла в редакції від 18 листопада 2004 року.
Згідно зі ст.58 Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, у 2008 році складав: з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня 498 грн.
Оскільки дія Закону про бюджет на поточний рік закінчується 31 грудня, то й перерахунок пенсії повинен вчинятися до цієї дати – до 31 грудня відповідного року.
Посилання відповідача на відсутність та суперечливість законодавства суд не приймає з огляду на наступне. Відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Згідно з ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд не приймає також посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної допомоги до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України. Крім того, відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами ПФУ за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачеві, передбаченої ст.6 Закону №2195-IV, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Відповідач наполягав на застосуванні судом наслідків пропуску строку звернення до суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України.
Статтею 99 КАС України для звернення до суду передбачений річний строк. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до суду тільки 04 серпня 2009 року. Про суми виплати пенсії йому було відомо, тобто з 09 липня 2007 року він не був позбавлений можливості звернутися до суду з зазначеним позовом. Незнання законодавства не є поважною причиною пропуску такого строку. Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено та не доведено.
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Таким чином, вимоги позивача зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період до 04 серпня 2008 року не підлягають задоволенню.
4
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 04 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Керуючись ст.ст. 86, 160-163 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Ясинувата Донецької області щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 04 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Ясинувата Донецької області нарахувати та виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 04 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог позивачеві відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ясинуватський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: