Справа № 2-215/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого: Копчинського В.І.

при секретарі: Кулик Т.С.

за участю прокурора Недбайло І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом прокурора Калинівського району в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ «Україна» с.Комунарівка Калинівського району Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу майнового паю недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в позові зазначає, що за результатами проведеної прокуратурою Калинівського району перевірки за заявою ОСОБА_1 та інших власників майнових паїв з питання додержання майнових прав власників майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Україна», виявлені порушення чинного законодавства України, що регламентує порядок купівлі-продажу майнових паїв, внаслідок чого покупцем ТОВ «Україна» було допущено порушення майнових прав власників майнових паїв та не сплачено передбачені законом податки.

Протягом 2007-2008 років між ТОВ «Україна», як покупцем, та власниками майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Україна» було укладено договори купівлі-продажу майнових паїв, в тому числі і з ОСОБА_1 Вважає, що договір № 248 купівлі-продажу майнових паїв від 16.01.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна» с.Комунарівка, є недійсним, оскільки укладений без додержання встановленої законом форми та на вкрай невигідних умовах для позивачки, де фактично предметом купівлі-продажу виступили не майнові паї, а майнові сертифікати.

Тому звертається до суду з даним позовом, оскільки є підстава для представництва прокурора інтересів ОСОБА_1 в суді.

В судовому засіданні прокурор та позивачка позовні вимоги підтримали. Просили суд договір купівлі-продажу майнового паю від 16.01.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна» с.Комунарівка, визнати недійсним та зобов'язати ТОВ «Україна» повернути належний ОСОБА_1 майновий сертифікат, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Представник відповідача за довіреністю Долюк І.Ю. проти позову заперечувала, мотивуючи тим, що договір купівлі-продажу майнового паю від 16.01.2008 року № 248, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ “Україна” с.Комунарівка, є законним, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Вислухавши думку прокурора, пояснення сторін, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити по таких підставах.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами проведеної прокуратурою Калинівського району перевірки за заявою ОСОБА_1 та інших власників майнових паїв з питання додержання майнових прав власників майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Україна», виявлені порушення чинного законодавства України, що регламентує порядок купівлі-продажу майнових паїв, внаслідок чого покупцем ТОВ «Україна» було допущено порушення майнових прав власників майнових паїв та не сплачено передбачені законом податки.

Так, протягом 2007-2008 років між ТОВ «Україна», як покупцем, та власниками майнових сертифікатів реорганізованого КСП «Україна» було укладено договори купівлі-продажу майнових паїв.

16.01.2008 року договір купівлі-продажу майнового паю було укладено і з позивачкою ОСОБА_1

Суд вважає, що вищевказаний договір було укладено без додержання встановленої законом форми та на вкрай невигідних умовах для позивачки, оскільки фактично предметом купівлі-продажу виступив не майновий пай, а майновий сертифікат.

В судовому засіданні позивачка пояснила, що на момент укладення договору вона вважала, що 228 грн. - це є плата за оренду належного їй майнового паю, а не ціна продажу вказаного майнового паю.

Відповідно до ч.4 ст.203, ст.215 ЦК України будь-який правочин має вчинятися у формі встановленій законом, а в разі недодержання в момент вчинення правочину вищевказаної вимоги це є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно з ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладено в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Однак, ст.656 ЦК України визначено поняття предмету договору купівлі-продажу та зазначено, що особливості купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Відповідно до операцій по купівлі-продажу майнових паїв, то законодавством передбачено, що предметом договору купівлі-продажу майнових паїв, що знаходиться у спільній частковій власності, є майно, перелік якого надається у додатку про купівлю-продаж майна, що знаходиться у спільній частковій власності, а предметом купівлі-продажу майнового паю – є конкретно визначений майновий пай, що отриманий в натурі, що визначено у рекомендаціях щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності. Відповідно до п.9 вказаних рекомендацій кожен із співвласників має право продати свою частку майна (а не майновий сертифікат), яка знаходиться у спільній частковій власності згідно із договором купівлі-продажу майнового паю.

Крім того, при укладенні договору відповідачем не було дотримано вимог закону щодо обов'язкового нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу майнового паю.

Необхідність державної реєстрації угод встановлена Цивільним кодексом України. Зокрема, ст.657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 ст.334 ЦК України встановлено, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Правочин, який підлягає державній реєстрації, вважається вчиненим лише з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України).

При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрація визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже, не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Таким чином, суд вважає, що сторони в момент вчинення вищевказаного правочину не додержалися закону, так як договір купівлі-продажу укладено на вкрай невигідних умовах для ОСОБА_1, оскільки при номінальній вартості майнового паю 2280 грн. їй сплачено лише 228 грн. грн., з яких позивачка має ще сплатити податок з доходів фізичних осіб, та запропонована покупцем форма договору не відповідає закону.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Тому ТОВ “Україна” с.Комунарівка зобов”язане повернути ОСОБА_1 майновий сертифікат, а остання зобов”язаний повернути ТОВ “Україна” с.Комунарівка одержані кошти в сумі 228 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст.203, 207, 215, 216, 230 ЦК України, ст. ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати договір купівлі-продажу майнового паю від 16.01.2008 року № 248, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ “Україна” с.Комунарівка Калинівського району Вінницької області, недійсним.

Зобов'язати ТОВ “Україна” с.Комунарівка Калинівського району Вінницької області повернути належнийОСОБА_1майновий сертифікат.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути ТОВ “Україна” с.Комунарівка Калинівського району Вінницької області одержані кошти в сумі 228 грн.

Стягнути з ТОВ “Україна” с.Комунарівка Калинівського району Вінницької області 51 грн. державного мита та 75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету Калинівський район.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього протягом 20 днів самої апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

СУДДЯ: