ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                            м. Львів, вул. Чоловського, 2

                                                                                                      Справа 2а-6954/08

                                                   П О С Т А Н О В А

                                            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  24 грудня 2008 року                                                                                 м. Львів

                                Львівський окружний  адміністративний суд

в складі: головуючого - судді  Сакалоша В.М.,

               при секретарі   Лоза Ю.В.,

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1. до Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області, Управління Державного казначейства у Золочівському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

                                                                   в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області нарахувати та виплатити недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період 2007,2008 років в сумі 2313 грн. 50 коп. та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Вимоги мотивує тим, що йому як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2008 роках не виплачувалася. Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, та на те, що про порушення його прав йому стало відомо лише після постановлення вказаних Рішень, і розгляду цього питання у ЗМІ,  позивач просить поновити строк для звернення до суду, за захистом порушених прав.

Позивач в судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його присутності.

Відровідач надав письмові заперечення  проти позову, суть яких зводиться до наступного.

Позивачу з 01.09.2003 року призначено підвищення як учаснику війни відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального розвитку. Дане підвищення встановлюється в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність а саме з 01.04.2007 року - 38,00  грн., 01.04.2007 року - 40,60 грн., 01.10.2007 року - 41,10 грн., 01.01.2008 року - 47,00 грн., 01.04.2008 року - 48,10 грн., 01.07.2008 року 48,20 грн., 01.10.2008 року 49,80 грн. Кожен громадянин України має право звертатись в органи державної влади, зокрема органи пенсійного фонду, щодо отримання необхідної інформації для реалізації свого права, а також коли громадянин вважає, що його права порушені, має праве звернутися зі скаргою на такі дії. Проте позивач не звертався до відповідача з заявою про призначення йому підвищення як дитині війни, продовжуючи отримувати підвищення як учасник війни згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та не отримував письмової відповіді з даного питання від відповідача.

Відповідач вважає позов безпідставним, який не ґрунтується на чинному законодавстві та задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали,   всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач дійсно отримував підвищення, як учасник війни, в 2007 та 2008 роках, що підтверджується довідками від 05.12.2008 року та запереченням відповідача.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Оскільки встановлено, що Позивач насправді не є дитиною війни та дана відмітка в посвідченні НОМЕР_1 зроблена помилково, позов в частині зобов'язання відповідача виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну надбавку до пенсії «Дітям війни» за вказаний вище період не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 62  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»,  Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                    п о с т а н о в и в :

В позовних вимогах відмовити.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

        Суддя                (підпис)                                     В.Сакалош

          З оригіналом згідно

          Суддя                           В. Сакалош